Причини професійної деформації працівників юридичної сфери

Використання зброї, спеціальних засобів до правопорушників, нанесення їм тілесних ушкоджень в установлених законом випадках поєднуються одночасно з діями з надання допомоги, роз´яснення прав та організації подальшої роботи, що потребує внутрішнього спокою та виваженості у спілкуванні. Навіть сама можливість правової свідомості побачити в одній особі злочинця, що посягає на суспільний інтерес, і людину, яка є найвищою соціальною цінністю, викликає у співробітників суперечливі почуття. Робота в таких умовах, постійне емоційне напруження, пов´язане з професійним ризиком, нерідко призводять до професійних захворювань, специфічних відхилень від загальновизнаних стандартів емоційно-психічної діяльності, які називають фактами професійної деформації.

Для більш детальної характеристики цього явища необхідно визначити три основні напрями його вияву: емоційний, функціональний і комунікативний. У першому напрямі спостерігаються зниження емоційної стійкості працівника, підвищена або знижена емоційність, неадекватність реагування у спілкуванні. У другому напрямі деформації спостерігаються зниження рівня ефективності в роботі, несвоєчасне, неякісне виконання обов´язку, перекладення частини обов´язків на підлеглих або ото­чення. Урешті-решт, у третьому напрямі виявляється втрата комунікатив-ності, уміння цілеспрямованого спілкування, що може мати форму грубощів, внутрішньої замкнутості, відчуження, а іноді й неповаги.

Зовнішні фактори — це недоліки системи політичної та економічної організації суспільства. Вони виступають як середовище, в якому має функціонувати право, а також як визначальні фактори соціального життя, які зрештою впливають на всі види соціальних відносин, у тому числі на правові відносини в правоохоронній сфері. Застої виробництва, безробіття, затримки з виплатою заробітної плати тягнуть руйнування бюджетних сфер (правоохоронна, освіта, медицина), негаразди в політіичній системі призводять до чергових "чисток" або реформ правоохоронних структур, що також негативно впливає на ставлення співробітників до своїх обов´язків, професії в цілому. Так, серед зовнішніх факторів соціального життя — можливих причин де­формації моральної свідомості слід назвати:

• соціальну нестабільність;

• кризу соціальних, ідейних та моральних ідеалів;

• корумпованість владних структур;

• казусність системи законодавства, низький рівень якості нормативно-правових актів, суперечності в офіційному тлумаченні законів, невиконання законів;

• низький рівень соціальної та правової захищеності співробітників правоохоронних органів;

• переважання негативних оцінок у висвітленні діяльності правоохоронних органів;

• низький соціальний престиж роботи правоохоронних структур;

• виконання співробітниками не властивих їм функцій.

Внутрішні фактори пояснюються недоліками самої правоохоронної системи, до яких слід віднести негативні традиції, стереотипи мислення, аморальні критерії оцінки, правопорушення самих співробітників, що в результаті також призводить до дефектів правової свідомості. Такі дефекти можна поділити на три групи: відображення, ставлення та мотивації. Відповідно до першої групи відносять правову недбалість, до другої — правовий нігілізм, до третьої — несприйняття особою приписів правових норм та вимог моралі.

У результаті досліджень виявлено, що основні мотиви правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів, такі:

• намагання співробітників викрити правопорушника;

• неправильно зрозуміле почуття службового обов´язку, інтересів служби, які співробітник намагався захистити;

• висунення на перший план особистих світоглядних та моральних переконань, які стають визначальними факторами порівняно зі службовими обов´язками;

• прагнення до максимальної реалізації або демонстрації владних повноважень.

52.Юридична деонтологія, як навчальна дисципліна, її предмет та значення

Юридична деонтологія як наукова та навчальна дисципліна не одне і теж. Я к навчальна дисципліна вона переслідує мету дати майбутньому юристу своєчасні уявлення про реальний сенс ї зміст вибраної професії, в окремих навчальних закладах викладається курс, що має назву "Вступ до юридичної спеціальності". По суті, ця назва досить чітко відбиває основні функції та призначення даної дисципліни. Початківців студентів-юристів вводять до бази завдань, що визначатимуть умови та порядок їхньої життєдіяльності на найближчі 4-5 років та на майбутню перспективу, коли вони вже отримають диплом фахівця та візьмуться до самостійної роботи.

Якщо в сфері деонтологічного наукового дослідження відбувається вироблення нових знань, то в сфері навчання, а конкретно - в системі юридичної освіти відбувається розповсюдження та опанування науковим досягненням з метою його подальшого використання на практиці.

Слід відзначити, що здійснення такого роду інтелектуальної діяльності як навчання має найбільшу ефективність, якщо суб'єкти цього процесу однаково добре підготовлені до такої роботи. Щодо системи вищої освіти, то вона передбачає особливо ретельну підготовку до процесу засвоєння знань, починаючи від ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку, режимом, формами роботи і завершуючи. професійною орієнтацією студентів на далеку перспективу, формуванням загального уявлення про можливу сферу своєї професійної діяльності

Юридичні деонтологія дає відповіді на багато поставалених питань при вступі на юридичний факулььтет. Ю деон: 1)ця наука пізнає сутність внутрішнього імперативу службового обов’язку у правових ситуаціях, допомагає пошуку та встановленню правової істини самим юристом; 2)ця наука, виходячи з норм та принципів суспільної моралі, формує систему вимог професійного та особливого порядку, висвітлює етичний аспект діяльності юриста, враховуючи специфіку юридичної професії; 3) ця наука напрацьовує рекомендації про співпрацю юристів зі своїми колегами,взаємовідносини з громадянами, мистецтво спілкування та уміння приймати правильні рішення; 4) це - одна із юрид наук, яка разом з іншими входить до системи гуманітарних наук; 5) ю д розкриває зміст системи знань про правознавство, взаємозв’язок таких соціальних явищ, як ю наука та ю практика, вивчає їх функції; 6)ю д вивчаються система, форми, методи та засоби підготовки висококваліфікованих юристів - професіоналів; 7) це відносно молода за своїм віком ю наука, яка знаходиться на стадії свого становлення та розвитку, поступово набуває авторитету в системі юридичних знань.

Характеризуючи предмет навчальної дисципліни, слід звернутися до визначення науки "юридична деонтологія", в якому говориться, що це система загальних наукових знань про юридичну науку та юридичну практику, про вимоги до працівників юридичної сфери та систему формування професійних та особистих якостей працівників. Ці компоненти і являються головними складовими предмету навчальної дисципліни.

Значення юридичної деонтології як навчальної дисципліни не вичарпується тим, що вона є вступом у юридичну спеціальність. діапазон її впливу на культуру юриста досить широкий. її більш поглиблене і грунтовне вивчення можливе на старших курсах і необхідно при проходженні стажування юристів кожної спеціальності.

Завдання: 1) висвітлити соціальне призначення юристів як особливої професійної групи, підкреслюючи їх роль на сучасному етапі державного будівництва; 2) визначити роль та призначення ю діяльності і структурі соціальної діяльності; 3) разом з підвищенням ролі првників та ю професії підвищити авторитет права, враховуючи шанобливе ставлення всіх членів суспільства до права, що є необхідною умовою ефективного здійснення правової роботи; 4) виробити практичні рекомендація для вирішення проблем правової діяльності, що безпосередньо залежність від рівня проф. підготовки, правової культи працівника, його моральності в цілому; 5) спрогнозувати тенденції розвитку ю науки, визначити необхідні зміни щодо системи кваліфікаційних вимог у межах конкретних ю спеціальностей.