Види групувань статистичних даних

Існують загальноприйняті методологічні стандарти поділу на групи. Це класифікації, які виробляються на довгий час і мають фундаментальне значення для всієї програми досліджень. Залежно від досліджуваного процесу може бути одна, дві і більше групуючих ознаки. Якщо групування здійснюють по одній ознаці, то вона називається простим. Якщо по двох і більше – комбінованим. При статистичному аналізі групування повинне забезпечити наступні функції:

1) вивчення структури і структурних зрушень;

2) типологію соціально-економічних явищ;

3) аналіз взаємозв’язків між явищами.

Відповідно до цих функцій виділяють структурні групування. Це розбивка однорідної в якісному відношенні сукупності на групи, які дозволяють охарактеризувати будову сукупності і її структуру. Типологічні групування – розбивка якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи. Тут основне – правильний вибір групуючої ознаки. Структурні і типологічні групування є описовими. Вони описують структуру сукупності, основні риси і особливості. Відмітним видом групувань є аналітичні групування. При використанні цього виду групувань виділяють результативну ознаку і фактори, що впливають. Здійснюють обчислення взаємозв’язків між виділеними групами і визначають напрямок взаємозв’язків. При формуванні групи основними питаннями є визначення кількості груп і границь кожної групи. Кількість груп залежить від ступеня варіації групуючої ознаки і обсягу сукупності. У процесі формування груп установлюють інтервали груп і визначають границі кожного інтервалу з такою точністю, щоб розподіл сукупності був однозначним. Групування може здійснюватися по атрибутивній ознаці ы кількісній ознаці. Якщо групуюча ознака атрибутивна, то кількість груп визначається кількістю найменувань ознак. Якщо групуюча ознака кількісна, то в результаті групування одержують варіаційні ряди. Ці ряди можуть бути дискретні і безперервні. Визначення інтервалів у кількісних рядах являє собою групування даних по всій сукупності. Виділяють інтервали: рівні, нерівні, відкриті, закриті. Рівні інтервали використовуються за умови, якщо значення ознаки х у діапазоні варіації змінюється рівномірно. У цьому випадку ширина інтервалу визначається по формулі:

,

де x _max – максимальне значення ознаки;

x _min – мінімальне значення ознаки;

n – кількість груп.

Приклад. Прибутковість активів банку коливається від 5% до 45%. Скласти інтервали, які характеризують прибутковість активів комерційних банків, якщо виділяється 4 групи банків.

Визначаємо ширину інтервалу .

Формуємо інтервали 5+ - -15; 15+ - -25; 25+ - -35; 35+ -...

У сформовані інтервали входять граничні значення. Постає завдання визначення входження границь у певні інтервали. Входження границь визначається останнім інтервалом. У цьому випадку цей інтервал відкритий, тобто передбачається можливість зміни границь останнього інтервалу. Якщо останній інтервал визначається значенням і словосполученням «і більше», то значення границі включається в цей інтервал. Якщо інтервальний ряд нерівномірний, то границі інтервалів включаються в значення інтервалу.

Різновидом групування є ряд розподілу. На практиці використовуються групування, де відома чисельність одиниць у групах або питома вага кожної групи. Такі групування називаються рядом розподілів. Ряд розподілів характеризується двома елементами: позначення групи і чисельність одиниць у групі. Чисельність одиниць називається частотою ряду. Чисельність одиниць, виражена в частках від загальної сукупності, називається частостями.

Приклад. Існують наступні дані бюджетного обстеження 20 домашніх господарств. Здійснити аналіз наявної інформації, виділити аналітичні і типологічні групування.

№	Кількість членів домашнього господарства	Загальний грошовий дохід, грн.	Середньодушовий дохід
			92,5
			89,3
			134,7
			96,5
			157,6
			177,5
			57,3
			124,7
			112,5
			76,3
			78,3
			115,3

На основі отриманої інформації аналізуємо дані. Виділяємо дві ознаки групування: кількість членів домашніх господарств – ця ознака є дискретною; загальний грошовий дохід – безперервна ознака, він змінюється від x _min = 172 до x _max = 710. Здійснюємо просте групування по кожній ознаці окремо.

1. По чисельності.

Чисельність членів домашніх господарств	Кількість господарств

2. По загальному грошовому доходу. Для цього формуємо інтервальний ряд розподілів. Для досліджуваних домашніх господарств доцільно виділити наступні інтервали:

Загальний грошовий дохід, грн.	Кількість господарств
менше 200
200+ – -400
400+ – -600
600 і більше

3. Здійснюємо комбіноване групування. Аналізуємо одночасно дві ознаки.

Кількість членів домашніх господарств	Загальний грошовий дохід, грн.	Разом
менш 200	200-400	400-600	600 і більше
Разом

Поглиблюючи аналіз, тобто усереднюючи дані в кожній групі, одержуємо узагальнюючу таблицю, що характеризує середнє значення по виділених ознаках.

Кількість членів домашніх господарств	Кількість домашніх господарств	Сумарна чисельність членів домашніх господарств	Дохід за місяць
Загальний, грн.	У середньому
На одне господарство	На одного члена домашнього господарства
				375,2	125,1
					110,5
Усього по сукупності

На основі отриманих результатів здійснюємо типологічне групування, виділяючи групи бідних, середніх і багатих. Відповідно до методики Європейської комісії ООН, до бідних відносяться домашні господарства, середній дохід яких не перевищує 2/3 середнього рівня по сукупності в цілому. Для аналізованого приклада середній рівень по сукупності 121 грн., тобто рисою бідності є (121*2)/3=81 грн. До середнього класу відносять 121±(121*1)/3=81±162 грн. Багаті > 162 грн.

На основі отриманих даних формуємо таблицю типологічного групування.

Середньодушовий дохід	Кількість	Загальний дохід, грн.	Середньодушовий дохід, грн.
Домашніх господарств	Членів домашніх господарств
Бідні				68,7
Середні				117,4
Багаті				181,9
По сукупності в цілому

За отриманим даними таблиці робимо висновки, що за рисою бідності перебуває 20% досліджуваної сукупності. Проводимо аналіз середньодушових доходів по кожній виділеній групі.

 

3. Статистична таблиця. Її макет та види

Основным элементом сводки и группировки является статистическая таблица, в которой в удобной и наглядной форме отображаются результаты исследований. В практике статистических исследований используются таблицы различной сложности. Использование конкретного вида таблицы зависит от особенностей объекта исследования и объема анализируемой информации. В соответствии с логическим содержанием статистическая таблица рассматривается как статистическое предложение. Подлежащее этого предложения – объект исследования; сказуемое – система показателей. В зависимости от объекта исследования таблицы подразделяются на простые, групповые и комбинационные. Простые – таблицы, в которых перечисляются элементы совокупности и территориальный или хронологический ряд. В групповой таблице перечисляются данные с одним признаком, в комбинационной – данные с двумя и больше признаками. Составление таблицы состоит из двух этапов: проектируется макет таблицы; заполнение. Макет таблицы характеризует объемы и результаты исследований, а основное содержание таблицы указывается в заголовке.