Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Психотерапія емоційних травм за допомогою руху око (дпро)
Техніка десенсибілізації й переробки травмуючи переживань за допомогою руху око (ДПДГ) – це метод, запропонований Ф. Шапіро в 1987 р. У цей час даний метод викликає досить велику кількість суперечок. Відомі випадки, коли в терапії травми двадцятилітньої давнини поліпшення стану досягався протягом однієї сесії. Вважається, що метод придатний в основному для лікування випадків одиничної травматизації, таких, наприклад, як травма, отримана в результаті автокатастрофи, однак є досвід застосування терапії й для лікування агорафобії й депресії, панічних симптомів. Сама ж Шапіро застерігає від того, щоб приписувати цьому методу занадто високу ефективність. Проте існують дані про те, що ДПРО із успіхом застосовується для лікування посттравматичного стресового розладу в учасників бойових дій, жертв насильства, катастроф і стихійних лих, а також при фобіях, панічних і дисоціативних розладах. З перших років свого використання ДПРО показав високу ефективність у ветеранів військових конфліктів, які в ході терапії змогли звільнитися від тяжких нав'язливих думок і спогадів, кошмарних сновидінь і інших проявів ПТСР (Ромек і ін., 2004). В основі методу лежить вистава про існування у всіх людей особливого психофізіологічного механізму – адаптивної інформаційно-переробної системи. ГЕШТАЛЬТ-ТЕРАПІЯ Гештальт-Терапія (ньому. Gestalt – форма, образ, структура) традиційно розглядається як один з ефективних методів терапії тривожних, фобічних і депресивних розладів. Вона також з успіхом застосовується при терапії багатьох психосоматичних розладів і в роботі із широким спектром інтрапсихічних і міжособистісних конфліктів. Це дає можливість використовувати гештальт-терапію при роботі з учасниками воєнних дій і інших екстремальних ситуацій із ПТСР. Метою терапевтичної роботи є зняття блокування й стимулювання процесу розвитку, реалізація можливостей і устремлінь особистості за рахунок створення внутрішнього джерела опори й оптимізації процесів саморегуляції. Основним теоретичним принципом гештальт-терапії є переконання, що здатність до саморегуляції нічим неможливо замінити. Тому особлива увага приділяється готовності ухвалювати розв'язки й робити вибір. Ключовим аспектом терапевтичного процесу є усвідомлення контакту із самим собою й оточенням. Багато уваги приділяється осознаванию різних установок і способів поведінки й мислення, які закріпилися в минулому, і розкриттю їх значення й функції в цей час.
Традиційно гештальт-терапія використовується в групових методах роботи, однак, за даними закордонних авторів, при роботі з особами, що страждають ПТСР, більш ефективна індивідуальна терапія. У гештальт-терапії невротичний стан індивіда розцінюється як нездатність повністю контактувати (завершувати цикл контакту) із собою й навколишнім середовищем, наслідком чого є незавершена ситуація. Один із симптомів ПТСР – нездатність орієнтуватися в тривалій життєвій перспективі, тобто людина не планує кар'єру, одруження, народження дітей. Таким чином, мова йде про нездатність виділяти потреби (фігури) із тла. Переривання контакту відбувається вже на першій стадії. У випадку, коли дійсні потреби залишаються за гранню усвідомлення, вони можуть замінятися потребами інших людей. Виділяють п'ять основних механізмів порушення контакту, при яких енергія, необхідна для задоволення потреб і для розвитку, розсіяна або спрямована не туди, куди потрібно. Це проекція, конфлюенція, ретрофлексія, дефлексія й інтроекція. Метою терапії є відновлення природнього протікання контакту й, отже, робота з механізмами його переривання. При конфлюенции (або злитті) границі між людиною й світом стираються, почуття відмінності зникає. У такому стані перебуває дитина, ще не здатна відокремити себе від світу. У момент екстазу, медитації людей також може відчувати себе злитими зі світом воєдино. Однак якщо таке злиття й стирання границь між собою й оточенням відбувається постійно, людина перестає розуміти, хто ж він є, чи існує він взагалі, і втрачає здатність до реального контакту зі світом і із самим собою. Таким чином, гештальт-терапія може застосовуватися при наступних розладах, характерних для ПТСР: • психосоматичні розлади; • фобії й страхи; • невротичні розлади; • сексуальні розлади психогенного характеру; • депресивні прояви, суїцидальні тенденції, порушення сну (нічні кошмари); • дезадаптуючі особливості особистості (підвищена тривожність, агресивність, дратівливість).
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 213; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.153.70 (0.008 с.) |