Особливості рубань у заплавних лісах Полісся

 

Лісорослинні умови та заплавні типи лісу

 

Розробка лісогосподарських заходів у заплавних лісах повинна

базуватися на науково-обгрунтованій типологічній оцінці заплавних місцезростань. П.С. Погребняк (1955) зазначив, що заплави рік необхідно виділяти в особливу категорію місцезростань, оскільки вони характеризуються контрастністю водного режиму, рухомістю ґрунтового субстрату, додатковим зволоженням, його ритмічною пульсацією і періодичним порушенням цього режиму. Залежно від рельєфу окремі ділянки заплави затоплюються на різний проміжок часу. Тому, на думку вченого, необхідно розрізняти три категорії заплавності: короткострокову, середню і тривалу. Відповідно до цієї градації типи лісу того або іншого трофотопу можуть позначатися за допомогою індексів (І, ІІ, ІІІ), наприклад, - С^І_0-5; В^ІІ_1-5; А^ІІІ_2-5. Ці індекси використовують як показники тривалості затоплення.

В.П.Ткач (1999), враховуючи неоднорідність рельєфу заплави, режим затоплення та ступінь дренованості грунтів, для заплавних умов рекомендує виділяти такі варіанти едафотопу (заплавності):

1) добре дреновані ділянки з короткостроковим затопленням (до 15 днів) – З^І;

2) добре дреновані ділянки з середнім затопленням (до 30 днів) – 3^ІІ;

3) добре дреновані ділянки з тривалим затопленням (до 60 днів і більше) – 3^ІІІ;

4) погано дреновані ділянки з тривалим затопленням (до 60 днів і більше) – 3^IV.

5) погано дреновані ділянки з дуже тривалим затопленням (більше 60 днів) – 3^V.

За наявності в ґрунтах і ґрунтових водах солей доцільно виділяти також запропоновані О.С.Мігуновою (1978) варіанти засолення місцезростань:

1) слабозасолені – h^І;

2) середньозасолені - h^ІІ;

3) сильнозасолені - h^ІІІ.

Така індексація заплавних варіантів дозволяє в зручній формі позначати типи місцезростань. Наприклад, тип лісорослинних умов, позначений індексом D₂, З^І; h^І, розшифровуються так: слабо засолений свіжий груд з короткостроковим затопленням і доброю дренованістю грунтів.

 

Типи заплавних лісів Полісся

 

Для заплавних рік Полісся найбільш характерним є такі типи лісу з відповідними варіантами заплавності:

1. Свіжий сосновий бір, А₂-С, З^І, З^ІІ;

2. Вологий осокоровий субір, В₃-Т,З^І, З^ІІ;

3. Свіжа в’язова судіброва, С₂-ВД, З^І, З^ІІ;

4. Вологий тополевий сугруд, С₃-Тб, З^ІІ, З^ІІІ;

5. Сирий чорновільховий сугруд, С₄-Вл, З^ІІ, З^ІІІ, З^IV;

6. Cвіжа в’язово-ясенева діброва, D₂-ВЯД, З^І, З^ІІ;

7. Волога в’язова діброва, D₃-ВД, З^І, З^ІІ;

8. Волога в’язово-ясенева діброва, D₃- ВЯД, З^І, З^ІІ;

9. Свіжа грабова діброва, D₂-ГД, З^І, З^ІІ;

10. Волога грабова діброва, D₃-ГД, З^І, З^ІІ;

11. Сирий тополево-вербовий груд, D₄-ТчВб, З^ІІІ, З^IV-V;

12. Мокрий вербовий груд, D₅-Вб, З^ІІІ, З^IV, З^V;

13. Cирий чорновільховий груд, D₄-Вл, З^ІІІ, З^IV, З^V;

14. Мокрий чорновільховий груд, D₅-Вл, З^ІІІ, З^IV, З^V.

Досить розповсюдженими у заплавах рік Полісся є сирі та мокрі чорновільхові сугрудки і груди, які формуються в притерасній заплаві на лісових лучно-болотних та торф’яних ґрунтах. У вказаних типах лісу переважають порослеві вільшанники І^а-ІІІ бонітетів. У домішці з вільхою часто зростає береза повисла, і навіть в’яз, ясен звичайний, дуб (у D₄) і інші породи. У підліску – свидина криваво-червона, калина, бересклет європейський та бузина чорна.

Значні площі в заплавах займають також вологі тополеві сугрудки, сирі тополево-вербові груди і мокрі вербові груди. На невеликих площах формуються вологі осокорові субори (у прируслових заплавах).

На бідних піщаних і супіщаних дернових і дерново-підзолистих ґрунтах на невеликих площах зростають деревостани, що належать до свіжих соснових борів і суборів. Вони зустрічаються в заплавах окремими вкрапленнями в прирусловій і центральній заплаві (З^І).

В Придеснянському Поліссі досить часто зустрічаються свіжі і вологі грабові діброви.

 

Особливості ведення лісового господарства з