Швидкого зростання чисельності робітництва. На 1900 Р. В Україні було вже 2,5 млн. Фабрично-

Заводських робітників. Джерелами формування промислового робітництва були сільське

Українське населення, міська біднота, переселенці і кваліфіковані робітники з центральних

Губерній Росії. Робітники-росіяни за переписом 1897 р. становили серед робітництва у

Харківській губернії–33%, Катеринославській (Дніпропетровськ)–50,4%, Таврійській губернії–

45,5%.

В той же час зросла роль України як європейської житниці, головне місце тут займали

Степові південні землі з легким доступом до портів на Чорному морі. Провідною товарною

сільськогосподарською культурою України був цукровий буряк. Тут вироблялося 85% цукру

Імперії і цукор широко вивозився в Західну Європу.

У роки підготовки селянської реформи в імперії зростало невдоволення пригноблених

Верств, піднімалася хвиля селянських виступів. Свідченням безперервності українських

Державницьких традицій стала “Київська козаччина” під час Кримської війни, коли після

Маніфесту царського уряду від 25 січня 1855 р. про створення ополчення, серед селян Київської

Губернії почався рух за запис в ополчення, в “козаки”, щоб звільнитися від кріпацтва, створити

Свої органи самоврядування. Київська козаччина – один з найгостріших проявів українського

Національного руху.

У часи лібералізації за Олександра ІІ український національний рух посилився і піднявся

На вищий щабель. Колишні учасники Кирило-Мефодіївського братства – М.Костомаров,

В.Білозерський, П.Куліш зібралися в Петербурзі і створили Петербурзьку громаду. У 1857 р.

Був звільнений із заслання і в 1859 р оселився в Петербурзі Т.Шевченко. У 1861 р. керівники

Петербурзької громади отримали дозвіл на видання журналу “Основа” – першого і на той час

Єдиного легального українського друкованого органу в імперії. Журнал “Основа”, який

Виходив у 1861–1862 рр. під редакцією Куліша, Білозерського, Костомарова проводив

Політичну лінію громад і став центральним друкованим органом українського руху. В ньому

Друкувалися поезії Шевченка, українські історико-етнографічні твори.

Під впливом Громади та “Основи” нова генерація українських активістів на початку 60-х

Років організовує культурно-суспільні товариства – “громади” в Києві, Полтаві, Чернігові,

Харкові, Одесі. Ширився громадівський рух. Громади відіграли позитивну роль у розвитку

Українського руху, сприяли розвитку української школи, мови, театру й взагалі культури.

Українська інтелігенція все виразніше переходить у політичну опозицію до царизму.

Найважливішою ознакою нового рівня українського руху стало написання П.Чубинським

вірша-гімна “Ще не вмерла Україна “ (1862 р.). Музику до нього написав М. Вербицький –

Перший професійний композитор Галичини.

Позитивно вплинули на всі ділянки українського життя, його культуру, суспільну й

Економічну галузі, земства – територіальне самоврядування, започатковане у 1864 р. на

Лівобережжі, а в 1911 р. – на Правобережжі. Земства мали широкі повноваження у

шкільництві, охороні здоров`я і господарюванні, що вплинуло на зростання української

Самосвідомості.

Ідея українського національного самовизначення занепокоїла правлячі імперські кола

“українським сепаратизмом”. У січні 1863 р. почалося повстання у Польщі. Повстанці

Передбачали відновлення державної незалежності Польщі в межах 1772 р., тобто з включенням

До неї українських земель. Польський повстанський рух, який в квітні 1863 р. почався на

- 122 -

Правобережжі не був підтриманий українцями з тих причин, що і повстання 1830 р. Польська

Шляхта залишалась на Правобережжі соціально панівним елементом до 1917 р. Спогади про

Аристократичну Польщу були огидні українським масам які не забули славної Хмельниччини і

Для яких саме поняття “Польща” було символом гноблення.

Після придушення цього польського повстання царизм посилив політику русифікації. В