Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Калібрування вимірювального посуду
Місткість вимірювальних посудин не завжди точно відповідає напису біля відповідної позначки. Тому необхідно перевірити їхню справжню місткість. Таку перевірку називають калібруванням. Як відомо, за одиницю маси об'єму прийнято справжній літр, тобто об'єм, який займає 1 кг чистої води за температури 4°С, зваженої в безповітряному просторі. Під час перевірки вимірювального посуду зважують воду за температури 20°С і на повітрі. Тому після зважування мають бути внесені відповідні поправки: на зміну густини води і місткості самого вимірювального посуду із зміною температури та на втрату маси тіла в повітрі. Природно, що такі розрахунки потребують часу і це пов'язано з певними труднощами. Тому під час калібрування мірного посуду користуються таблицями, в яких указано, скільки дистильованої води певної температури треба відважити в повітрі за нормального атмосферного тиску (760 мм), щоб ця вода зайняла об'єм, що його займає 1 л води за температури 20°С. Якщо барометричний тиск нижчий від нормального, то на кожний міліметр різниці додають поправку. Якщо барометричний тиск вищий за нормальний, то поправку слід відняти.
Перевірка місткості мірної колби Абсолютно чисту суху колбу зважують разом з пробкою на технічних терезах з максимальним навантаженням масою 2 кг і чутливістю 0,01 г. Наповнивши колбу до позначки дистильованою водою, обтирають внутрішню частину її шийки (вище від позначки) фільтрувальним папером, а потім її закривають пробкою, старанно витирають ззовні і знову зважують. Різниця в масі відповідає масі води в даному об'ємі колби. Це визначення повторюють три рази. Для визначення об'єму колби одержану середню масу води ділять на масу 1 мл води за даної температури. Припустимо, що за температури 22 °С маса води в мірній колбі місткістю 200 мл дорівнює 200,10 г. З таблиці видно, що 1 мл води за даної температури дорівнює 0,996802 г. Отже, об'єм колби дорівнює: 200,10 = 200,73 мл. 0,996802 Для перевірки об'ємів великих мірних колб (наприклад, місткістю 1 л) Л. А. Міндальов рекомендує такий спосіб. Наважку (р) до 100 г якої-небудь речовини, що не містить кристалізаційної води (КNО3, NaС1 та ін.), зважують на аналітичних терезах і старанно переносять через лійку в перевірювану мірну колбу (Vx). Речовину розчиняють, розбавляють водою до позначки і добре перемішують. Потім 50-100 мл одержаного розчину переносять точною піпеткою у заздалегідь зважений бюкс або фаянсову чашку і випарюють на водяній бані досуха. Тоді залишок речовини висушують у сушильній шафі до сталої маси і зважують на аналітичних терезах.
Позначаючи через р масу речовини в об'ємі V розчину, розраховують об'єм перевірюваної колби за рівнянням: Vx = pV P Точність перевірки залежить насамперед від точності вимірювання об'єму V і від точності зважування р. Оскільки звичайна точність вимірювання піпеток становить близько 0,02 мл, то треба брати піпетку не меншу як 100 мл. Піпетка має бути максимально чистою, рідину з неї слід випускати одним і тим самим способом і протягом одного й того самого часу.
Перевірка місткості піпетки На аналітичних терезах зважують порожню скляночку з притертою пробкою, місткість якої приблизно в три рази більша, ніж місткість каліброваної піпетки. Дистильовану воду, за допомогою якої проводиться перевірка, тримають не менше однієї години у ваговій кімнаті, щоб вода набрала температури повітря вагової кімнати. Піпетку наповнюють до позначки водою і старанно виливають її у зважену скляночку. Скляночку закривають кришкою і зважують. Не виливаючи води із скляночки, спускають в неї знову повну піпетку води і знову зважують. Так само роблять і втретє. Середня маса з трьох наважок відповідатиме масі води в даному об'ємі піпетки. Щоб визначити об'єм піпетки, одержану масу води ділять на масу 1 мл води за даної температури.
Калібрування бюреток Бюретки перевіряють, зважуючи об'єми води, випущеної з бюретки від нуля до різних поділок, наприклад від 0 до 10 мл, потім від 0 до 15 мл, від 0 до 20 мл і т. д. Поділивши кожний з одержаних результатів зважування на масу 1 мл води за даної температури, за таблицею визначають місткість відповідної частини бюретки в мілілітрах. На підставі одержаних результатів вносять поправки для окремих частин бюретки. Аналогічним способом перевіряють місткість градуйованих піпеток.
АЛГОРИТМ № 16 Техніка роботи з піпетками 1. Вимийте піпетку хромовою сумішшю (див. алгоритм № 3). 2. Витріть піпетку зовні кусочком фільтрувального паперу. 3. Видуйте гумовою грушею краплю води, що залишилася в кінчику. 4. Сполосніть декілька разів піпетку невеликою кількістю розчину: для цього втягніть у піпетку небагато розчину, вийміть піпетку з розчину і, тримаючи горизонтально, повертайте й нахиляйте її то в один, то в інший бік так, щоб розчин промив усі внутрішні стінки. 5. Вилийте розчин з піпетки в раковину. 6. Випустивши з гумової груші повітря, приєднайте її до верхнього кінця піпетки. 7. Наповніть піпетку рідиною так, щоб її рівень піднявся вище від позначки. 8. Зніміть гумову грушу з верхнього кінця піпетки. 9. Закрийте швидко вказівним пальцем отвір піпетки, не даючи витекти рідині. 10. Вийміть нижній кінець піпетки з рідини і витріть зовні шматочком фільтрувального паперу. 11. Тримайте піпетку строго вертикально, підніміть її так, щоб позначка була на рівні очей. 12. Послабте натиск пальця на верхній отвір піпетки, щоб рідина повільно витікала. 13. Закрийте пальцем верхній отвір, коли нижня частина меніска рідини торкнеться позначки. 14. Вилийте рідину з піпетки в посудину (2 способи): а) торкніться нижнім кінцем піпетки до стінки посудини, в яку треба вилити рідину, і підніміть палець, давши рідині вільно витекти з піпетки. Коли вільне витікання рідини припиниться, кінцем піпетки торкайте до стінки посудини протягом 15 с, злегка повертаючи її, потім вийміть піпетку. Не видувайте той стовпчик рідини, який залишиться в кінчику піпетки; б) тримайте піпетку близько до стінки посудини, дайте рідині вільно витекти з піпетки. Торкніться кінчиком піпетки до стінки посудини, затисніть верхній отвір вказівним пальцем, а лівою рукою тримайте розширену частину піпетки. Від тепла руки повітря всередині піпетки нагрівається і розширюється, а залишок рідини в кінчику піпетки витікає.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 1479; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.134.33 (0.007 с.) |