Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Означено-кількісні числівники
Означено-кількісні числівники поділяються на власне кількісні і дробові.
Власне кількісні числівники Власне кількісні числівники означають певну кількість однорідних предметів, або абстрактне число в цілих одиницях (вісім ділиться на два, сім днів, два градуси, дві третіх площі, два гектари і ін.). До цієї групи належать 40 одиниць: 1) назви чисел першого десятка (один – десять); 2) назви чисел другого десятка (одинадцять – дев’ятнадцять); 3) назви десятків (двадцять, тридцять, сорок, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, дев’яносто); 4) назви сотень (сто, двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот); 5) назви більших кількостей (тисяча, мільйон, мільярд і ін.). Від цих числівників утворюються всі інші числові назви: двадцять сім, сорок один, тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ять. Власне кількісні числівникипоєднуються з іменниками, що означають предмети, якіпіддаються лічбі: шість книг, п’ять карбованців, два острови. Збірні числівники Збірні числівникиозначають певну кількість предметів як сукупність, як одне ціле: четверо дітей, семеро друзів. До збірних числівників належать такі утворення: двоє, троє, четверо – десятеро, одинадцятеро – дев’ятнадцятеро; двадцятеро, тридцятеро, а також обидва, обидві, обоє. Це обмежений, непродуктивний ряд. Від окремих збірних числівників утворюються похідні з експресивно-оцінним (пестливим) значенням: двійко, трійко, четвірко, п’ятірко, обоєчко, які використовуються в розмовному мовленні та в художній літературі, наприклад: Коло стіни стоять двійко дівчаток (Васильченко). Через плече почепили Свиридові торбу, куди вліз кусень хліба, дві цибулини, сіль, п’ятірко варених картоплин (Яновський). Уживання збірних числівників обмежується певними умовами: вони сполучаються як найменування з іменниками – назвами осіб чоловічої статі (п’ятеро робітників, семеро воїнів); іменниками середнього роду – найменуваннями недорослих малят тварин і птахів (п’ятеро каченят, троє лошат); з іменниками середнього роду, які позначають неістот (п’ятеро вікон, двоє озер, троє імен); з окремими іменниками, які набувають у формі множини значення збірності (двоє коней, четверо овець, семеро гусей). Тільки за допомогою збірних числівників виражається кількісна ознака по відношенню до предметів, позначуваних іменниками, які вживаються тільки в множині: двоє саней, четверо ножиць, троє воріт.
Строгою вибірковістю зв’язків відмічені числівники обидва, обидві, обоє, тому що вживання їх безпосередньо залежить від родових і числових характеристик іменників: обидва студенти, обидві студентки, обоє дверей. Числівник обоє може вживатися із значенням кількісного показника в сполученні з іменниками – найменуваннями осіб однієї або різної статі: Соломія і Остап… обоє вискочили на берег (Коцюбинський). Обоє, і писар, і старшина, вивалилися з саней у сніг (Васильченко). Не сполучаються збірні числівники з іменниками жіночого роду – назвами осіб (робітниця, вчителька, студентка, сусідка, героїня і под.); з іменниками чоловічого і жіночого роду – назвами неживих предметів: завод, банк, країна, пісня. Винятком є слово дівчата: двоє дівчат, двійко дівчаток, але дві жінки. Додаткове експресивно-оцінне значення може знімати ці обмеження щодо сполучуваності з іменниками жіночого роду. Збірні числівники найчастіше вживаються в розмовному та художньому стилях і не властиві науковому та офіційно-діловому. Дробові числівники Дробові числівники означають кількість, що складається з певного числа частин цілого (дві третіх учнів, одна четверта суходолу). Дробові числівники утворюються з власне кількісного числівника (у чисельнику) і порядкового числівника (у знаменнику): одна сьома кілометра, шість десятих центнера. Власне кількісні числівники можуть поєднуватися з дробовими: три цілих і сорок п’ять сотих гектара. В математиці такі числа називаються мішаними. Дробові числівники представляють сполуку називного відмінка кількісного числівника (кількість частин – чисельник дробу) з родовим відмінком множини або називним відмінком однини порядкового числівника жіночого роду (назви частин – знаменник дробу): три (Н.в.) п’ятих (Р.в. мн.), двадцять одна (Н.в.) сота (Н.в.порядк.). До дробових числівників належать півтора, півтори, півтораста, які є позначенням кількостей, що складаються з цілого і його половини. Похідність цих слів із «поль вътора», «поль въторы», «поль вътора ста» у наш час не усвідомлюється. Названі числівники сполучаються тільки з такими іменниками, які є назвами одиничних предметів, обчислювальних як у цілих, так і в дробових одиницях (година, метр і ін.): півтора метра, півтори години. Числівник півтора вживається при іменниках чоловічого й середнього роду: півтора дня, півтора села; числівник півтори – при іменниках жіночого роду: півтори діжки, півтори ягоди. За значенням до цих числівників приєднується слово пів, яке функціонує як перший компонент багатьох складних слів: пів хвилини, пів огірка, пів дня, пів літра, пів’ яблука, пів- Києва. Однак, у деяких складних словах компонент пів (напів) не має кількісного значення: пів острів, напів лежати.
Дробові числівники, на відміну від власне кількісних, можуть сполучатися з матеріально-речовинними й абстрактними іменниками, які не піддаються лічбі: одна шоста об’єму, одна третя студентства. Іноді тут додаємо слово частина: одна шоста частина землі. Слова половина, третина, чверть є іменниками.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 592; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.128.100 (0.005 с.) |