Техніка складання шкали бонітування ґрунтів.

Шкала бонітування ґрунтів, яка являє собою систему цифрових даних, що відповідають певним значенням природних показників на різних групах ґрунтів. При бонітуванні ґрунтів потрібно складати дві оціночні шкали: першу, основну – за властивостями ґрунтів і другу – за урожайністю сільськогосподарських культур або продуктивністю кормових угідь.

Шкали часткового бонітування ґрунтів розробляють у такому порядку:

- визначення переліку культур, відносно яких розробляються бали бонітування ґрунтів конкретного природно-сільськогосподарського району;

- встановлення балів бонітування ґрунтів за окремими їх властивостями, від яких залежить урожайність сільськогосподарських культур;

- визначення часток впливу окремих показників якості ґрунтів на урожайність культури;

- розрахунок загальних балів бонітету ґрунтів відносно прийнятих культур згідно з переліком агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарського району;

- розробка шкали бонітування ґрунтів для зони вирощування культури.

Бали бонітування ґрунтів розраховуються спочатку за окремими властивостями, потім розраховується загальне його значення щодо всіх властивостей кожної агровиробничої групи ґрунтів. Бали бонітету за гумусом і потужністю гумусових горизонтів обчислюються за формулою:

 

 

Бали бонітету за вмістом фізичної глини визначаються за допомогою таблиць, де стосовно конкретних сільськогосподарських культур розраховані бали для окремих агрогруп і на різний вміст фізичної глини. При визначенні загального бала бонітету ґрунту враховується частка впливу окремих ознак на урожай культури.

Розрахунок балів бонітету приводиться відносно еталонних агровиробничих груп ґрунтів, вибраних для кожної культури і прийнятих за 100 балів.

Якщо в межах природно-сільськогосподарського округу (групи районів) зустрінеться ґрунт, що має будь-який із показників вище еталонного, він також прирівнюється до 100 балів.

Якщо за бонітувальну ознаку приймається кислотність ґрунтів, то еталоном вважаються ґрунти з нейтральною кислотністю (рН 7,0). Бал бонітету визначають за формулами:

 

для слабокислих і кислих ґрунтів

 

 

для слаболужних і лужних грунтів

 

 

де рНi – показник рН сольової витяжки оцінюваної агрогрупи грунтів.

 

При бонітуванні грунтів за гідролітичною кислотністю еталоном служить найменший її показник у межах земельно-оціночного району, а за найвищий показник умовно приймається 7,0 мг-екв./100г ґрунту. Обчислення проводиться за формулою:

 

 

де ГК_min – найменший у районі показник гідролітичної кислотності, прийнятий за 100 балів; ГК_i – показник гідролітичної кислотності оцінюваної агрогрупи ґрунтів.

 

Бали бонітету за вмістом мулу (відсоток частин < 0,001мм) і фізичної глини (відсоток частин < 0,01мм) визначаються за еталонами: 100 балам прирівнюється 27% для мулу і 45% для фізичної глини.

Бали бонітування ґрунтів за кожною природною властивістю порівнюють з балами за урожайністю сільськогосподарських культур для даного ґрунту. При цьому вибирають такі властивості або їх поєднання, числові показники яких корелюють із показниками урожайності культур. Інакше кажучи, необхідно знайти такі показники властивостей ґрунту, за якими відмінності між ґрунтами виражаються у тих же пропорціях, що й відмінності за урожайністю сільськогосподарських культур.