Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вплив гіпоталамо-гіпофізарних гормонів на інші ендокринні залози, органи і тканини
Взаємодія гормонів з рецепторами клітинних мембран
Між ендокринними залозами і гіпоталамусом є зворотний зв’язок. Г. Сельє (1936 р.) описав адаптаційний синдром – під впливом стресових факторів (страх, біль і т. д.). Тут грає роль гіпотламо-гіпофізарно-адреналова система. АКТГ, глюкокортикоїди, КА – енергетичні процеси, стійкість до екстремальних ситуацій. Механізм дії гормонів – на рівні цитоплазматичної мембрани або внутрішньоклітинна дія. 1. Специфічні рецептори на зовнішній поверхні. 2. Стимуляція аденілатциклази, підвищення активності цАМФ, активація протеїнкіназ і різні процеси. 3. Інсулін змінює проникливість глюкози через мембрану. 4. Стероїди, щитоподібна залоза транспортують всередину клітини і реагують з ДНК і РНК.
Захворювання ендокринної системи Захворювання гіпоталамуса супроводжується порушенням всіх залоз і в першу чергу гіпофіза. Це гіпоталамічний синдром з нейроендокринними розладами. Передня доля гіпофізу – ацидофільні клітини секретують: гормон росту, пролактин – базофільні клітини: АКТГ, ТТГ, ФСГ, ЛГ, β-ліпотропін, β-ендорфін Регулюється рилізінг і інгібуючими відповідними гормонами гіпоталамуса. Задня доля вазопрессин (АДГ), окситоцин Обидва синтезуються в гіпоталамусі і транспортуються в задню долю.
Гіпопітуїтаризм – це захворювання з дифузним ураженням гіпоталамо-гіпофізарної ділянки з випаданням функцій гіпофіза і недостатністю периферійних ендокринних залоз. Однією з форм є гіпофізарний нанізм – недостатність соматотропіну (гіпофізарна карликовість, асексуальна карликовість). Основна дія гормону спрямована на регуляцію обміну білків і процесів росту й розвитку організму. На тканинному рівні – це соматомедини А, В і С, що утворюються в печінці і, можливо, в нирках, а також інсуліноподібні фактори росту 1 і 2 крові. Етіологія – поліетіологія (генетичні, родові травми, інфекції, пухлини). Народжуються нормальні, а з 2 – 5 років відстають. Пропорції тіла дитячі, лице лялькувате, зуби можуть не змінюватися. Інфантильні. (Але не завжди!) Діагностика: 1) антропометрія і співставлення з таблицею; 2) Rtg – кистей – рентгенологічний вік; 3) рівень соматотропіну після стимуляції інсуліном, клонідином, соматоліберином. Ріст мужчин до 130 см, жінок – до 120 см. Фармакотерапія переважно спрямована на стимуляцію фізичного розвитку організму. Ліки, які використовують, ділять на 2 групи: 1) специфічні – гормони росту; 2) неспецифічні – анаболічні гормони, інсулін, тиреоїдні препарати. 1. Соматотропін по 2 – 4 ОД в/м 2 – 3 р. в тиждень переривистими курсами (1 – 3 місяці) або 6 місяців з переривом 1 – 3 місяці. 2 роки при збереженні ростового ефекту (до 18 років). Максимум дії – у перші 6 – 9 місяців. Починають з 0,5 МО на добу. п/ш і збільшують дозу. Лікування препаратами рекомбінантного людського соматотропіну до моменту осифікації епіфізарних хрящів. Чим раніше! 2. При відсутності ростового ефекту призначають анаболічні стероїди тривало – 3 міс. з перервою в 3 – 4 тижні. Метиландростенолон 1 – 1,5 мг/кг маси, пролонгований ретаболіл в/м в тій же дозі 1 р. в 3 тижні. Разом з анаболічними гормонами призначають інсулін короткої дії – 4 ОД і ч/з 2 – 3 дні, дозу збільшують на 2 ОД до дози 10 – 12 ОД у підлітків. Тривалість 2 – 3 міс. 2 курси на рік. 3. Якщо ще є і інші функції порушені – то і замісна терапія гіпотиреозу, гіпогонадизму, гіпокортицизму. Дієта білкова, вітаміни, біостимулятори, препарати цинку.
Для стимуляції розвитку статевих залоз – гонадотропін хоріонічний – 1000 – 1500 ОД 1 – 2 р. в тиждень в/м № 10 – 15, а після цього призначають статеві гормони- мужчинам метилтестостерон по 5 мг під язик, дівчатам естрадіол діпропіопат по 0,1 мг в/м ч/з день. Статеві гормони вводять старшим (після 16 – 17 років), бо вони припиняють ріст. Тиреоїдин по 0,1.
Нецукровий діабет- це абсолютна або відносна недостатність вазопресину, що характеризується виснаженням, підвищенням осмолярності плазми, проявляється значною спрагою, полідипсією і поліурією. Відносна недостатність має ниркове походження (відсутність реакції ниркових канальців на вазопрессин). Етіологія: природні генетичні фактори - гіпоталямічні ядра втрачають здатність синтезувати вазопресин. Набуті. Травми, пухлина гіпоталямуса, метастази. Нирковий – ферментопатія Діагноз базується на поліурії, полідипсії, гіперомолярності плазми, гіпоосмолярності сечі, низькій питомій вазі сечі. Лікування етіологічне, патогенетичне, симптоматичне. При запаленні – антибіотики, специфічна терапія, протизапальні, дегідратаційна (25 % магнію сульфат, 10% кальцію хлорид), вітаміни В і С, пірацетам. Пухлини – відповідно. хірургічна, променева терапія. Замісна – адіуретин 1 – 2 краплі в кожну ніздрю При неефективності – додають пітуїтрин 1 р. в 6 – 8 год. Адіурекрин (1 мг – 1 ОД) – понюшки 3 – 4 р./24 Діє через 15- 20 хв. Гіпотіазид (100 мг/добу) і інші тіазиди дають парадоксальний ефект, зменшують на 1/2 об’єм сечі завдяки зниженню клубочкової фільтрації. Хлорпропамід (250 мг х 3 р.) при поєднанні з цукровим діабетом. Дісідіпін препарат задньої долі. Дає виразки в носі, алергічний альвеоліт. Для ін’єкцій – пітрессін - водний розчин з короткою дією (1 – 2 год. після в/м). Ліпрессін – лізін-вазопрессин для вдування в ніс. Десмопрессін – інтраназально і парентерально 10 – 20 мкг 1 – 2 р. на добу в ніс, 2 мкг в/м Акромегалія Зумовлена патологічним збільшенням продукції соматотропіну і характеризується посиленим ростом скелета, органів і тканин, порушенням обміну речовин. У молодому віці – гігантизм (понад 200 см). У 95% випадків аденома гіпофіза, іноді соматоліберин пухлинного чи запального генезу. Обґрунтування –клініка – біль голови, збільшення кінцівок, Rtg черепа, соматотропін крові 0 – 10 нг/мл в нормі. Лікування – спрямоване на: 1) гальмування продукції соматотропіну; 2) пригнічення росту; 3) руйнування або видалення аденоми. Основний метод – променева терапія гіпоталямо-гіпофізарної ділянки, кріодеструкція гіпофіза або деструкція радіоактивним іттрієм, золотом. Фармакотерапія – це пожиттєва замісна гормональна терапія. Стимулятор дофамінергічних рецепторів- парлодел (бромкриптін) на ніч 1/2 т. – 1,25 мг з поступовим збільшенням дози. На 4 – 5 днів – до 4 т. на добу, потім 8 т. 10 – 24 місяці. Він гальмує фізіологічну і патологічну гіперсекрецію пролактину і гормону росту. Призначають при паркінсонізмі і для пригнічення лактації (2,5 мг на 1-у добу), потім 2,5 мг х 2 р. 2 тижні. Побічні ефекти не появляються, коли поступово дози збільшувати.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 85; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.12.123.240 (0.01 с.) |