Тахеометричне знімання в масштабі 1:500

 

Для виконання тахеометричного знімання кожна бригада прокладає зімкнений висотно-теодолітний хід.

Для визначення планового положення точок знімальної основи прокладають теодолітний хід. Роботи виконують в наступній послідовності:

1. Рекогностування та закріплення точок знімальної основи. Загальна кількість вершин ходу вибирають з врахуванням рельєфу і ситуації на місцевості (4-5 вершин на бригаду).

2. Центрують теодоліт за допомогою виска з точністю 5-10 мм.

3. Горизонтальні кути вимірюють способом прийомів. Допустиме розходження значень кутів між півприйомами – 1’ для теодолітів типу 2Т –30.

4. Вертикальні кути вимірюють в прямому напрямі при одному положенні вертикального круга, спостерігаючи на висоту приладу, яку вимірюють з точністю 1 см.

5. Лінії в ході вимірюють в прямому та зворотному напрямах сталевою мірною стрічкою.

6. Результати записують в журнал теодолітного ходу.

7. Визначають магнітний азимут початкового напряму за допомогою бусолі.

8. Камеральні роботи:

· Обчислення журналу теодолітного ходу.

· Складають схему ходу.

· Обчислюють прямокутні координати точок теодолітного ходу.

9. Контроль:

· Кутова нев’язка в ходах не повинна перевищувати де n – кількість кутів в ході.

· Допустиму лінійну нев’язку приймають .

 

Для визначення висот станцій теодолітного ходу прокладають нівелірний хід.

1. Результати технічного нівелювання записують в журнал визначеної форми.

2. Обчислюють журнал нівелювання вершин теодолітного ходу.

3. Висотна нев’язка не має перевищувати , де L – довжина ходу, км.

 

Тахеометричне знімання ділянки місцевості виконують з вершин висотно-теодолітного ходу. Загальна кількість пікетів не менше ніж 100 на бригаду. Знімання частково забудованої ділянки виконують з 1-2 станцій висотно-теодолітного ходу залежно від рельєфу місцевості і ситуації в наступній послідовності:

1. На станції приводять теодоліт в робоче положення і орієнтують.

2. Ситуацію з чіткими контурами знімають за допомогою теодоліта та ниткового віддалеміра полярним способом. Густота пікетів – не менше одного на 2-3 см² на карті.

3. Результати вимірювань записують в журнал визначеної форми з обов’язковим веденням зарису.

4. Камеральні роботи:

· Обчислюють журнал тахеометричного знімання.

· Обчислюють висот пікетів. Висоти станцій вибирають зі журналу нівелювання вершин теодолітного ходу і округлюють результати до сантиметрів.

· Складають та викреслюють план за результатами тахеометричного знімання в масштабі 1:500. Переріз рельєфу: 0,5 – 1 м.

Під час виконання тахеометричного знімання обов’язково контролюють орієнтуванням лімба. По закінченні робіт на станції орієнтування приладу має бути перевірено, а результати контролю записані в журналі. Зміна орієнтування за період знімання з даної точки допускається не більше 1,5’.