Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Етапи формування правової системи України
Формування і розвиток української правової системи відбувалися за загальними і спільними законами для формування усіх правових систем, проте для цього процесу характерні свої особливості. В українській історії правова система формувалася протягом усього періоду становлення української державності - Київської Русі, Гетьманщини, УНР, ЗУНР, гетьманату П.Скоропадського та УРСР. Корені сучасної національної правової системи знайшли свій початок у романо-германському типі правової системи. У загальному можна виділити два етапи становлення сучасної української правової системи. Це етап становлення правової системи до прийняття Конституції України тобто до 1996р. та сучасний етап - цілеспрямована розбудова правової системи згідно з положеннями і вимогами Конституції України. Протягом першого етапу відбувалося нагромадження нормативно-правової бази. Це відбувалося протягом тривалого часу. Загальною рисою першого етапу було кількісне нагромадження нормативно-правових актів, які покривали не врегульовані законодавством сфери суспільних відносин. Наприклад до 15 ст Росія і Україна мали спільну правову історію. У період Польсько- Литовського панування на Україні діяли норм 2 та 3 литовського статутів(1566 і 1588 рр.) а також звичаєве козацьке право яке стосувалося воєнно-адміністративного порядку, і суду, власності на землю, купівлі продажу рухомого майна а також окремих злочинів і покарань.В містах, особливо тих, які користувалися правом самоуправління активно використовувалися норми Магдебурзького права. Після з’єднання України з Росією одним із джерел права стали законодавчі акти царського правління і норми місцевої української влади. Різнорідність, неупорядкованість та суперечливість норм права України створювали значні труднощі у діяльності адміністративних і судових установ. У 1728 році царським правлінням було прийнято рішення про створення комісії для кодифікації українського законодавства. Комісія закінчила роботу в 1743 році і підготовлений “Звід права по якому судиться малоросійський народ” був представлений на затвердження в Сенат. Хоча звід так і залишився не затвердженням у судовій діяльності, ним досить часто користувалися як надійним джерелом.
Після 60-х рр.. ХVIII століття після ліквідації малоросійської автономії стало значно розширюватися застосування загальноросійського права, яке значно потіснило інші джерела. У ХІХ ст. правовий розвиток України протікав у загальноросійському руслі, а з 1918 вона відтворювала єдині схеми державно-правового будівництва СРСР. Які інші радянські республіки Україна мала власні кодекси з всіх галузей права. Дві широкомасштабні кодифікації були проведені у 1920-ті і 1960-70 –ті рр.. У 1960 році були прийняті КК і КПК, 1963 ЦК і ЦПК, в 1969 р.- кодекс про шлюб і сім’ю, в 1970р. –виправно-трудовий кодекс, в 1971 КЗоТ, а в 1983 житловий кодекс. З 1990 року почалося становлення нової правової системи України. Основні зусилля законодавців були направлені на створення переходу до ринкових відносин для створення незалежної національної державності. В 1990 році в Україні було прийнято сотні законів, які закріпили нові принципи і інститути: пріоритет прав свобод людини,багатопартійність, розподіл влади, конституційний контроль, рівність усіх форм власності, свободу приватної ініціативи і т.д. В результаті цих змін Україна в цілому перейшла від соціалістичного до романо-германського типу правової системи. У 1996 році в Україні було прийнято Конституцію і починається новий етап розвитку правової системи. Він характеризувався більш доцільним визначенням предметів правового регулювання, пов’язаних з впровадженням норм і положень Конституції. Конституція визначила головні засади і свободи людини, встановила правові основи функціонування громадянського суспільства та нових економічних відносин у державі. Можна було спостерігати зміни які відбувалися у кількох напрямках. Це: 1. Поширення правового регулювання на раніш не регламентовані правом сфери суспільної діяльності, що виявляється перш за все у збільшенні кількості нормативних актів. Серед прийнятих законів слід відмітити блок законів по регулюванню діяльності у банківсько-фінансовій сфері, екологічні закони, правові акти, що стосуються приватизації та питань конституційного ладу - введення інституту президентства, розподілу влад.
2. Перерозподіл сфери правового регулювання між окремими галузями права, що виявляється у зміні методів правової регламентації, юридичній ідентифікації нових явищ у національному правовому полі (нові види злочинів, нові типи взаємовідносин між суб’єктами та об’єктами правозастосування), в розширенні сфери застосування традиційних правових інститутів. 3. Створення комплексних правових актів, що базуються на суміжних галузях права і виникають в результаті злиття чи взаємодії предметів регулювання. Згадані процеси змін сфер правового регулювання мають значний вплив на становлення структури системи законодавства. В плані ієрархічної побудови процес диференціації виявляється у частковому розширенні компетенції виконавчої влади щодо прийняття нових нормативиних актів, і підвищення ролі та значення актів місцевих органів влади і місцевого самоврядування. В галузевій структурі права процес диференціації викликає виділення певних галузей у самостійні через появу нових видів суспільних відносин і необхідність їх правової регламентації - фінансове, земельне, господарське, податкове право. Положення Конституції конкретизуються та рееалізуються і через галузеве законодавство. Одночасно норми Конституції поширюють свою силу й на сфери відносин, які регулюються галузевим законодавством, оскільки Конституція має характер прямої дії (ст. 8 Конституції). Між нормами Конституції та нормами галузевого законодавства існують відносини не тільки координації, а й субординації. Ієрархія правових актів у концептуальному вигляді визначає ст. 150 і закріплена ст. 8 Конституції. Більш детальне співвідношення має визначатися новим законом про правові та підзаконні акти України. Ефективність і стабільність правової системи України великою мірою залежатиме від рівня відповідності усіх законодавчих та підзаконних актів положенням Конституції, яка є головним їх джерелом.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 378; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.143.22.58 (0.005 с.) |