![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття загальних витрат на охорону навколишнього природного середовища
Економічні методи управління процесом природокористування належать до найпоширеніших у світовій практиці. У загальному вигляді їх можна розділити на три групи: 1) заохочувальні — інвестиції на охорону природи; надання пільг в оподаткуванні підприємств; надання на пільгових умовах коротко - та довгострокових позичок для реалізації проектів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища; звільнення від оподаткування фондів охорони довкілля; передача частини коштів позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища на довготривалих договірних умовах підприємствам, установам, організаціям і громадянам для вживання заходів щодо гарантованого зниження викидів і скидів забруднювальних речовин, на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв; 2) регулятивні — платежі за ресурси та податки за забруднення; 3) каральні — штрафні платежі за забруднення та за понаднормове використання сировини, палива, енергії тощо. У цій темі важливим є засвоєння критеріїв нарахування плати за ресурси та платежів за забруднення, а також ознайомлення з методикою нарахування економічних збитків від забруднення окремих компонентів біосфери. До економічних методів управління процесом природокористування належать платежі за забруднення. Плата за забруднення навколишнього середовища встановлюється за: - викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; - скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також у підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації; - розміщення відходів у навколишньому середовищі. Розміри вказаних платежів встановлюються на підставі лімітів викидів чи скидів забруднювачів, що визначається для підприємств з урахуванням гранично допустимих викидів і скидів щодо кожного інгредієнта в тоннах на рік. Встановлюють ліміти органи Міністерства охорони навколишнього середовища у формі видачі дозволів на викиди і скиди забруднювачів і розміщення відходів. Ліміти викидів і скидів забруднювачів встановлюють на рік.
За понадлімітні скиди і викиди забруднювачів і розміщення відходів (понад ГДВ, ГДС) установлюються штрафні платежі – підвищений розмір плати порівняно з базовими нормативами плати. Платежі за забруднення навколишнього природного середовища перераховуються в таких розмірах. 70% - до позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища Рад народних депутатів базового рівня на окремі рахунки. 20% - до позабюджетних фондів н/п/с держави та обласних Рад народних депутатів на окремі рахунки. 10% - на рахунок республіканського позабюджетного фонду охорони н/п/с Міністерства охорони навколишнього середовища України. Економічні збитки – це грошова оцінка негативних змін у навколишньому середовищі в результаті його забруднення, в якості і кількості природних ресурсів, а також наслідків таких змін. Фактичні збитки – це втрати або негативні зміни, які виникають від забруднення навколишнього природного середовища. Можливі збитки, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення н/с, тобто мають умовно-теоретичний характер. Відвернені збитки – це зниження можливих (потенційних) збитків у результаті проектування або проведення заходів із захисту довкілля, що становить різницю між фактичними і можливими збитками. Ліквідовані збитки – це та частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійснюю природоохоронних заходів. Потенційні збитки – це збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення н/п/с. Економічні збитки – величина комплексна. Найчастіше їх виражають сумою основних локальних збитків: - від погіршення здоров'я населення; - комунальному господарству; - сільському та лісовому господарству; - промисловості; - водним ресурсам
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 179; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.222.46.193 (0.005 с.) |