Дослід 6. Реакція сахарози з солями кобальту.

Обладнання, матеріали і реактиви: пробірки (1шт.); штатив для пробірок, піпетки (на 1 та 2 мл); 5% розчин сахарози, 2% розчин кобальт нітрату і 5% розчин гідроксиду натрію.

Принцип реакції: при взаємодії сахарози з солями кобальту в лужному середовищі утворюється хромоген фіолетового кольору.

Хід роботи. У пробірку вносять 2 мл 5% розчину сахарози, додають 1мл 5% розчину гідроксиду натрію і декілька крапель 2% розчину нітрату кобальту. Розчин забарвлюється в фіолетовий колір. Пояснити, зробити висновок.

 

Дослід 7. Якісна реакція на крохмаль.

Обладнання, матеріали і реактиви: пробірки (4 шт.); штатив для пробірок, піпетки аптечні; мірні пробірки (3 шт.), стакани хімічні, дист.вода; розчин Люголя, розчин крохмалю, 10 % розчин NаОН, етиловий спирт.

Принцип реакції: реакція виявлення базується на тому, що крохмаль утворює з йодом сполуку синьо-фіолетового забарвлення.

Хід роботи. До 2 мл розчину крохмалю додають 1-2 краплі розчину Люголя. Спостерігають за зміною забарвлення. Вміст пробірки розділяють на 3 частини: до першої частини додають 1 мл розчину NаОН, до другої – 2 мл етилового спирту, третю частину нагрівають. У всіх випадках забарвлення зникає, але у третій пробі забарвлення знову з’являється при охолодженні. Реакція базується на утворенні нестійкої адсорбційної сполуки йоду з амілозою.

Дослід 8. Кислотний гідроліз крохмалю.

Обладнання, матеріали і реактиви: колбочки, пробірки, піпетки, спиртівка, 0,1 %-ий розчин крохмалю, 2 н розчин H₂SO₄, розчин Люголя, 2 н розчин CuSO₄, 2 н розчин NаОН.

Хід роботи. У колбочку поміщають 5 мл розчину крохмалю, 3 мл розчину сульфатної кислоти. Нагрівають на спиртівці впродовж 5 хв., відбираючи піпеткою кожну хвилину по 0,5 мл гідролізату й додаючи до нього по 1 краплі розчину Люголя.

Звернути увагу на зміну забарвлення гідролізату з йодом у ході гідролізу. Із залишивимся гідролізатом провести реакцію Фелінга. За результатами реакції зробити висновок про будову крохмалю.

 

Дати відповіді на запитання:

1. Який тип зв’язку містять відновлюючі і невідновлюючі цукри?

2. Що таке альдо- та кетогексози? Яку будову вони мають?

3. Яку групу у складі цукрів виявляють за допомогою реактиву Фелінга?

4. Намалюйте схему мутаротації D-манози.

5. Напишіть схему перетворення: α-D-галактопіраноза + CH₃COOCl + NaOCOCH₃ →

1. Який тип зв’язку характерний для сахарози?

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №3

Ліпіди

А. Питання для підготовки з теоретичного матеріалу:

1. Загальна характеристика ліпідів,

2. Функції ліпідів та значення для життєдіяльності організму.

3. Класифікація ліпідів.

4. Прості ліпіди: ацилгілцероли, стерини, цериди.

5. Найважливіші вищі жирні кислоти: будова, біологічне значення.

6. Хімічні властивості ліпідів.

7. Складні ліпіди: будова, класифікація.

8. Основні представники фосфоліпідів: гліцерофосфоліпіди, сфінгофосфоліпіди.

9. Основні представники гліколіпідів: глікозилгліцероли, глікосфінголіпіди (цереброзиди, сульфатиди, глобозиди, гангліозиди).

10. Ліпопротеїди, їх значення.

11. Біологічні мембрани, їх функції.

12. Мембранні структури тваринної клітини.

13. Молекулярні компоненти біомембран: ліпіди, білки, вуглеводи.

14. Молекулярна організація біомембран.

15. Рідинно-мозаїчна модель будови біомембран.

16. Біофізичні властивості мембран.

 

Б. Лабораторний практикум

Дослід 1. Якісна реакція на жовчні кислоти (реакція Петтенкофера).

Обладнання, матеріали і реактиви: пробірки хімічні (2 шт.), штатив, піпетки, скляна паличка, дист.вода, жовч, розчин сахарози, концентрована Н₂S0_4.

Принцип методу: жовчні кислоти в присутності концентрованої сірчаної кислоти взаємодіють з фруктозою і утворюють продукт реакції пурпурового кольору.

Хід роботи. В суху пробірку вносять 1 -2 краплини жовчі, потім 1 -2 краплини розчину сахарози (дисахариду, що містить фруктозу) та десять крапель концентрованої Н₂S0₄. (Будьте обережні!) При перемішуванні утворюється червоне забарвлення.