Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості проектування дренажу в садах, виноградниках, парках, лісорозсадниках та сільських населених пунктах
3.46 Глибина закладання дрен повинна прийматися з урахуванням глибини розгалуження кореневої системи і не повинна перевищувати 1,2 -1,5 м. При поперечному дренажі у мінеральних грунтах довжина дрен не повинна переви-щувати 200 м і 150 м — при поздовжньому дренажі мінеральних грунтів та торфових боліт. 3.47 Розрахунок міждренної відстані слід провадити, керуючись додатком Ф. ДБН В.2.4-1-99 С. 48
3.48 Розрахунок параметрів дренажу слід виконувати на найбільші розрахункові значення дренажного стоку для конкретних видів плодових та декоративних культур згідно з 2.202-2.213. 3.49 Колектори, траси яких проходять паралельно рядам чагарників та дерев, повинні прокладатися на відстані від них не менше ніж 20 м. Якщо це неможливо, слід проектувати короткі поперечні дрени. Відрізки колекторів, що проходять поруч з окремими великими деревами, необхідно ретельно герметизувати. 3.50 Для запобігання проникненню коріння рослин у дрени слід провадити кругове обсипання дрен жужелицею, що містить сірчаний колчедан. 3.51 На схилових ділянках, передбачених під посадку виноградника, дренаж слід проектувати, застосовуючи поперечну і косокутну схеми розміщення дрен. 3.52 На виноградниках, де вимагається застосування поздовжньої схеми розміщення дрен, необхідно передбачати ловильні дрени. Відстані між осушувальними і ловильними дренами повинні дорівнювати трикратній міждренній відстані. Оптимальна глибина дрен -від 1,0 до 1 ,2м. 3.53 Норма осушення сільських населених пунктів повинна визначатися конструктивними особливостями житлових та виробничих будівель і споруд та встановлюватися на основі детальних гідрогеологічних вишукувань та досліджень. 3.54 Для підтримання встановлених норм осушення проектуються дренажні системи, аналогічні застосованим на сільськогосподарських землях. 3.55 Проектування осушувальних та захисних заходів слід виконувати з урахуванням прогнозів підтоплення, керуючись вимогами СНіП 2.02.01, а також СНіП 2.06.15. 3.56 При розрахунку дренажу на території сільських населених пунктів слід ураховувати додаткове живлення грунтових вод, спричинене порушенням природного водного балансу. Безуклонний та малоуклонний дренажі. Кротовий дренаж
3.57 Безуклонний (і=0) та малоуклонний (0,0003 < і < 0,0010) дренажі застосовуються при осушенні й підґрунтовому зволоженні рівнинних та малоуклонних заболочених та перезволожених земель з легкими мінеральними грунтами і торфовищами (К>0,1-0,3 м/добу), що підстилаються добре проникними грунтами. Безуклонний та малоуклонний дренаж може бути трубчастим (з керамічних та пластмасових труб) або безтрубчастим (кротовим). Трубчастий дренаж закладається звичайно на глибину від 0,8 до 1,2 м від поверхні грунту до верху труби у порівняно добре проникному грунті. 3.58 Кротовий дренаж, як самостійний захід, улаштовується в потужних торфовищах слабого та середнього ступеня розкладення, в торфовищах неглибокого залягання, що підстилаються зв'язними грунтами, та в мінеральних кротостійких грунтах. Грунти, в яких улаштовуються кротові безуклонні дрени, повинні бути без піщаних прошарків, каміння, похованої деревини, а також без підтікання підзолу. Глибина кротових дрен з урахуванням використання їх з метою зволоження приймається від 0,7 до 0,9 м. робочий (діючий) діаметр - ДБН В.2.4-1-99 С. 49
не менше ніж 10 см, причому у торфі - від 20 до 25 см. Відстань між кротовими дренами приймається залежно від механічного складу грунтів: найменша відстань від 3 до 4 м для глинистих грунтів, найбільша - від 10 до 15 м для добре проникних торфовищ (К >1,5 м/добу). Безуклонний кротовий дренаж зберігається у торфовищах протягом 3 років, глинистих та суглинкових грунтах - 2 роки. Після закінчення цього терміну кротовий дренаж потрібно поновити. Кротовий дренаж проектується у слабопроникних грунтах у разі відсутності каміння, де дрени можуть зберігатися не менше 3-х років, та в торфовищах потужністю не менше ніж 0, 8 м зі ступенем розкладення торфу менше 45%, а при відсутності похованої деревини-після роботи відкритої мережі не менше 1 року. 3.59 Показник стійкості кротових дрен у мінеральних грунтах визначається у період вишукувань із співвідношення , (26) де - відсоток фракції діаметром від 0,060 до 0,008 мм за мікроагрегатним аналізом (за Павловим); - відсоток фракції діаметром від 0,050 до 0,005 мм за механічним складом
(за Качинським). Якщо < 3 - грунт стійкий, придатний для кротування; " 0,3 < < 0,7 - грунт середньостійкий, придатний для кротування; " > 0,7 - грунт нестійкий, непридатний ні для влаштування кротового дренажу, ні для кротування. 3.60 Кротові дрени повинні розміщуватися за відношенням до водоприймача під кутом не менше 60°. Устя дрени, закріплене гончарною трубкою, повинне перебувати на відстані не менше ніж 30 см від дна каналу і 10 см від побутового горизонту води. 3.61 Глибина закладання кротових дрен приймається від 0,5 до 0,7 м у мінеральних грунтах, від 0,7 до 1,0 м - у торфовищах, мінімальний уклон 0,002, оптимальна довжина в суглинкових грунтах - 100 м, глинистих - 150 м, у торфовищах - від 180 до 200 м. Діаметр кротових дрен можна приймати 10 см, відстані між ними - від 5 до 8 м у мінеральних грун- тах, від 5 до 15 м - у торфовищах. 3.62 У певних умовах (рельєф місцевості, геологічні та гідрогеологічні умови) можливе застосування безуклонного та малоуклонного дренажів за наявності необхідного обгрун-тування. Захисна осушувальна мережа
3.63 Для перехоплення поверхневих, делювіальних, а також грунтових і грунтово-напірних вод, які надходять з площі водозбору, слід проектувати захисну осушувальну мережу (нагірні, ловильні, нагірно-ловильні канали, ловильні дрени, свердловини вертикального дренажу). ДБН В.2.4-1-99 С. 50
3.64 Нагірні канали для перехоплення поверхневих вод слід проектувати уздовж верхової межі осушуваного масиву, а при осушенні боліт, як правило, суміщати з межами покладу торфу. Глибину нагірних каналів слід приймати не менше 1,0 м, а форму поперечного перерізу з пологим верховим укосом - у відповідності з таблицею 2.6. 3.65 Ловильні канали та дрени необхідно проектувати паралельно лініям гідроізогіпс по лінії виклинювання або найбільш близького залягання водоносного пласта. Траси ловильних каналів та дрен за можливості слід намічати у межах залягання грунтів, які не зазнають опливання. Мінімальна глибина ловильних каналів та дрен визначається за умови їх урізання під рівень ґрунтових вод або в напірний водоносний пласт не менше ніж на 0,3 м. Максимальна глибина визначається за умови їх впливу на прилеглу до осушуваного масиву територію. При глибині ловильних каналів до 3,0 м параметри поперечних перерізів слід приймати у відповідності з таблицею 2.6, а при глибині понад 3,0 м - визначати розрахунком з урахуванням геотехнічних властивостей грунтів та гідрогеологічних умов. 3.66 При осушенні притерасних боліт грунтово-напірного живлення слід передбачати влаштування розвантажувальних самовиливних свердловин або лінійної системи свердловин з відкачуванням води занурювальними насосами, як рекомендовано в 3.7 - 3.10. 3.67 Нагірні канали повинні розраховуватися на пропуск потрібної витрати води. Ловильні канали та дрени розраховуються на пропуск витрат підземних вод, що визначаються на основі фільтраційних розрахунків з урахуванням гідрогеологічних умов осушуваної території. Ловильні канали допускається суміщати з нагірними каналами. У цьому випадку вони називаються нагірно-ловильними каналами. 3.68 Мінімальні уклони захисної мережі приймаються рівними 0,0003. Як виняток, для безуклонних територій допускається приймати уклон 0,0002. Укладання вийнятого грунту слід передбачати на низовий бік каналу. При цьому висота кавальєрів не повинна перевищувати 2 м, а підошва його повинна бути на відстані не менше ніж 5 м від бровки каналу. 3.69 Ловильні дрени слід проектувати діаметром не менше ніж 125 мм з улаштуванням кругового гравійно-піщаного фільтра завтовшки від 20 до 25 см. 3.70 При проектуванні каналів та дрен захисної мережі необхідно дотримуватись вимог 3.20-3.30.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 158; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.231.93 (0.011 с.) |