Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Облік нематеріальних активів та природних ресурсів
Нематеріальні активи використовуються у діяльності підприємства, але не мають фізичної матеріальної форми і в той же час не є поточними активами. Вони класифікуються за своїми ознаками, але у Балансі, як правило, відображаються без поділ на підгрупи. Нерідко окремо виділяються торгові марки та гудвіл. Відповідно до МСБО 38. нематеріальний актив — це немонетарный актив, який можна ідентифікувати без фізичної субстанції, шо утримується для використання у виробництві чн постачанні товарів або послуг, а також для передачі в оренду7 іншим сторонам чи для адміністративних цілей, Цінність нематеріальних активів обумовлена довгостроковими правами або перевагами, шо надаються даними активами власнику. Прикладами нематеріальних активів є патенти, авторські права, торгові знаки і торгові марки, франшизи. ліцензії, гудвіл. Кожний вид нематеріальних активів повинен відображатися на окремому рахунку. У МСБО 38 також попереджається, шо внутрішньогенеро-ваний гудвіл, торгові марки, заголовки, назви видань, переліки клієнтів та інші подібні за суттю об'єкти не слід визнавати як активи. Нематеріальні активи обліковуються за вартістю придбання (собівартістю). Деякі нематеріальні активи, такі як гудвіл або торгові знаки, можуть придбаватися за незначну суму або безоплатно. Хоча вони можуть мати велику цінність і бути необхідними для прибуткової діяльності, вони не повинні відображатися у Балансі, якщо тільки не були придбані в іншої сторони за ціною, встановленою на ринку. Ведення обліку нематеріальних активів пов'язано з вирішенням тих самих питань, шо й при обліку інших довгострокових активів: • визначення їх первісної вартості: • облік змін цієї вартості в нормальних умовах господарювання (амортизація): • ведення обліку в ситуації, коли первісно визнана вартість активу суттєво змінюється. Вирішення цих питань обтяжується характерними ознаками нематеріальних активів — відсутність у них фізичних якостей не завжди дозволяє їх ідентифікувати, встановити їх вартість та термін корисної експлуатації. Амортизація нематеріальних активів може нараховуватися будь-яким методом, який відображає дійсне зменшення їхньої економічної корисності. Однак найчастіше при нарахуванні амортизації нематеріальних активів застосовується рівномірний (прямолінійний) метод. Підприємство може використовувати інший спосіб, якшо вважає його доцільним. У будь-якому випадку метод та період амортизації мають бути розкриті у фінансовій звітності.
Нематеріальні активи, по яких можливо встановити термін корисного використання, такі як патенти і авторські права, мають бути списані через нарахування амортизації протягом терміну їх корисного використання. Існує два варіанти відображення амортизації нематеріальних активів: 1) пряме списання з рахунка нематеріальних активів: Дебет рахунка «Витрати на амортизацію» Кредит рахунка «Нематеріальний актив» — (вказується конкретний вид нематеріального активу) 2) використання коригуючого рахунка «Накопичена амортизація»: Дебет рахунка «Витрати на амортизацію» Кредит рахунка «Накопичена амортизація» У СІЛА, наприклад, перший варіант є найбільш поширеним. Деякі нематеріальні активи, такі як торгові знакн. не мають встановленого обмеження терміну корисного використання. Тому вони не амортизуються, а щорічно тестуються на знецінення. Якшо внутрішні або зовнішні фактори вказують на те. шо актив знецінився, тобто його відновлюватьна вартість стала меншою за балансову, то різниш між балансовою і відновлюва-льною вартістю відноситься на витрати поточного періоду.
127. Види інвестицій і порядок їх оцінки. Важливим атрибутом ринкової економіки в розвинутих зарубіжних країнах с економічна інтеграція, яка сприяє поглибленню процесу концентрації та централізації капіталу в рамках міжнародного економічного простору, розповсюдженню корпоративної форми бізнесу. Сучасному рівню інтеграційних процесів властива інтернаціоналізація економіки, стратегічним призначенням якої є сприяння підвшпенню ефективності та конкурентоспроможності, а також привабливості для інвесторів. У процесі функціонування зарубіжні компанії, фірми здійснюють фінансові інвестиції. Фінансові інвестиції — це вкладання коштів однієї компанії в цінні папери та капітал інших компаній з метою забезпечення приросту капіталу, отримання додаткових доходів, зміцнення партнерських взаємовідносин.
Питання класифікації, визнання, оцінки інвестицій та розкриття інформації про них у фінансовій звітності до 01.01.2001 р. регламентувалися МСБО 25 «Облік інвестицій», а з 01.01.2001 р. — МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» і МСБО 40 «Інвестішійна нерухомість». Згідно з цими нормативними документами інвестиції визначаються як актив, шо утримується підприємством для приросту капіталу шляхом отримання доходу (наприклад, відсотків, роялті, дивідендів та ренти), хля збільшення вартості капіталу чи інших економічних вигод для підпрнємс-тва-інвестора. Залежно від терміну розміщення інвестиції поділяються на короткострокові (поточні) і оовгострокові. До короткострокових (поточних) відносяться інвестиції, які легко реалізуються за своїм характером та призначаються для утримання протягом не більше одного року. Іншими словами, короткострокові інвестиції? вигідним розміщенням тимчасово вільних грошових коштів терміном менше одного року. Прикладом таких вкладень є інвестиції' у легко реалізовані (ринкові) цінні папери, а саме: — короткострокові свідоцтва (депозитні сертифікати, угоди про купівлю короткострокових цінних паперів, акцептовані банком векселі та інші цінні папери, термін погашення яких менше року): — ринкові боргові зобов'язання (облігації держави, корпорацій, термін погашення яких менше року); — ринкові цінні папери, шо дають право власності (привілейовані та звичайні акції компанії і деякі інші цінні папери, шо дають право власності та призначаються для утримання протягом не більше одного року). Більша частіша інвестицій має форму фінансових прав, але деякі вкладення с матеріальними активами, наприклад, інвестиції у золото, діаманти або інші товари, які легко реалізуються. Короткострокові інвестиції відображаються в активі балансу у розділі «Поточні активи» за їхньою собівартістю, яка включає: — справедливу вартість поточних інвестицій, вкладених в обмін на відповідний фінансовий інструмент; — додаткові витрати, які безпосередньо пов'язані з розміщенням поточних інвестицій (комісійні винагороди, гонорари, податки, банківські збори та інші платежі). Крім того, у звітності підлягає розкриттю: — інформація про справедливу та ринкову вартість інвестицій у цінні папери: — інформація про фінансові ризики та політику управління ними: — інформація про доходи і витрати, шо виникають в результаті операцій з цінними паперами: — облікова політика шодо визначення і оцінки фінансових інвестицій. На відміну від короткострокових, довгострокові інвестиції є вкладенням коштів у діяльність юридично самостійних компаній, фірм на термін, шо перевищує один рік. з метою впливу на них або отримання додаткового прибутку. До таких інвестицій належать: — інвестиції у ринкові цінні папери, шо дають право власності (привілейовані та звичайні акції): — інвестиції у ринкові боргові зобов'язання інших компаній (облігації, довгострокові векселі): — інвестиції у спеціальні фонди (пенсійний фонд, фонд для погашення облігацій та ін.): — інвестиції у матеріальні необоротні активи, які призначені для перепродажу.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-23; просмотров: 255; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.254.12 (0.012 с.) |