Синонімія юридичних термінів

Для будь-якого автора закономірним є бажання урізноманітнити засоби викладу своїх думок, уникати повторів. Синоніми служать не лише для найточнішого висловлення думки, вони також допомагають знайти найдоречніший спосіб висловлення. І тому, коли необхідно досягти бездоганної за формою мови, якнайточніше висловити свої думки та почуття, добирають синоніми.

Як відомо, синоніми (грец. synonymos – одноіменний) позначають одне і те ж поняття або близькі поняття. Синоніми спіль­ні за основним лексичним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками, емоційно-експресивним забарвленням, або сферою стилістичного використання.

Виділяють такі групи синонімів:

· понятійні (ідеографічні, семантичні);

· стилістичні;

· семантико-стилістичні;

· абсолютні синоніми.

Понятійні синоніми – стилiстично нейтральнi слова, якi розрізняються лише відтінками значень, наприклад, визначити – встановити; виділяти – діагностувати, розкривати, характеризувати, формулювати; короткий – стислий, небагатослівний, ла­конічний тощо.

Другу групу становлять стилістичні синоніми – тотожні за значенням слова, які відрізняються сферою вживання, наприклад: заарештувати – посадити, взяти під варту, затримати, віддати під варту; солдат – воїн, боєць, вояка; убивати – позбавляти (життя), заганяти (на той світ), страчувати, знищити, загубити, уколошкати, обірвати (життя). Різниця між ними виявляється в емо­ційному й експресивному забарвленні та функ­ціо­наль­ному вживанні.

Семантико-стилістичні синоніми відрізняються як відтін­ками значень, так і стилістичною забарвленістю, наприклад: горе – лихо, злигодні, біда, нещастя; зустріч – переговори, форум, брифінг, діалог; гарний – хороший, славний, прекрасний, блис­кучий, чудовий і т. д.

Крім того, в українській термінології виділяють абсолютні синоніми, тобто дублети. Між дублетами відсутні емоційно-експресивні відтінки. Більшість із абсолютних синонімів у термінологічній лексиці – це пари слів, одне з яких запозичене, а інше – власне українське, наприклад: правознавство – юриспруденція, боржник – дебітор, торгівля – комерція.

Синонімія в юридичній термінології в основному представ­лена одним видом – абсолютною синонімією (дублетністю). При виборі абсолютного синоніма слід віддавати перевагу тому слову, основа якого утворює "словотворче гніздо". Наприклад, серед дублетів " делікт – правопорушення " перевага надається тер­міну " право­порушення", оскільки він входить до термінотворчого гніз­да терміна " право" (правопорушення, правопорядок, правосвідомість, правосуддя, правосуб'єктність, право на житло, авторське право, право на життя тощо). Проте вимогу вибору дублета тільки на основі його формальної і змістової спів­від­несеності з іншими термінами в системі не можна розглядати як єдину умову. Слід враховувати і принцип інтернаціональності тер­міносистеми.

І все ж наявність дублетів у термінологічній системі – озна­ка її невпорядкованості, яка може й повинна бути подолана за умови свідомого ставлення до термінології.

В українській юридичній термінології синонімія є звичним явищем. У праві (цивільному, кримінальному, міжнародному, тру­довому, адміністративному) існує чимало різних мовних позначень одного й того ж поняття, наприклад:

винятковий стан – надзвичайний стан;

державна мова – офіційна мова;

кримінальний процес – кримінальне судочинство;

нерухоме майно – нерухомість;

опублікування закону – обнародування закону;

позаштатний консул – почесний консул;

статутний фонд – статутний капітал;

трудовий договір – трудовий контракт;

тягар доказування – обов'язок доказування;

ув'язнення – позбавлення волі;

цивільний процес – цивільне судочинство;

фальшування грошей – підробка (підроблення) грошей.

Термінологічні синоніми існують навіть у межах одного правового тексту, наприклад: крайня необхідність і крайня потреба; строк і термін; завдавати шкоду, заподіювати шкоду і спричиняти шкоду; посадова особа й службова особа; скоєння злочину, учинення злочину й учинення правопорушення. Зрозуміло, що велика кількість синонімів у правовому тексті знижує ефект його розуміння.

Проте застосування синонімів є поширеним недоліком правової термінології. Термін не повинен мати синонімів, тому що головне у правовому документі – це точність. В юридичних документах синоніми не можуть мати семантичних і сти­лістичних значень. Враховуючи вимогу максимальної точності правового тексту, використання синонімів при позначенні одного й того ж поняття є не­при­йнятним, оскільки вони розрізняються в деталях. Навіть якщо деталі не мають суттєвого значення, сам факт вживання двох і більше різних термінів може створити враження у виконавців, що такі терміни позначають різні юридичні поняття.