![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Односкладні речення.Типи односкл речень
Односкладним називається речення, у якому наявний лише один із головних членів і змістом не передбачає відсутнього, наприклад: А над Дніпром уже помітно світало (О. Гончар). Односкладні речення поділяються залежно від того, як виражається їх головний член. Із граматичного погляду розрізняють два класи структурних схем односкладних речень: дієслівні та іменні. У свою чергу, дієслівні поділяють на: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні та номінативні. 1. Означено-особовими реченнями називаються такі односкладні речення, у яких головний член означає дію, що стосується певної особи (осіб). Присудок має форму дієслова 1-ї, 2-ї особи однини й множини дійсного способу теперішнього й майбутнього часу або 2-ї особи однини та 1-ї, 2-ї особи множини наказового способу, наприклад: Заспіваймо знову пісню (дієслово 1-ї особи множини наказового способу). За наявності особового займенника означено-особові речення; стають двоскладними. Порівняйте: Розповідаю казку (односкладне) і Я розповідаю казку (двоскладне). Означено-особові речення вживаються переважно в монологах, діалогах та поетичній мові. 2. Неозначено-особовими реченнями називаються такі односкладні речення, у яких головний член виражений дієсловом 3-ї особи множини теперішнього або майбутнього часу чи формою множини минулого (давноминулого) часу і вказує на не-означену особу (осіб). Неозначено-особові речення можуть виражати: а) дію особи, що не відома мовцеві й не суттєва на момент мовлення, наприклад: Учора ділянку зорали, засіяли добірним зерном; б) дію особи, яка відома мовцеві, але з певних причин ним не названа, наприклад: Часто полюбляють говорити про політику; в) дію особи, яка мовцем не може бути точно названа, наприклад: Скоро нам усе розкажуть; г) дію, витворену самим мовцем, але при цьому мовець не бажає уточнювати її джерело, наприклад: Вір, тебе завжди по^ правлять і допоможуть; д) дію конкретної особи, яка не оголошується з певної причини, наприклад: Мене привітали, нагодували. Неозначено-особові речення властиві науковому, офіційно-діловому, публіцистичному та розмовному стилям. 3. Узагальнено-особовими реченнями називають такі односкладні речення, у яких головний член, виражений особовим дієсловом, означає дію, стан, ознаку, що стосується будь-якої особи взагалі, наприклад: Що посієш, те й пожнеш (Нар. тв.). Такими конструкціями найчастіше є приказки, прислів'я, загадки тощо.
Головний член узагальнено-особових речень може виражатися: а) дієсловом у формі 2-ї особи однини і множини теперішнього або майбутнього часу, наприклад: Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (Нар. тв.); б) дієсловом у формі 1-ї особи множини теперішнього або майбутнього часу дійсного способу, наприклад: Поживемо — побачимо (Нар. тв.); в) дієсловом у формі 3-ї особи множини, наприклад: На переправі коней не міняють (Нар. тв.); г) дієсловом у формі 2-ї особи однини та множини наказового способу, наприклад: Вдар лихом об землю (Нар. тв.); д) формою чоловічого роду минулого часу дійсного способу, наприклад: Утікав від вовка, а попав на ведмедя (Нар. тв.). 4. Безособовим називається односкладне, синтаксично повне речення, у якому головний член означає дію чи стан, що не співвідно ситься з виконавцем, наприклад: Смеркалося. Із Лисянки кругом засвітило (Т. Шевченко). За способом граматичного вираження головного члена безособові речення поділяються на кілька видів: а) власне безособове, наприклад: / смеркає, і світає... (Т. Шевченко) (головний член — безособове дієслово), наприклад: У голові тріщить (головний член — дієслово у формі 3-ї особи однини теперішнього часу в безособовому значенні); б) головний член — безособове дієслово з часткою -ся, наприклад: Уночі Михайлові не спалося; Надворі розвиднялося; в) головний член — предикативний прислівник або інша частина мови в ролі прислівника (слова категорії стану), наприклад: В неволі тяжко (Т. Шевченко); г) головний член — безособова дієслівна форма на -но, -то, наприклад: Зроблено — забуто; д) головний член — сполучення дієслова з модальним значенням й інфінітивом, наприклад: Довелося виїжджати вранці; Поверхню озера встигло прихопити морозом; є) головний член — інфінітив із допоміжним словом, наприклад: Невдовзі має потеплішати; ж) головний член — предикативне слово немає (нема), наприклад: Ніде немає порятунку.
5. Інфінітивними вважаються такі односкладні речення, у яких головний член виражений інфінітивом, наприклад: Двічі молодим не бути (Нар. тв.). Ці конструкції можуть виражати різні значення: а) можливість або неможливість дії, наприклад: Зорі на небі не перерахувати; б) потреба дії, наприклад: Завершити б усе до кінця тижня; в) заклик, побажання: Залучити всі сили для виконання роботи. 6. Номінативними, або називними, є прості односкладні речення, у яких наявний головний член співвідноситься з підметом і виражений Н. відмінком іменника однини чи множини. Номінативні речення можуть бути поширеними й непоширеними. Крім головного члена, у них бувають узгоджені й неузгоджені означення, наприклад: Осіння золота пора (В. Сосюра); Сонячні чудові дні. Веселі люди. За значенням та стилістичною функцією номінативні речення поділяються на такі види: а) констатуючі (явища природи, події тощб), наприклад: Море. Вітер і хвилі; б) описові (ремарки до п'єс, лібрето, кіносценаріїв), наприклад: Сад. Посередині водограй (К. Буревій); в) вказівні, що супроводжуються вказівними частками ось, он, от, оце, наприклад: Ось і свято.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 473; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.173.78 (0.006 с.) |