Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Положення МОЗ України про відділення реабілітації хворих ортопедо-травматологічного профілю.
1. Загальні положення. 1.1. Спеціалізоване відділення реабілітації хворих ортопедо-траматологічного профілю забезпечує висококваліфікованою допомогою з відновного лікування хворих з наслідками захворювання та ураження опорно-рухового апарата. 1.2. Відновлювальне лікування хворих забезпечується у відділеннях спеціалізованої реабілітації, створених при поліклініках (міських, районних) або на базі фізіотерапевтичних, бальнеологічних лікарень. Відділення реабілітації хворих очолює висококваліфікований ортопед-травматолог або інший фахівець, що має спеціалізацію з реабілітації. Контроль за роботою відділення здійснює головний спеціаліст ортопед-травматолог області. 1.3. Спеціалізоване відділення реабілітації хворих повинно мати такі приміщення: *кабінет завідуючого відділенням; *ординаторська; *кабінет ст.мед.сестри; *сестринська; *приміщення для сестри-господарки; *господарські приміщення (кладові, їдальня, ванни, туалети); *палати; *гіпсувально-протезна; *маніпуляційна; *перев’язочна; *кабінет електролікування; *кабінет світлотерапії; *кабінет лазеротерапії; *кабінет для парафіно-озокерито-грязелікування; *кабінет водолікування; *кабінет для електроаерозольтерапії; *кабінет ЛФК. 1.4. Число штатних одиниць мед.персоналу спеціалізованого відділення реабілітації визначається головним лікарем та зав.відділенням з урахуванням обсягу роботи та складності категорії хворих. 1.5. Спеціалізоване відділення реабілітації хворих у своїй діяльності користується нормативними актами, які регламентують роботу закладів охорони здоров’я, даним положенням, наказами та вказівками лікувально-профілактичного закладу, на базі якого відкрито відділення. 2. Завдання і функції. 2.1. Основними завданнями, що покладені на спеціалізоване відділення реабілітації є: *надання широкого комплексу лікувальної допомоги по відновленню порушення функції, компенсаторних можливостей організму та працездатності, а також пристосування до самообслуговування, трудової діяльності в зв’язку з новими змінами в організації, що виникли в результаті травм або хвороби; *надання підпорядкованим ЛПЗ організаційно-медичної допомоги в підвищенні якості відновлювального лікування хворих;
*проведення спеціалізації і удосконалення лікарів на курсах стажування та інформації, середніх медичних працівників у поліклінічних відділеннях ЛПЗ області з питань надання спеціалізованної реабілітаційної допомоги; *вивчення, узагальнення та впровадження в практику досвіду роботи провідних ЛПЗ, центрів реабілітації. 2.2. Спеціалізоване відділення реабілітації хворих повинно здійснювати: *консультативний прийом хворих та консультативну допомогу лікарям з питань відновлювального лікування; *відбір хворих на госпіталізацію, яким показане відновлювальне лікування; *своєчасне виявлення осіб, що потребують диспансеризації та взяття їх на динамічне спостереження; *забезпечення спадкоємності в реабілітації хворих; *освоєння та впровадження нових ефективних методів реабілітації; *підвищення рівня практичних та теоретичних знань мед.персоналу по відновлювальному лікуванню; *аналіз якості та ефективності проведеного лікування; *контроль за координацією роботи медичних, санаторно курортних закладів та установ соціального забезпечення з метою здійснення погоджених дій у відновленні здоров’я та працездатності хворих; *проведення спеціальних методів дослідження хворих та подальше спеціалізоване відновлювальне лікування; *своєчасне направлення хворих з ознаками стійкої втрати працездатності на МСЕК. 3. Порядок направлення на госпіталізацію. 3.1. До відділення реабілітації мають право направляти лікарі-ортопеди-травматологи обласних, міських та районних лікарень, поліклінік. 3.2. Для направлення хворих необхідно мати виписку із історії хвороби з описанням статусу, наслідками клініко-діагностичного обстеження та рентгенограми в динаміці. 3.3. Відбір хворих для госпіталізації у відділення реабілітації та тривалість їх перебування вирішують фахівці відділення. 3.4. Госпіталізації підлягають хворі з: *компресійними переломами хребта без порушення спинного мозку – через 6-8 тижнів після травми; *переломи кісток тазу: - без порушення цілісності тазового кільця – через 4 тижні; -з порушенням цілісності тазового кільця – через 6 тижнів;
-переломи вертлюгової западини – через 8 тижнів; *діафізарними переломами стегнової кістки та кісток гомілки, які не потребують оперативного лікування – через 6-8 тижнів після травми; *переломами кісточок гомілки – через 4-6 тижнів після травми; *діафізарними переломами плечової кістки та кісток передпліччя – через 6-8 тижнів після травми; *внутрішньосуглобовими переломами кісток нижніх кінцівок – через 8-10 тижнів після травми; *внутрішньосуглобовими переломами плечової кістки і кісток передпліччя – через 3-6 тижнів після травми; *контрактурами після зшивання сухожилків, зв’язок та м’язів – через 4-6 тижнів після травми; *післяіммобілізаційними та післяопераційними контрактурами – після закінчення періоду іммобілізації; *обмеженням рухів у суглобах після ортопедичних оперативних втручань; *різними функціональними порушеннями (обмеження рухів, зниження сили м’язів, порушення опорно-локомоторних можливостей); *паралітичними деформаціями, дегенеративними захворюваннями хребта та суглобів, наслідками ревматоїдного артриту. 3.5. Госпіталізації у спеціалізоване відділення реабілітації не підлягають хворі з: *відсутністю ознак відновлення порушених фінкцій у ранньому відновлювальному періоді, тобто при безперспективності відновлювального лікування; *наявністю порушення психіки; *гострими інфекційними, венеричними захворюваннями та туберкульозом; *гнійними та гнійничковими захворюваннями, трофічними виразками, незагоєними післяопераційними ранами, хр.остеомієлітом зі свищами; *гострою стадією основного патологічного процесу; *всіма видами серцевої, легеневої та печінково-ниркової недостатності; *явними даними для оперативного лікування; *захворюваннями, які не дозволяють застосувати фізіотерапевтичні методи лікування.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 87; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.128.255.24 (0.01 с.) |