![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Інструктивно-методичні вимоги до семінарських занять
Семінарські заняття — це дієва форма розвитку продуктивного мислення студентів під час обговорення проблем, втягування їх в колективну пізнавальну діяльність. Семінарське заняття надає студенту можливість оволодіти умінням влучно і доказано викладати свої думки на мові конкретної науки, вести дискусію, політичні діалоги, опонувати. Їх можна проводити у вигляді бесіди за планом, наперед доведеного до студентів, чи невеликих доповідей студентів з наступним їх обговоренням. Метод доповідей передбачає обмін думками та дискусію по висунутим спірним положенням. Для семінарів є характерним безпосередній контакт викладачів і студентів, тому дуже важливо встановити атмосферу довіри, взаєморозуміння, уміло втягувати студентів в дискусію. Такі заняття ефективні в тому випадку, коли вони готуються завчасно, хоча досвідчені викладачі можуть дозволити собі і експромт. Критеріями оцінки якості семінарського заняття вважають: · цілеспрямованість (постановка проблеми, бажання пов’язати теорію з практикою); · планування (виділення головних питань, пов’язаних з профілюючими дисциплінами, знайомство з останніми досягненнями науки і техніки); · організація роботи (уміння викликати і підтримати дискусію, конструктивний аналіз всіх відповідей і виступів студентів, поведінка самого викладача); · стиль проведення заняття (пожвавлений, з постановкою гострих питань, або млявий); · відношення студентів до викладача (критичне, байдуже, шанобливе); · управління групою (викладач швидко встановлює контакт з учасниками семінару, впевнено і вільно тримається, справедливо взаємодіє з ними); · висновки викладача (кваліфіковані, переконливі з глибокими теоретичними узагальненнями). Українська вища школа нагромадила значний досвід з організації і проведенні семінарських занять. Залежно від мети, завдань і змісту використовуються різні типи семінарських занять з їх особливою структурою і методикою проведення. Найбільш поширеними є такі типи: семінар — розгорнута бесіда; семінар-конференція; семінар-диспут; семінар-коментоване читання; розв’язування задач; виконання вправ, практичних і контрольних робіт; семінар-екскурсія; семінар на виробництві тощо.
Семінар-розгорнута бесіда. Цей тип семінарського заняття найбільш поширений, особливо на молодших курсах. Його характерною ознакою є чітко формульовані запитання, на які студенти мають дати відповіді в результаті сумлінного і самостійного вивчення відповідного програмного матеріалу. При цьому запитання можуть бути і зворотного характеру - від студентів до викладача, відповіді на які може давати викладач або самі студенти. Семінар-бесіда не вимагає підготовки рефератів, написання виступів та доповідей студентів, але передбачає знання фактичного матеріалу з того чи іншого питання й уміння викласти ці знання в усній формі перед аудиторією академічної групи. Семінар-конференція. Це такий тип семінару, в якому більш виражена самостійність студентів в опрацюванні і висвітленні певних питань чи цілої теми, коли їхні виступи мають не лише навчальний, а й дослідницький характер, коли заняття підноситься на вищий ступінь порівняно з попереднім. Цей тип занять дає змогу більш ґрунтовно опрацювати окремі питання і підготувати з них доповіді чи реферат. До семінару кожен студент готує одне питання, з яким він виступатиме на занятті. Для того, щоб питання було опрацьовано і висвітлено повно і на належному науковому рівні, за кожним питанням закріплюється 2-3 студенти, з яких один виступатиме основним доповідачем, а решта — співдоповідачами чи опонентами. Семінар-диспут близький до перших двох типів семінарських занять, але він має і свої особливості. Основним є те, що обговорення питань, винесених на заняття, проводиться у формі дискусії. Студенти, виступаючи на занятті, можуть підходити до питання з різних позицій і висвітлювати різні погляди, полемізувати, підтверджуючи свої думки відповідними фактами. Семінар будується так, що з відповіддю по кожному питанню виступає один доповідач, який не розкриває його повністю, а залишає час для доповнення, полеміки, подальшого обговорення. Семінар-коментоване читання. Цей тип семінарського заняття найчастіше використовують викладачі суспільних та гуманітарних наук. Такий семінар з успіхом можна використати при вивченні тих тем, що ґрунтуються на творах класиків. Готуючись до занять з цих тем, студенти повинні уважно читати і осмислювати першоджерела, в яких викладена теорія даних питань. На такому занятті слід вчити студентів читати твори, розуміти їх, аналізувати і коментувати.
Звичайно, на занятті потрібно читати не увесь твір, а лише ті місця й уривки, які становлять особливу цінність у розумінні певних питань. Семінар - розв’язування завдань і вправ. В останні роки на семінарських заняттях дедалі частіше практикується розв’язування завдань і вправ, взятих з життя, з метою пов’язати теорію з практикою, що урізноманітнює роботу студентів і викладача, вносить елемент творчості і кмітливості. Особливо широко практикується це на семінарських заняттях з політології, основ економічної теорії та практики господарювання. Це відбувається у формі короткої бесіди керівника виробництва з студентами, в процесі якої вони знайомляться з складом керівних органів, розподілом функцій між ними і керівниками окремих підрозділів. Потім студентам показують підприємство, його цехи, майстерні та інші об’єкти. Після екскурсії студенти розходяться по цехам, знайомляться з майстрами, керівниками інших ланок, з їх роботою. При цьому увага студентів звертається на зміст, форми та методи роботи керівників усіх рівнів, на передовий досвід організації виробництва з питань маркетингової діяльності. Семінар — одна з активних форм розвитку продуктивного мислення студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання. Семінарське заняття надає можливість студенту оволодіти умінням доказово викладати свої думки, вести дискусію. Система стимулювання
матеріалів, прозірок — 0,5 бали.
ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ВИДІВ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ЇХ ОЦІНЮВАННЯ
Мета самостійної роботи. Самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи. Зміст самостійної роботи. Завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька модулів або зміст навчального курсу в цілому. Структура самостійної роботи: – вступ — тема, мета, завдання роботи та основні її положення; – теоретичне обґрунтування — виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання; – методи — вказуються і коротко характеризуються; – основні результати роботи — подаються результати, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз; – висновки; – список використаної літератури; – рецензія викладача. Види самостійної роботи та їх оцінювання: – доповідь з теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно – 2 бали;
– конспект з теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно – 2 бали; – реферат з теми (модуля) та його захист або вузької проблематики студентів заочної форми навчання – 3-5 балів; – розв’язування та складання практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або курсу – 3 бали; – анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо 1 бал.
Порядок подання та захист самостійної роботи: 1. Звіт (есе) про виконання самостійної роботи подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита (реферата) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об'ємом до 10 арк.) на сторінках формату А4. 2. Самостійна робота подається викладачу, який читає лекційний курс з даної дисципліни та приймає іспит або залік, не пізніше ніж за 2 тижні до іспиту (заліку). 3. Оцінка за самостійну роботу виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу. 4. Оцінка за самостійна робота є обов’язковим компонентом іспитової оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 184; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.103.122 (0.014 с.) |