Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Стратегічний механізм фінансової стабілізації – система заходів, спрямованих на підтримку досягнутої фінансової рівноваги підприємства у тривалому періоді.
Содержание книги
- Економічна сутність та види санації
- Схема 1.1 – Характеристики кризи
- Концепція антикризового менеджменту
- Факторні регресивні і дискримінантні моделі
- Трикомпонентний показник типу фінансової ситуації
- Рейтингова оцінка на базі ринкових критеріїв фінансової стійкості підприємств
- Внутрішні механізми фінансової стабілізації підприємства
- Тактичний механізм фінансової стабілізації - система заходів, спрямованих на досягнення фінансової рівноваги підприємства в майбутньому періоді.
- Стратегічний механізм фінансової стабілізації – система заходів, спрямованих на підтримку досягнутої фінансової рівноваги підприємства у тривалому періоді.
- Економічне обґрунтування вибору заходів
- Допустимі реорганізаційні політики – заходи або комплекс заходів, спрямованих на досягнення і (або) підтримку протягом короткострокового періоду (у межах року) задовільної структури балансу.
- Контролінг і розроблення стратегії запобігання банкрутству
- Схема 2.8 – Факторні регресійні та дискримінантні моделі визначення ймовірності банкрутства суб'єкта господарювання
- Схема 2.9 - Стабільність фінансового стану залежно від співвідношення між обсягами запасів, витрат і джерелами фінансування
- Схема 2.20 – Можливі схеми реструктуризації балансу
- Схема 2.22 – Сутність контролінгу
- Порядок фінансування санаційних заходів
- Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, розрахунок необхідних коштів для реалізації цих заходів.
- Аналіз фінансово-господарського стану підприємства-боржника
- Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, розрахунок необхідних коштів для реалізації цих заходів
- Прогноз соціально-економічних наслідків проведення санації
- У випадку списання (цілком чи частково) заборгованості кредиторами.
- Схема 3.1 - Сутність санації
- Схема 3.13 – Санація із залученням коштів власників
- Форми реорганізації підприємства
- Схема 4.1 – Схема процесу реформування підприємства
- Економічність – мінімізація ресурсів, спрямованих на виведення підприємства із кризи, з огляду на результат.
- Об’єкт 2 – Аудит фінансового стану підприємства-боржника.
- Організаційна структура управління – це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість виробничих, управлінських та інших підрозділів.
- У процедурі санації боржника
- Схема 5.1 – Сутність санаційного аудиту
- Економічна сутність банкрутства та його види
- Фінансові процедури процесу ліквідації
- Схема 6.24 – Банкрутство банків
- Щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства
- Методичне забезпечення аналізу
- Рентабельність окремих видів продукції
- Розділ 2. Прийняття рішення про проведення досудової санації
- Директор Департаменту з питань управління корпоративними правами держави у ВАТ А. Гудзь
- Управління фінансовою санацією
Цей механізм базується на використанні моделі стійкого зростання підприємства, що характеризує можливий темп приросту обсягу реалізації продукції і має такий вигляд:
, (2.18)
де DОР – можливий темп приросту обсягу реалізації продукції;
ЧП – чистий прибуток підприємства;
ККП – коефіцієнт капіталізації чистого прибутку;
А – вартість активів підприємства;
КОа – коефіцієнт оборотності активів;
ОР – обсяг реалізації продукції;
ВК – власний капітал підприємства.
Якщо розкласти дану модель на окремі складові – , то тоді можливий темп приросту обсягу реалізованої продукції, що не порушує фінансову рівновагу підприємства, складає добуток чотирьох коефіцієнтів, досягнутих при рівноважному його стані на попередньому етапі: коефіцієнта рентабельності реалізації продукції; коефіцієнта капіталізації чистого прибутку; коефіцієнта левериджу активів; коефіцієнта оборотності активів. При цьому коефіцієнт рентабельності та коефіцієнт оборотності активів відображають ефективність бізнесу у цілому, а коефіцієнт капіталізації та коефіцієнт левериджу характеризують ефективність стратегічних фінансових рішень: вибір структури капіталу та дивідендну політику. Якщо в попередньому періоді фінансова стратегія не змінювалася, тобто базові параметри даної стратегії залишаються такими ж, то розрахунковий показник темпу приросту обсягу реалізованої продукції є оптимальним. Будь-яке відхилення від цього оптимального значення буде вимагати або додаткового залучення фінансових ресурсів, що означає порушення фінансової рівноваги, або генерувати додатковий обсяг цих ресурсів, не забезпечуючи ефективного їхнього використання в операційному процесі. Якщо підприємство планує збільшити обсяг реалізації продукції в інших межах, які відрізняються від стійкого значення темпів зростання, для встановлення нового значення показника стійкого зростання необхідно або змінити фінансову стратегію підприємства, або активізувати його виробничу та (або) збутову діяльність. Якщо ж підприємство не може вийти на запланований темп приросту обсягу реалізованої продукції, то необхідно внести зміни у фінансову стратегію.
Стійкість розвитку підприємства припускає, що даному підприємству не загрожує банкрутство або така ймовірність мала. Якщо ж ймовірність банкрутства значна, то темп зростання підприємства є нестійким.
Приклад 2.1 Підприємство має таку структуру нетто-балансу, тис.грн
| Необоротні активи
| 2270
| Власний капітал
| 2520
| | Оборотні активи
| 1630
| Поточні зобов'язання
| 1380
| Чистій прибуток становить 134 тис.грн, дивідендні виплати – 45 тис.грн, виплати з прибутку на соціальні заходи – 22 тис.грн, виплати з прибутку на технічний розвиток – 67 тис.грн, обсяг продукції, що реалізується, – 4200 тис.грн. Можливі варіанти управлінських рішень щодо забезпечення різних темпів приросту обсягу реалізації продукції за допомогою моделі стійкого зростання наведені у табл. 2.1.1.
Таблиця 2.1.1 – Можливі варіанти управлінських рішень згідно з моделлю стійкого зростання
| Показник
| Базовий варіант фінансової стратегії
| Варіанти управлінських рішень щодо зміни фінансової стратегії
| | Зміна політики розподілу прибутку
| Зміна політики формування структури капіталу
| Зміна політики формування структури активів
| | Зміна дивідендної політики
| Зміна політики щодо соціальних виплат
| | Вихідні дані, тис.грн
| | Чистий прибуток
| 134
| 134
| 134
| 134
| 134
| | Дивідендні виплати
| 45
| 32
| 40
| 45
| 45
| | Виплати робітникам з прибутку
| 22
| 22
| 19
| 22
| 22
| | Виплати на технічний розвиток з прибутку
| 67
| 80
| 75
| 67
| 67
| | Обсяг реалізації продукції
| 4200
| 4200
| 4200
| 4200
| 4200
| | Усього активів,
| 3900
| 3900
| 3900
| 3900
| 4500
| | у тому числі: необоротні активи
| 2270
| 2270
| 2270
| 2270
| 2870
| | Власний капітал
| 2520
| 2520
| 2520
| 3000
| 2250
| | Запозичений капітал
| 1380
| 1380
| 1380
| 900
| 2250
| | Розрахункові коефіцієнти
| | Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції
| 0,03
| 0,03
| 0,03
| 0,03
| 0,03
| | Коефіцієнт капіталізації чистого прибутку
| 0,50
| 0,60
| 0,56
| 0,50
| 0,50
| | Коефіцієнт левериджу активів
| 1,55
| 1,55
| 1,55
| 1,55
| 0,63
| | Коефіцієнт оборотності активів
| 1,08
| 1,08
| 1,08
| 1,08
| 0,93
| | Розрахунок оптимальних темпів приросту обсягу реалізації продукції в наступному періоді
| | Темп приросту
| 0,025
| 0,03
| 0,028
| 0,025
| 0,009
| | Темп приросту, %
| 2,5
| 3
| 2,8
| 2,5
| 0,9
| Результати розрахунків показують, що, змінюючи параметри фінансової стратегії підприємства, можна змінити оптимальний темп приросту обсягу реалізації продукції, не змінюючи при цьому досягнутої фінансової рівноваги.
Змінюючи будь-які параметри фінансової стратегії підприємства, можна вийти на темп приросту реалізації продукції в умовах кризи підприємства, який буде припустимий для конкретного підприємства та не змінить його фінансової рівноваги.
|