![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Національно – культурний рух у Чеських землях напр. 18 – першій третині 19 ст.
Чеське національне Відродження тривало майже століття (остання третина XVIII — 60-ті роки XIX ст.). Відродження в чеських землях мало певні особливості чехи тривалий період входили до складу багатонаціональної імперії, де влада належала австрійським німцям; після поразки повстання станів (1620) була ліквідована чеська державність; значна частина чеської шляхти зазнала понімечення або покатоличення, а інша мусила покинути батьківщину; країну фактично колонізували німці, а в містах вони становили більшість населення. Так, наприкінці XVIII ст. в Чехії проживало понад 60 % чехів і близько 40 % німців; у Моравії відповідно — 70 і 30 %; у Сілезії — понад 25 % чехів, 40 % німців, близько 35 % поляків. Перший період чеського національного Відродження характеризується зростанням інтересу до дослідження культурних традицій, мови, етнічної самобутності та історії. У свою чергу він складається з просвітницького та передромантичного етапів. У другий період (кінець 10-х — 40-ві роки XIX ст.) відбувається активізація пропаганди національної ідеї та поширення національного руху. Третій період Відродження (від революції 1848 р. до 60-х років) позначений масовим національним духом, в якому брали участь майже всі верстви чеської людності. У 1796 р. в Празі засновано Академію мистецтв, у 1798 р. — Празький театр (німецький, але в ньому відбувалися аматорські вистави чеською мовою), в 1802 р. — Празький технічний інститут, у 1810р. — Празька консерваторія. Праці чеських та німецьких учених несли на собі відбиток суто науково-теоретичного інтересу, видавалися латинською і німецькою мовами. Так, Г. Добнер (1719— 1790) підготував зібрання джерел з історії Чехії в 6 томах і зробив латинський переклад Чеської хроніки В. Гаєка з коментарями. Професор Празького університету Ф. Пелил (1734— 1801) у 1774 р. видав багатотомну Історію Чехії з давніх часів та Історію німців у Чехії (німецькою мовою). Одним із провідних діячів чеської культури є Йосеф Добровський (1753—1829). Він видав низку критичних досліджень з історії давньої Чехії та слов'янства взагалі. Відродженню чеської мови сприяла діяльність директора празьких, а згодом і всіх гімназій Чехії Франтішека Прохазки (1749-1809), який зробив вагомий внесок у видання багатьох чеських літературних пам'яток. Ф. Прохазка також переклав чеською Новий Заповіт.
Одним із визначних діячів чеського національного Відродження є Йосеф Юнгман (1773—1847), який виступав як публіцист, перекладач творів західноєвропейських письменників, написав Історію чеської літератури, видав Чесько-німецький словник у 5 томах. Багато сил справі національного виховання чехів віддав Ф. Палацький (1798—1876), котрий в 1827 р. заснував двомовний Часопис Чеського музею, згуртувавши навколо себе талановитих чеських учених і літераторів. У 1831 р. Ф. Палацький став одним із засновників Матиці Чеської. У 1836 р. німецькою мовою з'явилася друком перша книга п'ятитомної Історії чеського народу в Чехії та Моравії, а у 1848 р. — чеською. Посиленню відчуття слов'янської спільності в чеському суспільстві сприяла діяльність Павла Йосефа Шафарика (1795— 1861). Його монографія Історія слов'янської мови та літератури всіма наріччями (1826), пронизана ідеалізацією первісного слов'янства, набула широкої популярності в Центрально-Східній Європі. У своїй праці Слов'янські старожитності (1837), в якій він використав метод порівняльно-історичного аналізу, П. Шафарик обґрунтував індоєвропейське походження слов'ян, показав їхній внесок у світову історію. Значний розголос дістала праця П. Шафарика Слов'янська етнографія (1852 р.), у якій містилися основні знання з історії, культури і статистики слов'янських народів, окрема карта подавала ареал розселення слов'ян. Концепцію слов'янського єднання вперше обґрунтував Ян Коллар (1793-1852). В Пешті, він написав поему Донька слави (1824). Поема набула надзвичайної популярності серед чеських патріотів і стала справжнім Євангелієм всеслов'янства. Важливу роль у формуванні національно-патріотичної думки в 30—40-ві роки XIX ст. відігравали часописи Квяти за редакцією драматурга Й. Типа (1808-1856) та Чеська бджола за редакцією поета Ф. Челаковського (1799-1852), а з 1846 р. — поета-сатирика К. Гавличека-Боровського (1821—1856). Усі разом вони брали участь у виданні єдиної дозволеної владою чеської газети Празькі новини.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 187; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.42.149 (0.006 с.) |