На які ринки краще виходити фірмам, продукція яких поступається продукції конкурентів за якістю, ступенем наукоємності, умовами обслуговування.

1) на ринки з високою еластичністю попиту;

2) на ринки з низькою еластичністю попиту;

3) на ринки з унітарним попитом;

4) на споживчі ринки.

12. Великі фірми витрачають значні кошти на рекламу, тоді як роздрібні ціни на іх продукцію залишаються на рівні цін конкурентів. Цей факт ілюструє:

1) конкуренцію не на рівні цін;

2) чисту конкуренцію;

3) монополію в „чистому” вигляді;

4) зменшення прибутку.

13. У Японії декілька великих корпорацій домінують в автомобільній промисловості. У результаті цього конкуренція:

1) не існує;

2) повністю базується на ціні;

3) дає неякісну продукцію;

4) впливає на інші фактори, крім ціни.

Яка позиція для підприємства-виробника, що має монопольний стан на конкретному сегменті ринку, більш прогресивна з погляду результатів?

1) максимальний прибуток з існуючого ринку;

2) розширення ринку, на якому він працює;

3) підвищення ефективності;

4) покращення якості продукції.

15. Витратний метод ціноутворення застосовується у таких ситуаціях:

1) виведення нового бренда;

2 ) існування ринку продавця;

3) поглиблення асортименту бренда;

4) відсутність попиту на ринку.

16. Переваги стратегії цінового прориву – це:

1) легко помилитися;

2) імідж низькоякісних товарів;

3) можливість охоплення великої частини ринку, великих обсягів продажу;

4) небезпека недоотримання прибутку.

17. Якщо у підприємства добре фінансове становище та високий імідж, то в боротьбі з конкурентами використовують:

1) цінову конкуренцію;

2) нецінову конкуренцію;

3) нечесну конкуренцію;

4) комерційну конкуренцію.

18. Стратегія «доступних цін» застосовується:

1) за невпевненості в ринковому успіху товару;

2) у разі виходу на новий ринок;

3) для презентації товару ринкової новизни;

4) при низькій якості товару.

19. Такі цінові стратегії, як відкрита цінова війна, встановлення «прихованої» знижки, послідовне проходження по сегментах, застосовуються з метою:

1) швидкої компенсації витрат;

2) стимулювання комплексної закупівлі;

3) захисту позицій.

4) задовільна компенсація втрат.

20. На процес ціноутворення в маркетингу впливають такі товарні чинники:

1) стадія життєвого циклу товару, урядові дії, витрати на розробку ринку;

2) торговельні бар'єри, макроекономічний стан, конкуренція;

3) місце в товарній номенклатурі, характеристики товару, стадія життєвого циклу товару;

4) політична ситуація в країні.

21. Сутність стратегії «цільових цін» полягає:

1) встановлення ціни, яка забезпечить стабільність на 2-3 роки;

2) встановлення невисокої ціни в розрахунку на обсяги продаж;

3) встановлення максимальної ціни;

4) підвищення якості при збереженні рівня ціни.

ТЕМА 17

«ТЕОРІЯ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ»

1. Кодування в маркетингових комунікаціх – це:

1) процес, в ході якого одержувач надає значення символам, які передані відправником;

2) процес представлення думки у символічній формі;

3) набір символів, які передаються відправником;

4) немає правильної відповіді.

2. Головна задача реклами - це:

1) інформування клієнтів про асортимент послуг;

2) формування та стимулювання попиту на запропоновані підприємством товари та послуги;

3) формування і підтримка іміджу організації;

4) немає правильної відповіді.

3. На якій мові повинні бути тексти наружної реклами (по Закону України «Про рекламу»):

1) на російській і українській;

2) тільки на російській;

3) тільки на українській;

4) по бажанню виробника.

4. До маркетингових комунікацій не відносяться:

1) іменні;

2) поліграфічні;

3) електронні;

4) візуальні.

5. Direct-mail – це:

1) зовнішнє оформлення буклету;

2) пряма поштова розсилка;

3) логотип підприємства;

4) бренд.

6. При виготовленні рекламних щитків необхідно враховувати, що оком швидше і краще запам’ятати:

1) зображені образи;

2) текстова інформація;

3) надписи;

4) адреси та телефони.

7. Рекламування товарів та стимулювання їх збуту слід внести до функцій:

1) дослідничих;

2) виробничих;

3) управлінських;

4) збутових.

8. Найменше охоплення нецільової аудиторії відбувається під час:

1) реклами по телебаченню;

2) прямої поштової реклами;

3) реклами в метрополітені;

4) радіореклами.

 

9. Маркетинговий відділ універмагу «Україна» розробляє комунікаційну програму, останнім етапом у плануванні якої є:

1) визначення критеріїв оцінки комунікативної та економічної ефективності програми;

2) розрахунок бюджету комунікаційної програми;

3) планування медіа-плану;

4) розробка комунікаційних звернень.

 

10. Пропаганда – це:

1) короткочасні спонукальні заходи заохочення покупки (продажу) товару (послуги);

2 ) це не особисте й неоплачуване спонсором стимулювання попиту на товар, послуги шляхом розповсюдження відомостей в друкованих засобах інформації, по радіо, телебаченню чи зі сцени;

3) усна рекомендація товару в ході бесіди з одним чи кількома потенційними покупцями;

4) мистецтво розташування товарів на полках супермаркетів.

 

11. «Рекламний слоган» - це:

1) мистецтво створювати сприятливий клімат, сприятливе відношення до фірми-продавця не тільки потенційних клієнтів, але й широких мас публіки;

2) реклама методом прямої поштової розсилки, засіб виходу на ринок з мінімальними витратами;

3) заголовок рекламного послання, його важлива складова частина;

4) радіореклама.

12. Розрахунок рекламного бюджету здійснювали за методом, при якому затрати на рекламу визначали залежно від динаміки продажу товарів. Це:

1) метод обчислення від наявних можливостей;

2) метод обчислення у відсотках від суми продажу;

3) метод конкурентного паритету;

4) метод рівня затрат у минулому періоді.

13. Основна стадія здійснення комерційної реклами - це:

1) вивчення звичок споживачів;

2) паблік рилейшнз;

3 ) складання бюджету рекламної кампанії;

4) особистий продаж.

14. Пряма реклама – це:

1 ) вручення рекламних матеріалів;

2) рухомий рядок на панно;

3) реклама, розміщена на транспортних засобах;

4) вітрина в магазині.

15. Найдорожчий різновид реклами – це:

1) через газету;

2 ) на телебаченні;

3) по радіо;

4) у журналі.

16. Реклама як складова стратегії просування промислового товару – це:

1) форма презентації, надання інформації про товар, послугу;

2 ) оплачувана спонсором форма знеособленого надання інформації про товар;

3) неоплачувана форма поширення інформації про товар;

4) оплачувана та неоплачувана форми поширення відомостей про товар.

17. «Паблік рилейшнз» у рамках маркетингової стратегії просування промислових товарів – це:

1) форма пропагування товарів підприємства за певну плату;

2) зв’язок підприємства з широким колом комівояжерів, дилерів, дистриб’юторів, брокерів;

3) певна методика збільшення доходів та прибутку за рахунок залучення нової клієнтури;

4) популярізація підприємства, його товарів через установлення зв’язків з громадськими організаціями та особами.

18. Стимулювання продажу промислових товарів у межах стратегії просування – це:

1) короткі спонукальні заходи з активізації продажу товарів;

2) розповсюдження пробних безоплатних зразків товарів;

3) проведення демонстрації товарів, мод, виставок з продажем товарів;

4 ) усі відповіді вірні.

19. Елемент маркетингової стратегії просування, який дає змогу охопити за короткий час найбільшу аудиторію – це:

1 ) реклама;

2) пропаганда;

3) персональний продаж;

4) стимулювання продажу.

20. Для тільки створеного підприємства мета реклами – це:

1) переконати потенційних покупців у перевагах продукту;

2) переконати купити цей продукт;

3) спонукати до придбання продукту;

4 ) інформувати про підприємство і його продукт.

21. Робота над рекламним зверненням потребує розв’язання трьох завдань:

1) добору виконавця звернення, визначення обсягу звернення, опрацювання змісту звернення;

2 ) визначення змісту, структури та форми звернення;

3) забезпечення чіткості адресності та доступності звернення;

4) розрахунку вартості публікації звернення в засобах масової інформації, можливої сили впливу та ефективності звернення.

22. Комплекс просування формують такі елементи:

1) реклама, стимулювання продажу, зв'язки з громадськістю та презентації;

2) реклама, стимулювання продажу, персональний продаж та виставки;

3) зв'язки з громадськістю, персональні продажі, реклама, стимулювання продажу;

4) реклама, презентації.

23. Високі витрати, необхідність адаптації, відсутність швидкого зворотного зв'язку, непрогнозованість сприйняття — це недоліки:

1) реклами;

2) стимулювання продажів;

3) персональних продажів;

4) зв'язків з громадськістю.

24. Короткостроковими заходами, що не розв'язують проблему кардинально, є:

1) рекламування;

2) стимулювання продажів;

3) персональні продажі;

4) зв'язки з громадськістю.

25. Найвищий ступінь орієнтації на цільовий сегмент забезпечує такий канал комунікації:

1)телебачення;

2) радіо;

3)газети та журнали;

4) розсилання рекламних матеріалів поштою.

26. Неконтрольованість і неможливість повторення рекламних текстів є характерними рисами:

1) персональних продажів;

2) стимулювання продажів;

3) зв'язків з громадськістю;

4) реклами.

27. Оперативність, помірна ціна, можливість збереження інформації, широка аудиторія — є перевагами такого каналу поширення рекламної інформації:

1)телебачення;

2) радіо;

3) газети;

4) рекламні щити.

ТЕМА 18

«ТЕОРІЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ РОЗПОДІЛУ»

1. Смисловий синонім терміну «промоушн» - це:

1) формування іміджу;

2) просунення;

3) розподіл;

4) виробництво.

2. Основна функція підприємств виробничо-торговельної сфери - це:

1) створення робочих місць та забезпечення зайнятості населення;

2) створення матеріальних благ суспільства;

3) виробництво та продаж товарів та послуг;

4) реалізація задекларованої програми.

3. Фірми користуються послугами маркетингових посередників, щоб:

1) позбутися багатьох обтяжливих функцій процесу виробництва та продажу товарів;

2) ефективніше виконувати основну функцію фірми - виготовляти вироби;

3) розширити коло фірм-учасників бізнесу і тим самим знизити конкуренцію;

4) збільшити зайнятість населення, його купівельну спроможність та обсяги закупівель них товарів фірми.

4. Фірма «Тера» отримала генеральну франшизу від компанії «ІС» з правом продавати франшизу у Західному регіоні України. Про яку форму франчайзингу йдеться:

1) конверсійний франчайзинг;

2) корпоративний франчайзинг;

3) районний франчайзинг;

4) субфранчайзинг.

 

5. Прямим каналом називається той, за допомогою якого товар продається:

1) виробником – кінцевому споживачеві (користувачеві);

2) роздрібним торговцем – кінцевому споживачеві;

3) оптовим торговцем – роздрібному торговцю;

4) виробником – оптовому торговцю.

 

6. Розкрити особливості підприємств роздрібної торгівлі:

1 ) вони є більш зручними для споживача, тому що зустрічаються практично скрізь;

2) вони приділяють менш уваги стимулюванню та розміщенню свого торговельного підприємства;

3) мають справу здебільшого з професійними клієнтами;

4) їх угоди звичайно крупніші, а торговельна зона більша.

7. Придбання підприємством сировини та напівфабрикатів для забезпечення безперервної роботи - це:

1 ) повторна закупівля без змін;

2) повторна закупівля з модифікацією;

3) закупівля для вирішення нових завдань;

4) виконання замовлення.

8. Придбання підприємством комп’ютерної мережі для вдосконалення його управлінської діяльності – це:

1) повторна закупівля без змін;

2) повторна закупівля з модифікацією;

3 ) закупівля для вирішення нових завдань;

4) виконання замовлення.

9. Ринок організацій-споживачів формується так:

1) підприємства-виробники;

2) окремі особи;

3 ) підприємства оптової та роздрібної торгівлі;

4) підприємці.

10. Виробникові доцільно використовувати прямі канали збуту в випадку:

1) споживачі сконцентровані географічно;

2) споживачі купують товар дрібними партіями;

3) виробник виходить на новий ринок;

4) товар складний, потребує спецналагодження і монтажу.

11. Якщо підприємство-виробник планує продавати свій товар через мережу власних магазинів, який різновид каналу розподілу товарів воно при цьому планує?

1) однорівневий;

2) дворівневий;

3) трирівневий;

4 ) канал прямого маркетингу.

12. Забезпечення високої якості товарів і організація матеріально-технічного постачання – це:

1) незалежні речі, кожна з яких повинна окремо управлятися для досягнення максимального ефекту;

2) обов’язки виробника;

3) обов’язки виробника і продавця;

4 ) синергічно пов’язані види діяльності, які треба координувати з маркетинговою стратегією.

13. До основних етапів процесу закупівлі не відноситься:

1) усвідомлення потреби;

2) розробка заявок для потенційних постачальників;

3 ) розробка рекламного слогану;

4) оцінка ефективності роботи з постачальниками.

14. Закупівля з модифікацією має місце, коли:

1 ) з’являються нові завдання;

2) є повний перелік постачальників;

3) необхідно переобладнати підприємство на старій технічній основі або відновити запаси матеріалів;

4) споживачі мають досвід взаємовідносин з постачальниками, тому додаткова інформація не потрібна.

15. Елемент, який не входить до маркетингової стратегії просування промислового товару - це:

1) реклама і пропаганда;

2) персональний продаж;

3) стимулювання продажу;

4 ) сегментація ринку.

16. Довжина каналу розподілу-це:

1) кількість посередників між виробником і споживачем плюс один;

2) кількість посередників між виробником і споживачем мінус один;

3) кількість проміжних рівнів каналу розподілу;

4) кількість дистриб’юторів у виробника.

17. Найбільш точне визначення поняття «бренд»-це:

1) бренд – юридичний термін, що засвідчує право власності;

2) бренд – умовний цілісний образ, що складається з низки асоціацій;

3) бренд – перевага або вигода товару для споживача;

4) бренд – систематичний процес управління торговою маркою.

18. Рішення про створення марочних позначень вводяться з метою:

1) підвищення впізнавання товару;

2) обгрунтування системи знижок;

3) обгрунтування високої ціни;

4) гарантії повернення бракованого товару.

19. Широкий кругозір з проблем виготовлення, продажу і експлуатації повинен мати торговий агент з продажу:

1) споживчих товарів;

2) продукції виробничо-технічного призначення;

3) послуг;

4) по телефону.

20. Торговий агент («дизайнер») виконує функції, пов’язані:

1) зі створенням товару, зручного в користуванні, з високими естетичними характеристиками;

2) з доведенням товару до кондиції з огляду на потреби споживача і використанням у праці елементів творчої прикладної діяльності;

3) з вивченням товару у сфері споживання, користування і використання результатів для розроблення нового товару;

4) з процесом виготовлення тільки нових споживчих товарів.

21. Основна функція торгового агента зі створення попиту на промислові товари, яка має передувати створенню попиту – це:

1) вивчення попиту;

2) дослідження попиту;

3) виявлення латентного (прихованого) попиту;

4) визначення обсягів і структури попиту.

22. Професійні вимоги, які визначають діловий рівень торгового агента – це:

1) якість та рівень знань, інтелект;

2) такт, увічливість, товариськість;

3) уміння працювати в колективі;

4 ) висока інженерна, торгова та гуманітарна підготовка.

23.Торговий апарат, який працюватиме ефективніше, - це:

1) апарат, орієнтований на збільшення збуту;

2 ) апарат, орієнтований на запити ринку;

3) апарат, орієнтований на імідж підприємства;

4) апарат, орієнтований на задоволення власних егоїстичних інтересів.

24. Посадові особи, які беруть участь у прийнятті рішення про закупівлю, входять до:

1) ініціативної групи;

2) центру прийняття рішень;

3) закупівельного центру;

4) відділу постачання.

 

25. Одне з семи правил мерчендайзингу - це:

1) просувати «правильні» товари;

2) просувати в «неправильний час»;

3) просувати в «неправильних»торговельних закладах;

4) розташовувати продукцію в «неправильних» місцях.

 

26. Миттєвий зворотний зв'язок забезпечує такий елемент міжнародного комплексу просування, як:

1) реклама;

2) стимулювання продажів;

3) персональні продажі;

4) зв'язки з громадськістю.

27. Порівняно з ліцензуванням для франчайзингу характерний:

1) економія витрат;

2) менший ризик та більший контроль ринку;

3) нижчий рівень інтернаціоналізації;

4) набуття досвіду.