Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Державне регулювання валютного ринку.
Зовнішньоекономічні зв'язки, міжнародні валютні і кредитні відносини невід'ємна частина світового господарства. Регулювання цих відношень здійснюється через ринковий механізм, а також за допомогою впливу держави. Вона регулює валютні відношення через регламентацію порядку проведення валютних операцій і міжнародних розрахунків. Для цього держава використовує як прямі (видання законодавчих актів), так і непрямі методи регулювання (економічний вплив на суб'єктів валютного ринку). Регулювання валютних і кредитних операцій здійснюється також на міждержавному рівні для координації валютної політики окремих держав. Сучасний етап валютного регулювання в Україні почався наприкінці 80-х років. Скасування монополії зовнішньої торгівлі і валютної монополії держави привело до децентралізації валютних ресурсів і створили передумови для формування в Україні внутрішнього валютного ринку. Прийнятий у лютому 1993 р. Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" регламентує проведення валютних операцій на території України. Декретом визначені принципи здійснення валютних операцій в Україні, повноваження і функції органів валютного регулювання і валютного контролю, права й обов'язки юридичних і фізичних осіб при володінні, користуванні і розпорядженні валютними цінностями. Об'єктом валютного регулювання є операції, здійснювані з валютними цінностями. Основними інститутами, що здійснюють валютне регулювання в Україні, є Національний банк України і Кабінет Міністрів України. Дані структури мають право законодавчої ініціативи і розробили цілий комплекс нормативних документів, що визначають спосіб і порядок валютного регулювання в країні У світовій практиці розрізняють дві основні моделі регулювання ринкуцінних паперів. Перша модель — регулювання фінансового ринку зосереджується переважно в державних органах і лише невелика частина повноважень щодо нагляду, контролю, встановлення обов'язкових правил поведінки передається державою саморегульованим організаціям професійних учасників ринку. Такий підхід застосовується в США, Франції. Друга модель — максимально можливий обсяг повноважень передається саморегульованим організаціям. Значне місце в контролі посідає не жорсткі нормативні прописи, а переговорний процес, індивідуальні узгодження з професійними учасниками ринку, і при цьому держава зберігає контрольні функції, можливості втручання в будь-який момент у процес саморегулювання. Яскравим прикладом такої моделі є Великобританія.
Як переконує світовий досвід, із більш як 30 країн із розвинутими ринками цінних паперів понад 50 відсотків мають самостійні відомства, приблизно у 15% країн за фондовий ринок відповідає Міністерство фінансів. Державне регулювання фондового ринку України має здійснюватися на принципах створення гнучкої та ефективної системи регулювання, надійно, діючого механізму обліку і контролю, запобігання і профілактики зловживань і злочинності на ринку цінних паперів. При визначенні міри втручання держави в ділове життя учасників фондового ринку слід уникати екстремальних позицій і знаходити "золоту середину", оскільки, як переконує світовий досвід, надмірне втручання обмежує свободу підприємства, а надмірне невтручання створює середовище для зловживань. Довірче товариство - товариство з додатковою відповідальністю, що здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного із довірителями майна у відношенні реалізації їхніх прав власності. Відношення між довірчим товариством і комерційним банком визначаються договором, який повинен відповідати типовому договорові, затвердженому Фондом державного майна України і Національним банком України. Декретом Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» визначаються особливості створення і діяльності довірчого товариства. Правове забезпечення страхової діяльності здійснюється шляхом прийняття законодавств і нормативних актів, що регулюють страхову діяльність, як у цілому, так і по окремих її напрямках і питанням. Конституція України, прийнята в 1996 р., визначила, що тільки законами України встановлюються норми створення і функціонування фінансового ринку (ст.92), а Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової політики (ст. 116). Отже, конституція України встановила загальні норми правового регулювання фінансової політики, складовою частиною якої є страховий ринок.
Регулювання біржової діяльності - це упорядкування функціонування бірж і виконання біржових угод відповідно до правил і вимог законів. Розрізняють державне регулювання і саморегулювання, тобто регулювання з боку бірж і учасників біржового ринку. Регулювання біржової роботи з боку держави ґрунтується на таких положеннях: ü гласність і відкритість біржових торгів і їхніх результатів; ü повна довіра між учасниками біржових операцій; ü гарантії дотримання прав всіх учасників біржової торгівлі; ü гарантії дотримання законів і статуту біржі; ü гарантії забезпечення рівних умов для суб'єктів біржової діяльності. Здійснюють державний контрольза випуском і обігом цінних паперів Міністерство фінансів України і місцеві фінансові органи. Саморегулювання передбачає: ü участь у регулюванні роботи самих бірж; ü контроль за їхньою роботою; дотриманням законів і правил ведення торгівлі фаховими асоціаціями, громадськістю, членами біржі. Правила і норми ведення біржових операцій необхідні не стільки посередникам, скільки інвесторам, тому що вони практично не працюють на біржі, а довіряють свої засоби і права посередникам. Держава зобов'язанастворити однакові умови для всіх учасників біржових торгів, єдині правила ліцензування бірж і посередників, розробляти об'єктивну і стимулюючу систему оподатковування, контролювати дотримання статуту біржі і законів.
Тести 1. До повноважень НБУ в сфері регулювання фінансового ринку належить: а) видання нормативних актів щодо ведення валютних операцій; б) купівля банківського золота та іноземної валюти; в) видача та відкликання ліцензій на здійснення операцій з валютними цінностями; г) встановлення лімітів відкритої валютної позиції банків при купівлі-продажу іноземної валюти.
2. Державне регулювання фондового ринку здійснюється через: а) спеціальні державні органи (комісії); б) законодавчі та нормативні акти; в) відповідальних осіб на виборних основах; г) депутатів; д) саморегулівні організації; е) Національний банк, Міністерство фінансів, Державну податкову адміністрацію.
3. Основна функція НБУ як органу державного регулювання фінансового ринку: а) забезпечення стабільності грошової одиниці України; б) монопольне здійснення емісії національної валюти України; в) здійснення банківського регулювання та нагляду.
4. З якого періоду ринки цінних паперів розвинутих країн почали активно регулюватися державою: а) з кінця XIX ст.; б) починаючи з 30-х років XXст; в) після закінчення Другої світової війни.
5. Державне регулювання діяльності банків здійснюється НБУ у таких формах: а) адміністративне регулювання; б) індикативне регулювання; в) усі відповіді правильні.
6. Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється в таких формах: а) пряме або адміністративне управління; б) непряме або економічне управління; в) усі відповіді правильні; г) правильної відповіді немає.
7. Мета девальвації як методу валютного регулювання: а) підвищення падаючого валютного курсу;
б) зниження офіційного курсу для стимулювання експорту та стримування імпорту; в) врахування процесів демонетизації; г) правильно все; д) правильної відповіді немає.
8. Головним принципом регулювання фондового ринку є: а) першочергова реалізація загальнонаціональних інтересів; б) забезпечення гарантій і безпеки інвестиційної діяльності в економіку України; в) визначення ключових напрямів фондового ринку і ролі учасників цього ринку; г) створення для учасників ринку сприятливого законодавчого та регулюючого оточення; д) усі відповіді правильні.
Питання для самоконтролю 1. Назвіть головну мету державного регулювання фінансового ринку. 2. Назвіть основні законодавчі акти, що регулюють фінансовий ринок в Україні. 3. У чому полягає регулювання діяльності: - кредитних спілок; - довірчих товариств; - страхових компаній; - фондового ринку; - біржової діяльності та ін. 4. Хто і як здійснює регулювання торговців цінними паперами? 5. Саморегулювання – що це означає? 6. Назвіть основні положення, на яких базується державне регулювання біржової діяльності. 7. Які органи здійснюють регулювання діяльності фондової біржі? Бібліографічний список: 2 -15, 17, 18, 19, 28, 34- 39, 46 -51.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; просмотров: 192; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.225.98.177 (0.035 с.) |