Творча гра «Про що розповідає музика»

· Мандруючи країною Співучих Мелодій, ви навчилися розрізняти різні на­строї, почули невеличкі музичні історії, споглядали картини природи, ді­зналися про історичне минуле нашої Батьківщини. Ви залюбки співали, крокували й танцювали. Чи не так? А чи гарно запам’ятали ви самі твори, що ми слухали на наших уроках? Пересвідчимось у цьому! Доберіть ілю­страцію до твору, що звучить, і пригадайте його назву.

 

Учні слухають музичні твори (В. Косенко «Пасторальна», «Колиско­ва»; М. Лисенко «Дума Кобзаря» (із опери «Тарас Бульба»); Р. Щедрін «Пустотливі частівки»). Учні добирають до прослуханого твору ілю­страції з-поміж розміщених на дошці.

Конкурс колядників та щедрувальників

· Об’єднайтеся у групи по 4—6 осіб і виконайте колядки та щедрівки з інсце­нуванням.

Підбиваються загальні підсумки. Визначаються переможці.

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Що вам удалося сьогодні на уроці? Що було складно зробити?

· Ви були і композиторами, і виконавцями, і слухачами. Що вам подобаєть­ся найбільше: виконувати, слухати чи складати музику?

 

Учитель оцінює активність учнів і відзначає найкращі відповіді. Учні виходять із класу під музику (українська народна пісня «Щедрик»).

 

 

II семестр. ЗАПРОШУЮТЬ ТАНЕЦЬ І МАРШ

Урок 17. ЯК КРОКУЄ МУЗИКА

Мета (формувати компетентності):

 

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне став­лення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); інформаційно-комунікативну (оперувати інформа­цією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про особливості емоційного змісту музики та за­соби музичної виразності, що відіграють вирішальну роль у створенні музичних об­разів; опанувати поняття «пульс», «метр»; формувати зорово-слухове сприйняття; розвивати творчі здібності; прищеплювати інтерес до музики та співу, до творчості.

Музичний матеріал: українська народна пісня «Щедрик»; П. Чайковський «Марш» і «Вальс сніжинок» (із балету «Лускунчик»), «Марш дерев'яних солдатиків» (із «Дитя­чого альбому»); Л. Кніпер «Чому ведмідь узимку спить».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: підручник; портрет П. Чайковського.

Тип уроку: урок уведення в тему.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (українська народна пісня «Ще­дрик»).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Як ви рухаєтеся, поспішаючи до школи? Так, ви йдете швидко. А якщо ви втомлені або вам не потрібно нікуди поспішати? Так, ваші кроки впо­вільнюються. А чи може музика крокувати? Дізнаємося про це сьогодні на уроці.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА Слухання музики

Учитель. Ваші імена можна вимовити по-різному: або коротко, або про­довжити їх звучання. Наприклад: Га ля, О-ля, Пет-рик, Ро-ма.

Зверніть увагу: наголошений завжди перший склад. Проплескаймо імена ді­тей нашого класу за схемою: І І. Ці самі імена ми можемо назвати ласкаво, на­приклад: Га-лоч-ко, О-лен-ко, Пет-ри-ку, Ром-чи-ку. Проплескаймо ці імені за ін­шою схемою: I I I. Як бачите, ваші імена можна простукати двома долями, а мож­на — трьома. Так само й музика будується на чергуванні доль. Долі бувають сильними (наголошеними) та слабкими (ненаголошеними). У музиці чергують­ся сильні та слабкі долі. Коли ви виконували пісні, то, мабуть, відчували рів­номірну пульсацію — раз-два; раз-два. Пульс — це рівномірні кроки музики.

 

Рівномірне чергування сильних (важких, наголошених) та слабких (легких, ненаголошених) доль у музиці називають пульсом, або метром. Основні музичні метри — дводольний і тридольний. У будь-якому метрі сильна доля завжди припадає на рахунок «раз».

H o6bh64p5QYn+aFF578uqSpOUjWrydoyGf+55eO6xK3MO2P8SnwHH8zbho95vpQdzjzM8T1nRxSzH 3DXl0e+N89gNLL4CXMznGYbT41i8sreOp+Cpq0kkd5t75l0vpogqvIb9EL0QVIdNTAvzVQSpstqe +tr3GycvS7Z/JdJoP7cz6uktm/0GAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQC33VJr4QAAAAoBAAAPAAAA ZHJzL2Rvd25yZXYueG1sTI9BT8JAEIXvJv6HzZh4MbJbqIC1W4IYTpgYQeN16A5tY3e36S5Q/z3j SY/z3pc37+WLwbbiRH1ovNOQjBQIcqU3jas0fOzW93MQIaIz2HpHGn4owKK4vsoxM/7s3um0jZXg EBcy1FDH2GVShrImi2HkO3LsHXxvMfLZV9L0eOZw28qxUlNpsXH8ocaOVjWV39uj1fD5VW3uzNtk tXxe7+Yvm9dDgqnU+vZmWD6BiDTEPxh+63N1KLjT3h+dCaLVkM5mj4yykSYgGHiYjnncngU1USCL XP6fUFwAAAD//wMAUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhALaDOJL+AAAA4QEAABMAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AFtDb250ZW50X1R5cGVzXS54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEAOP0h/9YAAACUAQAACwAAAAAAAAAA AAAAAAAvAQAAX3JlbHMvLnJlbHNQSwECLQAUAAYACAAAACEAuXmEEm4CAAATBQAADgAAAAAAAAAA AAAAAAAuAgAAZHJzL2Uyb0RvYy54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEAt91Sa+EAAAAKAQAADwAAAAAA AAAAAAAAAADIBAAAZHJzL2Rvd25yZXYueG1sUEsFBgAAAAAEAAQA8wAAANYFAAAAAA== " fillcolor="white [3201]" strokecolor="#f79646 [3209]" strokeweight="2pt"/>

 

 

Раз - два Раз - два- три

Ритм — чергування звуків і пауз різної тривалості. Основою будь-якого ритму є музичний метр. Метроритм (поєднання метра й ритму) — важ­ливий елемент музики.

 

Дізнатися про те, як характер музики залежить від певного метра, нам допо­може музика Петра Чайковського з балету «Лускунчик». Як вам відомо, «Лускунчик» — це різдвяна казка про іграшкового чоловічка, який лущить горішки.

Учитель розповідає сюжет балету «Лускунчик».

Тепер, коли ви знаєте казку про Лускунчика, ознайомимося з музикою ба­лету П. Чайковського. Отже, на початку діти водять хороводи довкола святко­во вбраної ялинки, розглядають іграшки на ній, подарунки. Звучить марш.

· Яким є цей марш за характером?

Слухання фрагмента «Маршу» П. Чайковського (із балету «Лускунчик»)

Так, він нагадує іграшковий, жартівливий марш — уривчастий, легкий, веселий. Цей марш перегукується з іншим маршем П. Чайковського із «Дитя­чого альбому» — жартівливим «Маршем дерев’яних солдатиків».

Слухання фрагмента «Маршу дерев'яних солдатиків»

П. Чайковського (із «Дитячого альбому»)

· Чим схожі ці марші? (Обидва легкі, чіткі, уривчасті, немов іграшкові.)

У «Марші дерев’яних солдатиків» ми чуємо, як крокують іграшкові солдати­ки — сміливо, але легко: адже вони казкові. Є в них і свій оркестр, у якому бара­банщик грає то на маленькому барабанчику, то на великому. У «Марші» із бале­ту «Лускунчик» також чутно казковість, легкість. Для підсилення цього вражен­ня композитор увів у оркестр дитячі музичні інструменти — труби й барабани.

Прислухайтеся до зміни характеру музики в середній частині. Тут виникає інший настрій: неначе засяяли на ялинці сніжинки й вогники. Музика зву­чить високо, уривчасто, казково, таємничо, але наприкінці повертається зна­йома мелодія грайливого, жвавого маршу.

· Послухайте музику та визначте: яка лічба відповідає цьому маршу — раз- два чи раз-два-три?

 

Слухання «Маршу» П. Чайковського (із балету «Лускунчик»)

У балеті «Лускунчик» сніжинки танцюють вальс (його ще називають «Валь­сом снігових пластівців»). Він звучить, коли принц запрошує Клару відвідати казкове королівство. Герої вирушають у путь і потрапляють до засніженого лісу.

· Як звучить «Вальс сніжинок»?

Так, легко, ніжно, тривожно: у музиці чутно, як вітер кружляє сніжинка­ми. Дзвенять трикутники і дзвіночки, посвистують флейти, звучання арфи до­помагає передати картину хуртовини, а «хуртовинну» мелодію ведуть скрипки.

· Послухайте «Вальс сніжинок» і визначте: яка лічба відповідає цій музи­ці — раз-два чи раз-два-три?

Слухання «Вальсу сніжинок» П. Чайковського (із балету «Лускунчик»)

· Чим різняться «Вальс сніжинок» і «Марш» із балету «Лускунчик»?

· Поміркуйте: як впливає лічба, або чергування доль, на характер музики?

 

Вокально-хорова робота

Учитель. Сьогодні на нас очікує ще одна зимова історія, але вже пісенна (с. 74 — 75 підручника).

· Послухайте музику. Чи можна назвати цю пісню жартівливою?

Слухання пісні Л. Кніпера «Чому ведмідь узимку спить», розучування (виконання з інсценуванням)

· Як ви вважаєте, чи схожий характер цієї пісні на музику вальсу? маршу?

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (П. Чайковський «Марш» (із валету «Лускунчик»)).