![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Гілки грудного відділу блукаючого нерва
Поворотний гортанний нерв (n. laryngeus recurrens) складається з чутливих, рухових і парасимпатичних волокон. Формується з наступних гілок: 1) нижній гортанний нерв (n. laryngeus inferior) має чутливі рецептори в слизовій оболонці гортані нижче голосових зв'язок. У ньому проходять рухові гілки до м'язів гортані, за винятком персне-щитоподібного м'яза (m. cricothyroideus) 2. гілки до трахеї контактують з чутливими рецепторами трахеї, гортані і стравоходу; 3. стравохідні гілки (rr. esophagei) мають рецептори в стінці стравоходу; разом з парасимпатичними і симпатичними волокнами в утворенні стравохідного сплетення 5) грудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici) контактують з рецепторами серця й аорти. Волокна проходять через шийно-грудне сплетення, а потім входять у лівий поворотний і правий блукаючий нерви. У складі зазначених гілок до серця проходять парасимпатичні волокна, які утворюють сплетення за аортою Бронхіальні гілки (rr. bronchiales) починаються від рецепторів бронхів і вісцеральної плеври, досягають заднього средостіння і вступають у блукаючі нерви. У складі чутливих бронхіальних гілок до бронхів підходять від блукаючого нерва парасимпатичні волокна, до них також приєднуються симпатичні волокна, які утворюють бронхіальне сплетення. Стравохідні гілки (rr. esophagei) складаються з чутливих, парасимпатичних і симпатичних волокон, які беруть участь в утворенні екстраорганних і інтраорганних сплетень. Перикардіальні гілки (rr. pericardiaci) мають рецептори в задній частині перикарда. 16. 374 – 398 374. X пара черепних нервів: гілки грудної і черевної частин – їх топографія, склад волокон, ділянки іннервації. Блукаючий нерв [ X пара черепних нервів ] (nervus vagus) Гілки грудного відділу блукаючого нерва Поворотний гортанний нерв складається з чутливих, рухових і парасимпатичних волокон – іннервує слизову оболонку гортані під голосовою щілиною. Формується з наступних гілок: 1)нижній гортанний нерв– чутливі і парасимпатичні вол. Іннервує залози слизової оболонки. 2) гілки до трахеї – чутливі волокна 3) стравохідні гілки – парасимпатичні і чутливі вол. 4) щитоподібні гілки – парасимпатичні і чутливі вол. 5) грудні серцеві гілки – парасимпатичні вол. По цих гілках передається команда на зменшення частоти і сили серцевих скорочень та звуження судин серця
Гілки блукаючого нерва у черевній частині 1)Передні шлункові гілки – чутливі, парасимпат. і симпатичні волокна 2)Задні шлункові гілки - чутливих, парасимпатичних і симпатичних волокон 3) Черевні гілки - парасимпатичні волокна XI пара черепних нервів: загальна характеристика, ядра, вихід із мозку, вихід із черепа, ділянки іннервації. XI ПАРА – ДОДАТКОВИЙ НЕРВ Додатковий нерв (n.accessorius) руховий, має ядра в довгастому і спинному мозку. Черепномозкова частина нерва виходить з бічної задньої борозни довгастого мозку нижче корінця X пари і направляється до яремного отвору. Спинномозкова частина нерва, числом 5-7 корінців, виходить зі спинного мозку між переднім і заднім спинномозковими корінцями і пройшовши через великий потиличний отвір у чере з'єднується з черепно-мозковою частиною нерва в загальний стовбур, що виходить з черепа через яремний отвір. Це руховий нерв, який має: - ядро додаткового нерва (nucleus nervi accessorii) - подвійне ядро (nucleus ambiguus) Зовнішня гілка (ramus externus) іннервує груднинно–ключично–соскоподібний м’яз і частково трапецієподібний м’яз XII пара черепних нервів: загальна характеристика, ядро, вихід із мозку, вихід із черепа, топографія, ділянки іннервації. XII ПАРА – ПІД'ЯЗИКОВИЙ НЕРВ Під'язиковий нерв (n.hypoglossus) руховий, починається від рухового ядра, розташованого біля серединної борозни, на дні ромбоподібної ямки довгастого мозку в ділянці trigonum n. Hypoglossi Має ядро під’язикового нерва (nucleus nervi hypoglossi) Вихід із мозку 10-15 корінцями через передню бічну борозну Вихід із з черепа через під’язиковий канал у потиличній кісті, на зовнішній основі черепа, де проходить між блукаючим нервом і яремною веною Іннервує внутрішні м'язи язика, груднинно–під’язиковий м’яз, груднинно– щитоподібний м’яз, лопатково–під’язиковий м’яз, щито–під’язиковий м’яз Серцево-судинна система: компоненти, функції. До серцево–судинної системи (systema cardiovasculare) належать серце та складна сітка кровоносних і лімфатичних судин. Кровоносну систему (systema sanguineum), яка є замкненою, складають: - артерії (arteriae);
- вени (venae); - капіляри (vasa capillaria) утворюють мікроциркуляторне русло. Центральним органом кровоносної системи є серце (cor), з яки сполучаються кровоносні судини (vasa sanguinea). По артеріях кров тече від серця, по венах кров тече до серця. Виділяють три кола кровообігу: Велике коло кровообігу - забезпечує артеріальною кров’ю всі органи та тканини організму Мале коло кровообігу - виконує функцію газообміну. Серцеве коло кровообігу – кровообіг у серці Серце: топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія). Кровопостачання і іннервація серця. Серце (cor) є порожнистим м’язовим органом, що розміщений в порожнині грудної клітки (cavitas thoracis) у середньому середостінні (mediastinum medium). З боків до серця прилягають плевральні мішки легень, а менша передня його поверхня прилягає до груднини (sternum) і ребрових хрящів (cartilagines costales). Верхня межа серця проходить по лінії, яка з’єднує верхні краї правого і лівого третіх ребрових хрящів. Права межа серця проходить вертикально вниз від рівня верхнього краю ІІІ правого ребрового хряща (на 1-2 см вправо від краю груднини) до V правого ребрового хряща. Нижня межа серця проходить по лінії, яка іде від V правого ребрового хряща до верхівки серця. Верхівка серця проектується в лівому V міжребер’ї на 1–1,5 см присередніше від лівої середньоключичної лінії. Ліва межа серця проходить вниз від верхнього краю ІІІ лівого ребрового хряща на рівні пригруднинної лінії до верхівки серця Серце (cor) отримує: чутливу, симпатичну, парасимпатичну іннервацію Крововідтік здійснюється переважно у систему вінцевої пазухи (sinus coronarius) Серце: зовнішня будова; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах. Серце має: - верхівку серця (apex cordis), яка направлена вперед, униз і вліво; - основу серця (basis cordis), яка направлена в протилежну сторону. Серце має такі поверхні: - груднинно–реброву поверхню; передню поверхню (facies sternocostalis; facies anterior); - діафрагмову поверхню; нижню поверхню (facies diaphragmatica; facies inferior); - праву/ліву легеневі поверхні (facies pulmonalis dextra/sinistra). По діафрагмовій поверхні (facies diaphragmatica) і частково по груднинно– ребровій поверхні (facies sternocostalis) проходить вінцева борозна (sulcus coronarius), яка є проекцією межі між шлуночками (ventriculi) і передсердями (atria) серця (cor) На основі серця (basis cordis) випинають вперед і присередньо передсердні Вушка (праве і ліве) (auriculae atriorum) Серце камери серця, назвати латинськими термінами і продемонструвати на препараті. Велике та мале коло кровообігу, їх початок та закінчення. Порожнина серця (cavitas cordis) поділяється на; - праве і ліве передсердя (atrium cordis dextrum et sinistrum); - правий і лівий шлуночок серця (ventriculus cordis dexter et sinister). Велике коло кровообігу (circulus sanguineus major) починається з лівого шлуночка, з якого виходить аорта і закінчується в правому передсерді, куди впадають верхня порожниста вена (vena cava superior) та нижня порожниста вена (vena cava inferior). Мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor) починається з правого шлуночка (ventriculus dexter), де виходить легеневий стовбур (truncus pulmonalis), і закінчується в лівому передсерді (atrium sinistrum), куди вливаються 4 легеневі вени (venae pulmonales). Серцеве коло кровообігу (circulus sanguineus cordis) починається від висхідної частини аорти (pars ascendens aortae; aorta ascendens) з вінцевих артерій (arteriae coronariae) і закінчується венами серця, що впадають у праве передсердя (atrium dextrum).
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 911; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.242.204 (0.011 с.) |