![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Наведіть класифікацію та зазначте основні відмінності різних груп мікроорганізмів за потребами у поживних речовинах та за джерелами енергії.
Організми можна класифікувати за джерелами поглинання енергії таким чином: - хемотрофи синтезують органічні речовини за рахунок енергії хімічних зв'язків. - фототрофи синтезують органічні речовини за рахунок енергії світла. Процес фототрофного живлення називається фотосинтезом. За типами вуглецевого живлення мікроорганізми класифікують на: автотрофи(мікроби, які живляться самостійно), гетеротрофи (джерелом вуглецю є готові органічні сполуки), гетеротрофи в свою чергу поділяються на сапрофіти та паразити. Також розрізняють азотне живлення і засвоєння зольних елементів. Охарактеризуйте класифікацію ферментів мікроорганізмів за основними ознаками субстратної активності та специфічності. Наведіть приклад ідентифікації мікроорганізмів за ферментною активністю. Потреби мікроорганізмів у поживних речовинах. Засади створення та класифікація мікробіологічних лабораторних середовищ. Потреби мікроорганізмів у поживних речовинах: у хімічних елементах, у вітамінах, в азоті, у вуглецю. Створення: 1) варіння 2) встановлення оптимальної величини рН 3) очищення від зависі і фільтрація 4) розлив 5) стерилізація 6) контроль 7) розлив агарових середовищ у чашки Петрі
Класифікація: За складом: природні, штучні, синтетичні. За фізичним станом (консистенцією): рідкі, тверді, сухі. За призначенням: стандартні, елективні, диференційно-діагностичні
Класифікація ферментів мікроорганізмів за основними ознаками субстратної активності та специфічності. абсолютна субстратна специфічність - це здатність ферменту каталізувати перетворення тільки одного, чітко визначеного субстрату; відносна субстратна специфічність - здатність ферменту каталізувати перетворення кількох, подібних за будовою, субстратів; стереоспеціфічность - здатність ферменту каталізувати перетворення певних стереоізомерів. Охарактеризуйте роль ферментів у метаболізмі мікроорганізмів та характерні риси ферментативних реакцій. Опишіть будову ферментів та її вплив на каталітичну активність останніх. Оксиредуктази – каталізують окисно-відновні реакції бродіння та дихання. Трансферази – каталізують перенос атомних груп від однієї сполуки до іншої.
Гідролази – каталізують розчеплення складних органічних сполук по типу гідролітичних ркауцій з приєднанням води Ліази – каталізують процеси негідролітичного розчеплення, яку супроводжуються відщепленням від субстрату груп СО2, Н2О. Ізомерази - каталізують перетворення в межах однієї молекули (внутрімолекулярні перебудови). Лігази – каталізують реакції синтезу складних органічних сполук з більш простих Ендоферменти функціонують тільки усередині клітки. Вони каталізують реакції біосинтезу й енергетичного обміну. Екзоферменти виділяються кліткою в середовищі та каталізують реакції гідролізу складних органічних сполук на більш прості, доступні для асиміляції мікробною кліткою.До них відносяться гідролітичні ферменти, що грають винятково важливу роль у харчуванні мікроорганізмів. Конститутивними називають ферменти, синтезовані кліткою поза залежністю від субстрату, на якому розвиваються бактерії. Наприклад, ферменти гліколізу. Індцктивні ферменти синтезуються тільки у відповідь на присутність у середовищі необхідного для клітки субстрату-індуктора. Він взаємодіє з репресором, інактивує його, у результаті чого включається генетичний апарат клітки і починається синтез відповідного ферменту. Деякі ферменти, так звані ферменти агресії, руйнують тканини і клітки макроорганізму, обумовлюючи тим самим поширення патогенних мікроорганізмів і їхніх токсинів в інфікованих тканинах. До таких ферментів відносяться плазмокоагулаза, нейрамінідаза, коллагеназа, лецитиназа, гіалуронідаза і деякі інші ферменти. Гіалуронідаза стрептококів, наприклад, розщеплює гіалуронову кислоту в мембранах кліток сполучних тканин макроорганізму, що сприяє поширенню збудників і їхніх токсинів в організмі, обумовлюючи високу інвазивність цих бактерій. Плазмокоагулаза є головним чинником патогенності стафілококів, тому що бере участь у перетворенні протромбіну в тромбін, що викликає утворення фібриногену, у результаті чого кожна бактерія покривається плівкою, що охороняє її від фагоцитозу. Їх поділяють на 2 групи – прості і складні. Прості, або однокомпонентні. - ферменти складаються тільки із амінокислот. До них відносяться невелика кількість ферментів (рибонуклеаза, амілаза, альдолаза, уреаза, пепсин та ін.). Але більшість ферментів складається з двох компонентів: небілкової частини, або простетичної групи, і білкової – апофермент.
Назвіть основні види енергетичних процесів, характерних для прокаріотів та міксоміцетів. Надайте порівняльну оцінку їх енергетичної ефективності та охарактеризуйте їх протікання. Охарактеризуйте речовини з макроергічними зв’язками, використовуванні клітиною у енергетичному обміні. Вкажіть запасні енергоємні речовини, використовуванні різними групами мікроорганізмів. Залежно від величини енергії що акумульована у зв’язках макроергічні зв’язки поділяють на низькоенергетичні та високоенергетичні макроерги. До низькоенергетичних макроергів відносять прості ефіри спиртів та фосфорної кислоти, фосфогліцеринові кислота, складні моно- та дифосфорні ефіри глюкози, рибози, фруктози. До високоенергетичних макроергів відносять пірофосфат, креатин фосфат, ацетилфосфат Особливе місце серед макроергів клітин належить системі АТФ-АДФ, що складається з аденіну, рибози та трьох чи двох залишків фосфорної кислоти відповідно. Молекула АТФ містить два макроергіні зв’язки, молекула АДФ – два. При розриві одного макроергічного зв’язку виділяється 6-8 кКал. енергії. Охарактеризуйте основні шляхи катаболічного перетворення глюкози та надайте порівняльну характеристику їх енергетичної ефективності. Вкажіть роди мікроорганізмів, для яких характерне перетворення вуглеводів певним шляхом. До видів метаболітичних процесів у клітині мікроорганізмів відносяться катаболізм та метаболізм. Катаболізм поділяється на дихання(аеробне,анаеробне) та бродіння. Шляхи катаболічного перетворення глюкози:1.фруктозодифосфатний – більшість мікроорганізмів (4молекули АТФ(-2),2молекули НАД*Н2) 2.гексозомонофосфатний(окиснювально пентозофосфатний) – молочнокислі та деякі маслянокислі бактерії(1 мол АТФ,2 мол. НАДф*Н2).та 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконатний шлях. Окиснення глюкози при аеробному дихання: C6H12O6+6O2=6CO2+6H2O+674 ккал. Типовими прикладами анаеробного дихання, яке називають бродіння є:1.спиртове бродіння(дихання дріжджів) C6H12O6=2С2Н5ОН+2СО2+27ккал.; 2молочнокисле бродіння (дихання молочнокислих бактерій) C6H12O6 =2С3Н6О3(молочна к-та)+18ккал.;3маслянокисле (дихання маслянокислих бактерій) C6H12O6= С3Н7СООН+2СО2 +2Н2+15 ккал. Гліколіз –це послідовність з 10 реакцій,які призводять до перетворення глюкози.:глюкоза -=глюкозо-6-фосфат = фруктозо-6-фосфат = фруктозо-1,6-біофосфат = диоксиацетонфосфат = гліцеральдегідфосфат = 1,3-дифосфогліцерат= 3-фосфогліцерат=2-фосфогліцерат=фосфоенолпіруват=піруват. Охарактеризуйте основні закономірності перетворення ліпідів мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів. Наведіть приклади мікроорганізмів з вираженою ліполітичною активністю. Ліпідний обмін включає процеси гідролізу ліпідів, всмоктування жирних кислот і моногліцеридів, біосинтезу специфічних ліпідів, їх розщеплення і виділення кінцевих продуктів розпаду.Більшість видів бактерій засвоюють ліпіди у вигляді гліцерину, який служить джерелом енергії. Мікроорганізми використовують його також для синтезу ліпідів, які у вигляді включень є резервними поживними речовинами (поживним матеріалом).Основні процеси ліпідного обміну здійснюються за допомогою ліпази та інших ліполітичних ферментів, міцно пов'язаних з клітинною цитоплазмою.
Охарактеризуйте основні закономірності мікробіологічного перетворення органічних азотистих сполук мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів і кругообігу речовин у природі. Цикл перетворень азоту в природі за участю мікроорганізмів складається з чотирьох етапів: фіксації атмосферного азоту, аммонификаціі, нітрифікації і денітрифікації. Фіксація атмосферного азоту. Бактерії, що можуть засвоювати азот з повітря називають – азотфіксуючими. Найактивнішими азотфіксаторами є бульбочкові бактерії, грунтова аеробна баличка Azotobacter, анаеробна маслянокисла Clostridium. А також Aerobacter, Achromobacter та фототрофні бактерії. Амоніфікація білків. Значні запаси органічного азоту зберігаються в рослинних і тваринних тканинах. Коли гинуть рослини і тварини, компоненти їх тіла піддаються дії мікроорганізмів, і азотисті сполуки руйнуються з утворенням аміаку. Цей процес називають амоніфікацією, або мінералізацією, азоту. Нітрифікація. Це наступний за амоніфікацією етап перетворення азоту мікроорганізмами. Аміак, що утворюється в грунті, гною і воді при розкладанні органічних речовин, досить швидко окислюється спочатку в азотисту, а потім у азотну кислоту. Протікає процес нітрифікації в дві фази. Першу фазу - окислення солей амонію до солей азотистої кислоти (нітритів) - здійснюють мікроорганізми родів Nitrosomonas, Nitrococcus, Nitrospira, Nitrosovibrio. Другу фазу - окислення азотистої кислоти до солей азотної кислоти (нітрати)-здійснюють бактерії з родів Nitrobacter, Nitrospira, Nitrococcus. Денітрифікація. Це процес, зворотний нітрифікації. Розрізняють пряму і непряму денітрифікацію. Пряма денітрифікація викликається бактеріями, широко розповсюдженими в грунті, гної, водоймищах. Серед них найбільше значення мають: Thiobacillus denitrificans - паличка, не утворює спор, факультативний анаероб; Pseudomonas fluores-cens - рухлива паличка, грамнегативна, утворює зеленуватий пігмент; Paracoccus denitrificans - має форму коків. Денітрифікуючі бактерії відновлюють нітрати до молекулярного азоту. У грунті розвиваються без доступу повітря і в лужному середовищі.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; просмотров: 509; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.137.65 (0.013 с.) |