![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Нормативно правові акти як джерела права
Нормативно-правовий акт - письмовий документ компетентного органу держави, у якому закріплено обов'язкове правило поведінки загального характеру. У нашій правовій системі нормативно-правовий акт є основним джерелом права. Основні ознаки нормативного акту: -має форму письмового документа; -має певні законодавством обов'язкові формальні реквізити -приймається, як правило, компетентним органом (органами) держави; -публікується в офіційних друкованих виданнях; -містить норми права; -має юридичну чинність; Нормативно-правові акти поділяють на закони та підзаконні нормативно-правові акти. Закони – це нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами (у нашій державі – Верховною Радою України), Усі закони мають вищу юридичну силу. Підзаконні нормативно-правові акти – діяльності компетентних органів держави (їх посадових осіб) та уповноважених на те державою громадських об’єднань. Розрізняють такі види підзаконних нормативно-правових актів залежно від суб’єктів, що їх видали: нормативні акти Президента України нормативні акти Кабінету Міністрів України нормативні акти Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим За загальним правилом, закони набирають чинності через 10 днів з моменту опублікування, а інші акти – з моменту опублікування. Нормативно-правові акти втрачають чинність внаслідок закінчення терміну, протягом якого передбачалась його дія, прямого скасування або фактичного скасування іншим актом. Зворотна дія – це така дія акту на відносини, що існували до його прийняття, за якої припускається, що новий нормативний акт існував на момент їх виникнення. Дія нормативних актів у просторі характеризується певною територією, на яку поширюється їх дія. Це може бути держава в цілому, відповідний регіон, адміністративно-територіальна одиниця, підприємство, організація. Перевагами нормативно-правового акту є: 1. Він дає можливість найбільш чітко, ясно і однозначно сформулювати зміст правових норм, 2.Дає змогу досить широко довести до населення зміст норм права; 3.Дає змогу оперативно реагувати на зміни і потреби суспільної практики; 4. Дає змогу добре проводити систематизацію і кодифікацію, а єдиний збірник законів найбільш зручний для користування
Межі дії нормативно-правових актів:у просторі, у часі,за колом осіб Дія нормативно-правових актів — це їхній фактичний вплив на суспільні відносини. Дія нормативно-правового акту обмежена трьома параметрами: Дія нормативно-правового акту у просторі — це поширення його впливу на певну територію, державу в цілому чи певний регіон. Традиційно в літературі наводяться такі підстави припинення дії нормативних актів:
Систематиза́ція законода́вства — впорядкування та вдосконалення нормативно-правових актів, шляхом створення єдиних нормативних актів та їх збірників. Систематизація спрямована на: 1) досягнення внутрішньої єдності юридичних норм, 2) впорядкування правового матеріалу, розміщення його за певними розділами і рубриками. Систематизація законодавства здійснюється двома основними способами (шляхом інкорпорації і кодифікації). 1.Інкорпорація — це спосіб систематизації законодавства, який полягає в об'єднанні за певним критерієм групи нормативно-правових актів в одному збірнику. Види інкорпорації: 1) за юридичним значенням — офіційна (підготовка і видання правотворчими органами або уповноваженими, за їх рішенням, організаціями збірників чинних нормативно-правових актів) і неофіційна (підготовка і видання збірників нормативно-правових актів не правотворчими. 2) за обсягом — загальна, галузева, міжгалузева, спеціальна 3) за критерієм об'єднання нормативно-правових актів — предметна, хронологічна, суб'єктивна Кодифікація – вид систематизації нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає у їх змістовній переробці і створенні зведеного нормативного акту. Різновидами кодифікації є кодекс, статут, положення. Кодекс – кодифікований акт, який забезпечує детальне правове регу-лювання певної сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті.Кримінальний кодекс, Сімейний кодекс. Статути, положення – кодифіковані акти, в яких визначається статус певного виду державних організацій та органів. Структура системи законодавства — це комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих чинних нормативно-правових приписів, що вміщені в нормативно-правових актах. Поняття галузі права та правового інституту Галузь П – це сукуп-ть прав-их норм (приписів) інститутів П, що регул-ть певну сферу сусп-их відносин у межах конкрет-го предмета й методу П-го регул-ня Ознаками є: - сукуп-ть юрид-их норм і прав-их інстит-ів; - певна сфера сусп-их відносин; - предмет і метод прав-го регул-ня; - урахув-ня принц-ів, завдань, мети прав-го регул-ня. Галузі П діляться: 1)Основні галузі П – утвор-ть головний масив П у прав-ій сис-мі держ. Розрізн-ть: Профілюючі галузі- утвор-ть юрид-ну основу, обов'яз-ву частину сис-ми П. Процес-ні галузі – закріпл-ть порядок застосув-ня матер-го П. Спец-их галузі – розвив-ть основні галузі П і забезпеч-ть спец-ний прав-ий режим для певного виду сусп-их відносин. 2)Комплексні галузі - це нашарув-ня, надбудова над основ-ми галузями. Основними галузями сучасного права є: · Конституційне право · Адміністративне право · Цивільне право · Кримінальне право · Трудове право · Сімейне право Інститут П – узагал-на група юрид-их норм, які регул-ть однорідні сусп-ні відносини і входять у відповідну галузь П. Ознаки: наявність сукуп-ті норм-них приписів; юрид-на однорідність приписів; об'єдн-ня прав-их норм стійкими зв'язками. Головне призначення інститутів права —забезпечити суцільне, відносно закінчене регулювання. Існують наступні класифікації інститутів: 1. за сферою поширення: - галузеві (інститут спадкування); - міжгалузеві. 2. за функціональною роллю: - регулятивні (інститут міни); - охоронні. 3. за субординацією у правовому регулюванні: - матеріальні (інститут підряду); - процесуальні.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; просмотров: 322; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.119.111 (0.012 с.) |