Політика більшовиків, спрямована на створення великих колективних господарств – колгоспів і радгоспів.

а) індустріалізації;

б) українізації;

в) колективізації;

г) кооперації.

 

63. Позиції приватного капіталу в УСРР у 20-х роках були сильні у:

а) важкій промисловості;

б) енергетиці;

в) легкій та харчовій промисловостях;

г) машинобудуванні.

 

64. Червоний терор – це:

а) політика масових репресій та вбивств, яку проводили більшовики в Україні проти класових ворогів та мирного населення;

б) політика Центральної Ради проти тих, хто не визнавав її повноважень;

в) акції партизан та повстанців, що діяли в Україні в роки революції;

г) політика уряду Директорії проти представників гетьманського уряду П.Скоропадського.

65. Пік кривавого розгулу сталінського режиму в Україні припадає на той період, коли генеральним секретарем ЦК КП(б)У був:

а) Л.Каганович; б) М.Хрущов;

в) С.Косіор; г) А.Жданов.

 

66. «Спілка визволення України» (СВУ) – це:

а) організація, яка була створена у 20-х рр. для проведення українізації;

б) організація, придумана органами ДПУ для проведення інспірованого процесу з метою фізичного знищення української інтелігенції і штучного розпалювання боротьби проти „націоналістичних” настроїв в Україні;

в) підпільний терористичний центр українських націоналістів;

г)український емігрантський центр, створений для засилки шпигунів в Україну.

 

67. У відносинах між радянською державою та православною церквою друга п’ятирічка, за висловом Й.Сталіна, стала:

а) часом невтручання держави у справи церкви;

б) п’ятирічкою знищення релігій;

в) часом повернення до демократичних норм у державно-церковних відносинах;

г) часом компромісів.

 

68. До складу Румунії у 20-30-х рр. ХХ ст. входили такі українські землі:

а) Східна Галичина, Волинь, Полісся;

б) Полісся, Бессарабія, Закарпаття;

в) Буковина, Бессарабія;

г) Закарпаття, Буковина, Бессарабія.

 

69. Згідно із законом про адміністративну уніфікацію, прийнятим румунським урядом:

а) закони румунського королівства поширились на буковинські землі, де проте збереглося самоврядування українських громад;

б) закони румунського королівства поширились на буковинські землі, було ліквідовано самоврядування українських громад, влада перейшла до румунських чиновників;

в) Буковина, що увійшла до складу Румунії, отримала статус автономної території, право на створення місцевих органів самоврядування та власних законів;

г) Буковина, що ввійшла до складу Румунії, отримала право національно-культурної автономії.

 

70. Кампанія польської влади у Сх. Галичині з метою „умиротворення” українського населення:

а) колабораціонізм; б) денаціоналізація;

в) пацифікація; г) націоналізація.

 

 

71. Татарбунарське повстання вибухнуло внаслідок утисків українців:

а) румунською владою; б) польською владою;

в) чеською владою; г) радянською владою

 

72. Єдиною легальною українською політичною партією на Буковині в 1927-1938 рр. була:

а) Організація українських націоналістів;

б) Українська національна партія;

в) Українське національне об’єднання;

г) Українська соціал-радикальна партія.

 

73. До складу Польщі у міжвоєнний період входили такі українські землі:

а) Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся;

б) Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина, Підляшшя;

в) Буковина, Бессарабія; Східна Галичина, Західна Волинь;

г) Закарпаття, Буковина, Бессарабія.

 

74. У Східній Галичині в міжвоєнний період польський уряд:

а) дотримувався зобов’язань, узятих на Паризькій конференції, зберіг автономний статус західноукраїнських земель у складі Польщі, надав українцям рівні з поляками права, а також підтвердив право на національно-культурну автономію;

б) дотримувався зобов’язань, узятих на Паризькій конференції, надав право на національно-культурну автономію;

в) лише частково виконав зобов’язання, покладені на нього Паризькою конференцією, ліквідував автономний статус Східної Галичини, проте надав українцям рівні з поляками права та забезпечив національно-культурну автономію;

г) порушив свої зобов’язання, взяті на Паризькій мирній конференції, ліквідував автономний статус Східної Галичини та місцеві органи самоврядування, не надав українцям прав на національно-культурну автономію.

 

75. Економіка західноукраїнських земель у міжвоєнний період мала характер:

а) індустріально-аграрний; б) аграрно-індустріальний;

в) індустріальний; г) аграрний.

 

76. Основу сільського господарства західноукраїнських земель у міжвоєнний період становили:

а) господарства колективної форми власності;

б) поміщицькі та церковні маєтності;

в) державні маєтності;

г) дрібні приватні селянські господарства.

 

77. Генеральний секретаріат Центральної Ради утворився:

а) 10 червня 1917 р.;

б) 15 червня 1917 р.;

в) 25 липня 1917 р.;

г) 25 жовтня 1917 р.

 

78. Політика „пацифікації” була розгорнута польським урядом в:

а) 1925 р; б) 1929 р.;

в) 1930 р.; г) 1931 р.

 

79. Плакат, зображений на фото, пропагував:

а) радянізацію західних областей України;

б) мету боротьби Української повстанської армії;

в) установлення незалежної Карпатської України;

г) розгортання радянського партизанського руху.

 

80. Після Першої світової війни Закарпаття, опинившись у складі Чехо-Словаччини, було виділене в окремий адміністративний край під назвою:

а) Підкарпатська Україна; б) Підкарпатська Русь;

в) Карпатська Україна; г) Карпатська Русь.

 

81. Проголошення української державної автономії Закарпаття у 1938 р. стало можливим завдяки:

а) занепаду українського національно-визвольного руху в Закарпатті;

б) міжнародним обставинам, а саме Мюнхенській угоді 1938 р., наслідком якої стало розчленування Чехо-Словаччини;

в) окупації Закарпаття радянськими військами;

г) активізації українського національно-визвольного руху після розчленування Чехословаччини у результаті Мюнхенської угоди.

 

82. Президентом Карпатської України був:

а) В.Бачинський; б) А.Волошин;

в) Д.Донцов; г) Є.Петрушевич.

 

83. Радянсько-німецький Договір про ненапад (так званий пакт „Молотова-Ріббентропа”), а також таємну угоду про розмежування сфер інтересів у Східній Європі було підписано:

а) 23 серпня 1939 р.; б) 28 вересня 1939 р.;

в) 14 жовтня 1942 р.; г) 21 грудня 1940 р.

 

84. Творцем ідеології інтегрального націоналізму був:

а) В.Липинський;

б) Д.Донцов;

в) В.Винниченко;

г) І.Липа.

 

85. Друга світова війна почалася:

а) 1 вересня 1939 р.; б) 2 вересня 1941 р.;

в) 22 червня 1941 р.; г) 9 травня 1941 р.

 

86. Північна Буковина і Придунайські українські землі увійшли до складу УРСР у:

а) вересні 1939 р.; б) червні 1940 р.;

в) червні 1941 р.; г) липні 1941 р.

 

87. Українські етнічні землі, що перебували у складі Польської держави, були включені до СРСР у:

а) березні 1938 р.; б) листопаді 1939 р.;

в) червні 1940 р.; г) вересні 1941 р.

 

88. Діяльність Карпатської України припадає на:

а) березень 1938 р – березень 1939 р.;

б) жовтень 1938 р. – березень 1939 р.;

в) жовтень 1939 р. – березень 1940 р.;

г) березень 1940 р. – березень 1941 р.

 

89. У результаті анексії СРСР українських земель у 1939 – 1940 рр.:

а) більшість українських територій увійшла до складу СРСР, лише Закарпатська Україна залишилась у складі Угорщини;

б) вперше в новітній історії всі українські землі були об’єднані у складі однієї держави – УРСР;

в) поряд з УРСР були створені ще дві радянські українські республіки – Карпатська Україна та Західноукраїнська Народна Республіка

г) майже всі українські землі увійшли до УРСР, крім Буковини, яка залишилася у складі Румунії.

 

 

90. Члени ОУН у боротьбі за незалежність України віддавали перевагу:

а) парламентським формам боротьби;

б) організованим у рамках закону демонстраціям;

в) терористичним актам, еспропріації та саботажу;

г) культурно-просвітницькій діяльності.

 

91. Організація українських націоналістів (ОУН) була утворена:

а) 1925 р. у Львові; б) 1929 р. у Відні;

в) 1930 р. у Варшаві; г) 1932 р. в Ужгороді.

 

92. Ідеологією ОУН став:

а) інтегральний націоналізм; б) комунізм;

в) крайній радикалізм; г) лібералізм.

 

93. Організація українських націоналістів (ОУН) ставила собі за мету:

а) проголошення незалежності України, на чолі якої має бути П.Скоропадський. Для досягнення мети використовувала всі можливі методи, у тому числі йшла на компроміс з Польщею;

б) проголошення суверенної соборної української держави. Для досягнення мети використовувала збройну боротьбу на засадах революційного націоналізму. Значною мірою спиралася на студентство, діяла нелегально. Вчинила ряд терористичних актів проти польських урядовців;

в) проголошення незалежності України як демократичної республіки. Виступала проти орієнтації як на СРСР, так і на еміграцію ЗУНР на чолі з Є.Петрушевичем;

г) відновлення УНР, на чолі якої має бути М.Грушевський. Займалися переважно просвітницькою діяльністю. Виступала за орієнтацію на СРСР.

 

94. Організатором і керівником ОУН протягом 1929-1938 рр. був:

а) Д.Донцов; б) Є.Коновалець

в) А.Мельник; г) С. Бандера.

 

95. Які держави або політичні сили в роки Другої світової війни виступили з вимогою встановлення національно-державної незалежності України:

а) СРСР; б) Німеччина;

в) Англія та Франція;

г) українські націонал-патріотичні сили – ОУН.

 

96. Для боротьби з Радянською армією в складі військ СС із українців була(и) створена(і):

а) УПА; б) дивізія „Полісся”; в) „Січові стрільці”;

г) батальйони „Нахтігаль” та „Роланд”.

 

97. Тарас Бульба-Боровець був організатором:

а) УПА; б) Української Національної Ради;

в) "Поліської Січі"; г) УГВР.

 

98. Командувачем УПА в 1943-1945 рр. був:

а) С.Бандера; б) С.Ковпак;

в) Р.Шухевич; г) Т.Строкач.

 

99. Велика Вітчизняна війна почалася:

а) 1 вересня 1939 р.; б) 2 вересня 1941 р.;

в) 22 червня 1941 р.; г) 9 травня 1941 р.

 

100. В основу німецького плану нападу на СРСР було покладено:

а) ідею бліцкригу; б) ідею позиційної війни;

в) ідею активної оборони; г) ідею диверсійних акцій.

 

101. Згідно з планом нападу Німеччини на СРСР на територію України мала здійснювати наступ група армій:

а) "Південь"; б) "Південна Україна";

в) "Північна Україна"; г) „Східний вал”.

 

102. Керівництво збройною боротьбою радянських партизанів та підпільників на окупованій нацистами території України здійснював(ла):

а) Українська головна визвольна рада;

б) Український штаб партизанського руху;

в) Український центральний комітет;

г) Український комітет партизанської боротьби.

 

103. Німецькі війська вступили до Києва:

а) у червні 1941 р.; б) у липні 1941 р.;

в) у вересні 1941 р.; г) у листопаді 1941 р.

 

 

104. Упродовж літа – осені 1941 р. німецькі війська та їхні союзники захопили:

а) Правобережну, більшу частину Лівобережної України і Крим; не окупованими в Україні залишилися лише східні райони Харківської області, частина Донбасу, а також невелика ділянка кримської землі з містом Севастополь;

б) Правобережну Україну і Крим. Не окупованими залишилися Лівобережна Україна, а також невелика ділянка кримської землі з містом Севастополь;

в) Правобережну та Лівобережну Україну; не окупованим залишився лише Крим;

г) Правобережну Україну, а Лівобережна Україна та Крим залишалися неокупованими.

 

105. З території України в східні райони СРСР у 1941-1942 рр. було евакуйовано підприємств:

а) понад 500; б) 1000; в) близько 1500; г) близько 2000.

 

106. Українська Повстанська Армія (УПА) була створена:

а) 14 вересня 1941 р.; б) 14 листопада 1941 р.;

в) 14 жовтня 1942 р.; г) 14 грудня 1942 р.

 

107. У формуванні дивізії СС "Галичина" активну участь брала:

а) ОУН(м); б) ОУН(б); в) УПА; г) „Поліська Січ”.

 

108. Дивізію СС "Галичина" було сформовано у:

а) 1941р.; в) 1942 р.;

в) 1943 р.; г) 1944 р.

 

109. Співпраця населення завойованих держав з окупаційним режимом:

а) антисемітизм; б) апатридизм;

в) колабораціонізм; г) расизм.

 

110. Український штаб партизанського руху (УШПР) було утворено:

а) квітень 1941 р.; б) червень 1942 р.;

в) травень 1942 р.; г) березень 1940 р.

 

111. На чолі УШПР стояв:

а) М.Лебедь; б) Т.Строкач; в) С.Ковпак; г) М.Боровець.

112. В роки Другої світової війни частина українських земель увійшла до складу Краківського генерал-губернаторства під назвою:

а) Рейхскомісаріат Україна; б) Галицька Трансністрія;

в) Дистрикт Галичина; г) Галицька округа.

 

113. Німецький окупаційний режим в Україні спирався на:

а) підтримку усіх верств українського населення, яке охоче співпрацювало з німецькими окупантами, створивши власні адміністративні та правоохоронні органи;

б) окупаційну військову та цивільну адміністрацію, на різноманітні каральні органи – гестапо, СС, СД, а також на допоміжні адміністрації з представників місцевого населення – бургомістрів, голів, поліцаїв, які виявили бажання співпрацювати з окупантами;

в) окупаційну воєнну та цивільну адміністрацію, а також на німецькі каральні органи – гестапо, СС, СД:

г) на німецькі каральні органи та окупаційну адміністрацію.

 

114. Політика фашистської Німеччини на окупованій українській території здійснювалася згідно з планом, який мав назву:

а) „Зелена папка Герінга”; б) Генеральний план „Ост”;

в) „Бліцкріг”; г) „Барбароса”.

 

115. Гітлерський план „Ост” передбачав:

а) надання Україні в майбутньому державної незалежності, сприяння її культурному та економічному розвитку, досягнення європейських стандартів життя;

б) перетворення України на органічну частину Німецької держави, а українців – на її громадян, рівноправних з іншими народами;

в) перетворення України на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток до рейху. Місцеве населення оголошувалося людьми „третього ґатунку” і підлягало фізичному знищенню;

г) надання Україні статусу автономії у складі Великої Німеччини.

 

116. Територія України, передана Німеччиною Румунії, називалась:

а) Трансільванією; б) Трансністрією;

в) Валахією; г) Буковиною.

 

117. Центром Рейхскомісаріату Україна було місто:

а) Київ; в) Рівне;

б) Львів; г) Вінниця.

 

118. Рейхскомісаром України був:

а) Е.Кох; б) Г.Франк;

в) А. Розенберґ; г) Р.Манштейн.

 

119. Німецько-фашистськими окупантами з радянської системи господарювання було запозичено:

а) МТС; б) колгоспи;

в) бюрократичну систему; г) конституцію.

 

120. Ватажками селянського повстанського руху в Україні у 1919-1920 рр. були:

а) М.Муравйов, В.Антонов-Овсієнко;

б) С.Петлюра, М.Омельянович-Павленко;

в) М.Григор’єв, Н.Махно;

г) А.Денікін, П.Врангель.

 

121. Українську Національну Раду, що була створена у Києві в роки Великої Вітчизняної війни, очолив(а):

а) І.Рогач; б) О.Теліга; в) М. Величківський; г) О.Ольжич.

122. „Рейкова війна” – це:

а) операція радянських військ на Лівобережній Україні, здійснена влітку 1943 р. з широким використанням бронепоїздів;

б) операція радянських партизанів зі знищення залізниць, мостів, залізничних ешелонів, здійснена напередодні Курської битви, зокрема і на території України;

в) операція підпілля ОУН зі знищення залізниць, мостів, залізничних ешелонів, здійснена в липні-серпні 1942 р.;

г) операція німецьких військ, проведена під час відступу з радянської території узимку 1943-1944 рр.

 

123. Ставлення нацистського керівництва Німеччини до ОУН у 1939 – першій половині 1941 р. полягало в тому, що воно:

а) погоджувалося на співпрацю з ОУН, сподіваючись використати її в боротьбі проти СРСР;

б) на погоджувалося на співпрацю з ОУН. Бо категорично відкидало ідею української державності;

в) поставило розв’язання питання про співпрацю з ОУН у залежності від перебігу воєнних подій на Східному фронті, а саме: передбачало співпрацю з ОУН, якщо потрібно буде залучити додаткові сили для перемоги над радянською армією;

г) орієнтувалося на співпрацю з ОУН, у якій вбачало впливового союзника.

 

124. Територія України була остаточно визволена від німецько-фашистських загарбників у:

а) грудні 1943 р.; б) лютому 1944 р.;

в) вересні 1944 р.; г) жовтні 1944 р.

 

125. Перша українізована військова частина російської армії:

а) Військовий клуб ім. П.Полуботка;

б) Полк ім. Б.Хмельницького;

в) Вільне українське козацтво;

г) Перший український корпус.

 

126. Акт відновлення Української держави було проголошено:

а) 25 червня 1941 р. в Одесі;

б) 28 червня 1941 р. в Києві;

в) 30 червня 1941 р. у Львові;

г) 30 листопада у Рівному.

 

127. Після проголошення Акту відновлення Української держави уряд очолив:

а) С.Бандера; б) Я.Стецько;

в) А.Мельник; г) Т.Чупринка.

 

128. Перші загони УПА були сформовані:

а) влітку 1941 р. на Лівобережній Україні;

б) восени 1943 р. на Правобережній Україні;

в) взимку 1942 р. на Галичині;

г) влітку 1942 р. на Волині та Поліссі.

 

129. У військових діях на території України в 1941-1944 рр. не брали участі:

а) радянська армія; б) Польська Армія Крайова;

в) англо-французькі союзні війська; г) ОУН-УПА;

д) радянські партизанські загони.

 

130. Починаючи з 1944 р., ОУН-УПА головним ворогом вважала:

а) Німеччину; б) Радянський Союз;

в) США; г) Англію.

 

131. Помірковане крило ОУН після вбивства Є.Коновальця очолював:

а) А.Мельник; б) С.Бандера;

в) А.Шептицький; г) Т.Чупринка.

 

132. Революційне крило ОУН після вбивства Є.Коновальця очолював:

а) А.Мельник; б) С.Бандера;

в) А.Шептицький; г) Т.Чупринка.

 

133. У 1941-1944 рр. С.Бандера:

а) знаходився у німецькому концтаборі;

б) командував одним із загонів УПА;

в) знаходився в еміграції в одній із країн антигітлерівської коаліції;

г) перебував у полоні західних союзників СРСР.

 

134. Людські втрати серед українського населення як військових, так і цивільних осіб у роки Другої світової війни, за останніми підрахунками, становлять

а) близько 4 млн. осіб; б) близько 6 млн. осіб;

в) 8 млн. осіб; г) близько15 млн. осіб.

 

135. Голова Ради Міністрів у період гетьманування П.Скоропадського:

а) В.Винниченко; б) Д.Дорошенко;

в) Ф.Лизогуб; г) В.Андрієвський.

 

136. Докорінні зміни колишніх політичних і соціально-економічних відносин, перебудова їх на більшовицьких засадах, встановлення однопартійної диктатури, націоналізація промисловості, колективізація сільського господарства, культурна революція, масові репресії проти тих, хто не приймав більшовицької ідеології – це суть політики:

а) пацифікації; б) націоналізації;

в) інтеграції; г) радянізації.

137. Політичний режим і система державної влади з використанням насильницьких засобів у процесі управління, відсутністю плюралізму і демократичних свобод, обмеженням політичних прав усього населення – це:

а) абсолютизм;

б) комунізм;

в) фашизм;

г) тоталітаризм.

 

138. Зображений плакат створено з метою пропаганди виконання одного із завдань:

Напис на плакаті:«Релігія - гальмо п'ятирічки!»

 

а) першої п'ятирічки (1928-1932 рр.).

б) другої п'ятирічки (1933-1937 рр.).

в) третьої п'ятирічки (1938-1942 рр.).

г) четвертої п'ятирічки (1946-1950 рр.).

 

139. Татарбунарське повстання відбулося:

а) 1920 р.; б) 1921 р.; в) 1923 р.; г) 1924 р.

 

140. Бій під Крутами відбувся:

а) 17 листопада 1917 р.;

б) 16 січня 1918 р.;

в) 17 березня 1918 р.;

г) 16 квітня 1918 р.

 

141. З’їзд рад у Харкові 12 грудня 1917 р.:

а) проголосив Україну Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів;

б) ухвалив „Маніфест до українського народу з альтернативними вимогами до Української ради”;

в) перейменував Українську Народну Республіку в Українську Соціалістичну Радянську Республіку;

г) прийняв запропоновану В.Леніним резолюцію „Про радянську владу в Україні”.

 

142. Збройна боротьба військ УНР за незалежність України завершилася:

а) першим зимовим походом;

б) другим зимовим походом;

в) Чортківською офензивою;

г) боєм під Крутами.

 

143. Буковина була передана Румунії за умовами договору, підписаного 11 вересня 1919 р., який носить назву:

а) Сен-Жерменський;

б) Нейїський;

в) Тріанонський;

г) Севрський.

 

144. Найбільша танкова битва початкового етапу Великої Вітчизняної війни (23-29 червня 1041 р.) відбулася в районі:

а) Вінниця – Жмеринка – Тульчин – Умань;

б) Шепетівка – Бердичів – Житомир;

в) Луцьк – Броди – Рівне – Дубно;

г) Біла Церква – Богуслав – Васильків.

 

145. Радянські війська 22 серпня 1942 р. останнім залишили:

а) Ворошиловград;

б) Свердловськ;

в) Старобільськ;

г) Рубіжне.

 

146. Вивезені до Німеччини на примусові роботи в роки Великої Вітчизняної війни слов’яни отримали назву:

а) остарбайтери;

б) колабораціоністи;

в) штрейкбрехери;

г) люмпени.

 

147. "Запоріжсталь", "Азовсталь", Криворіжсталь" стали до ладу у роки:

а) першої п’ятирічки; б) другої п’ятирічки;

в) третьої п’ятирічки; г) четвертої п’ятирічки.

 

148. Генеральний Секретаріат УЦР згідно з "Тимчасовими інструкціями..." Тимчасового уряду Росії поширював свою владу на губернії:

а) Київську, Полтавську, Подільську;

б) Київську, Полтавську, Подільську, Волинську;

в) Київську, Полтавську, Подільську, Волинську, Чернігівську;

г) Київську, Полтавську, Подільську, Волинську, Чернігівську, Харківську.

 

149. Командиром першого українізованого корпусу російської армії був:

а) С.Петлюра;

б) М. Г рушевський;

в) П.Скоропадський;

г) Є Коновалець.

 

150. Масовий терор у СРСР у 1930-ті рр. проводився з такою політичний метою:

а) показати світовій громадськості могутність СРСР;

б) подолати економічні труднощі й завершити перехід до комунізму;

в) ліквідувати реальних і потенційних противників радянської влади, одноосібної влади Й.Сталіна в країні;

г) скоротити кількість населення СРСР.

 

151. Процес створення важкої промисловості це:

а) індустріалізація; б) промислова революція;

в) колективізація; г) пацифікація.

 

152. «Чортківську офензиву» здійснила:

а) Українська Галицька армія (УГА);

б) Армія УНР;

в) загони армії Н.Махна;

г) польські війська.

 

153. Широкомасштабне визволення УРСР почалося у результаті:

а) Сталінградської битви;

б) Курської битви;

в) битви за Дніпро;

г) Корсунь-Шевченківської битви.

 

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

154. Хто входив до керівництва Центральної Ради:

а) М.Грушевський; б) М.Скрипник;

в) Г.Петровський; г) С.Петлюра.

155. Як називалися уряди Центральної Ради:

а) Раднарком; б) Народний секретаріат;

в) Генеральний секретаріат; г) Тимчасовий уряд;

д) Рада Народних Міністрів.

 

156. Між якими державами було поділено українські землі в період між Першою та Другою світовими війни:

а) СРСР; б) Румунія; в) Угорщина;

г) Німеччина; д) Австрія; е) Чехословаччина;

є) Польща; ж) Литва

 

157. З запропонованих положень виберіть ті, які характеризують неп:

а) націоналізація усіх промислових підприємств;

б) дозвіл приватної ініціативи у дрібній промисловості;

в) заохочення селян до кооперації;

г) колективізація сільського господарства;

д) заміна продрозкладки продподатком;

е) заміна продподатку продрозкладкою.

158. Командирами партизанських загонів на території України були:

а) С.Ковпак; б) Я.Стецько; в) О.Федоров;

г) С.Бандера; д) О.Сабуров.