З дисципліни «банківське право»

 

Навчальна дисципліна «Банківське право» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю:

- відвідування занять, конспектування лекцій;

- усна відповідь на семінарському занятті;

- письмове опрацювання завдань самостійної роботи.

 

 

Модульний контроль: результати вивчення кожного модуля підсумовуються за підсумками всіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи.

Підсумковий контрользнань : залік - проводиться у форміусної відповіді.

 

Умови допуску студента до заліку:

- відсутність заборгованостей з семінарських занять;

- відсутність заборгованостей з модульної контрольної роботи;

- позитивні рейтингові бали за кожний модуль;

- попередній середньозважений стартовий рейтинг з кредитних модулів не менше 40 балів.

Підсумковий контроль:

За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок з двох модулів та оцінки за залік.

Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок. Переведення значення рейтингових оцінок з кредитного модуля в ECTS та традиційні оцінки для виставлення їх до екзаменаційної відомості та залікової книжки здійснюється відповідно до таблиці:

 

Значення рейтингу з кредитного модуля	Оцінка ECTS	Традиційна екзамен. оцінка
90 та вище	A	Відмінно
80-89	B	Дуже добре
65-79	C	Добре
55-64	D	Задовільно
50-54	E	Достатньо
35-49	FХ	Незадовільно
1-34	F	Неприйнятно

У разі, коли стартовий рейтинг студента від 60 до 75 балів, екзаменатор має право виставити без додаткового опитування (за згодою студента) оцінку «задовільно» («D», «E» у системі ECTS) відповідно кількості набраних студентом балів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Самостійною роботою студентів є спланована пізнавальна організаційно та методично направлена діяльність, що здійснюється без безпосередньої допомоги викладача, та яка спрямована на досягнення конкретного результату – засвоєння навчального матеріалу самостійно, у час, вільний від обов‘язкових навчальних занять.

Самостійна робота студентів посідає важливе місце серед способів організації навчального процесу і має на меті:

· Навчити студента самостійно опрацьовувати матеріал, що міститься у науковій та іншій спеціальній літературі; систематизувати його; давати відповіді на питання стисло і, в той же час, найбільш повно охопивши їх сутність

· Надати можливості для застосування власного підходу до формування внутрішньої структури опрацьованого матеріалу, а відповідно для реалізації творчих здібностей

Видами самостійної роботи студентів є: репродуктивна, творча, комбінована.

Самостійна робота репродуктивного виду являє собою процес ознайомлення з навчальним матеріалом за переліком питань, що винесені на самостійне вивчення, повторення матеріалу, який вивчався на аудиторних (лекційних, семінарських) заняттях, опрацювання нормативно-правових актів з метою вивчення їх змісту, ознайомлення з матеріалами правозастосовчої практики тощо; формою самостійної роботи

репродуктивного виду є конспектування питань, винесених на самостійну роботу

Самостійна робота творчого характеру включає виконання індивідуальних завдань, які передбачають виділення ключових категорій у навчальному матеріалі, виявлення логічних зв’язків між ними тощо; формою самостійної роботи творчого виду є складання план-схем за переліком відповідних питань.

Методичні рекомендації до виконання модульної контрольної роботи

Мета модульної контрольної роботи. Модульна контрольна робота є рубіжним контролем, що виявляє рівень підготовки студентів та закріплює теоретичні і практичні знання, які студент набуває під час вивчення навчальної дисципліни у кожному модулі.

Студент обов’язково має виконувати всі модульні контрольні роботи; готуючись до виконання контрольної роботи, студенти опрацьовують не лише матеріали лекційних, семінарських занять, питання винесені на самостійне опрацювання, але, крім того, літературу, яка включена до списку основних і додаткових джерел в рамках дисципліни.

Перш ніж розпочати вирішення кожного завдання, необхідно уважно ознайомитися з його умовами, проаналізувавши викладені факти. При цьому не слід ускладнювати їх своїми доповненнями, виходячи з різних припущень, або змінюючи умови завдань. Визначивши тему, до якої відноситься завдання, необхідно опрацювати її теоретичні та нормативні матеріали.

Вирішення кожного завдання повинно бути розгорнутим, містити аналіз обставин, викладених в умовах. Відповіді на запитання повинні виявити вміння студента аналізувати й узагальнювати матеріал.

До складу кожного варіанту контрольної роботи входять два питання та задача. Відповідь на питання та задачу оцінюється загалом з диференціацією в 5, 4, 3, 2 балів.

5 балів - якщо відповідь студента відповідає високому – відмінному – рівню підготовленості -

містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладення матеріалу,

виявляє при цьому високі знання студентом усієї програми навчальної дисципліни, його вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу суспільних і правових явищ, виявляти їх характерні риси та особливості,

відображає чітке знання відповідних категорій, їх змісту, розуміння їх взаємозв’язку і взаємодії, правильне формулювання відповідних тлумачень,

свідчить про знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів (для найважливіших – необхідно знати рік їх прийняття),

містить логічно вірне і граматично правильне викладення, вірне вирішення умов задачі

4 бали – якщо відповідь студента відповідає середньому - доброму - рівню підготовленості –

якщо студент дав відповідь на поставлені питання, однак вона є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет запитання; є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, порушена логіка викладення відповіді умов задачі.

3 балів - відповідьстудента відповідає достатньому – задовільному - рівню підготовленості –

якщо студент дав відповідь на поставлені питання, однак вона не є аргументованою; не містить аналізу відповідних теорій, концепцій, наукових доктрин тощо; недостатньо використані юридичні категорії, що свідчить про наявність прогалин у знаннях студента; робота містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень; задача вирішена невірно.

2 бали – відповідь студента відповідає недостатньому - незадовільному - рівню підготовленості – якщо студент не відповів на поставлені питання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни; задача не вирішена або вирішена не вірно.

Теми рефератів

 

1. Банківське законодавство: проблеми і перспективи.

2. Співвідношення банківського права та банківського законодавства.

3. Нормативні акти НБУ як основне джерело банківського права: проблемні питання.

4. Загально-соціальні принципи банківського права.

5. Правові засади діяльності Національного банку України як центрального банку України та особливого органу державного управління.

6. Рада Національного банку України та її правовий статус.

7. Головні напрями діяльності Національного банку України та їх зміст.

8. Повноваження Правління НБУ.

9. Інспекційні перевірки НБУ.

10. Правові засада банківського регулювання і банківського нагляду.

11. Повноваження НБУ щодо здійснення наглядових та регулятивних функцій.

12. Заходи впливу НБУ до банків.

13. Банки як суб`єкти первинного фінансового моніторингу.

14. Порядок створення комерційного банку.

15. Ліцензування банківської діяльності.

16. Управління і структура комерційного банку.

17. Правові засади здійснення депозитних операцій для банківських депозитів;

18. Правова характеристика ощадних сертифікатів;

19. Правова природа та механізм здійснення пасивних операцій банків;

20. Залучення вкладів(депозитів) – виключна банківська операція

21. Укладення кредитних договорів між банком і суб`єктом господарської діяльності;

22. Зміст та види кредитних операцій банків.

23. Принцип забезпеченості кредиту та його юридичний зміст.

24. Застава як один із видів забезпечення кредитних зобов`язань.

25. Правові засади відкриття рахунків типу „Н” та „П”.

26. Правовий режим рахунків нерезидентів-інвесторів.

27. Правовий режим поточних рахунків фізичних осіб.

28. Правовий режим поточних рахунків юридичних осіб.

29. Види розрахункових документів (платіжних інструментів) банків.

30. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.

Питання на залік

1. Банківська діяльність, її правовий режим та методи.

2. Банки та банківські фінансово-кредитні установи.

3. Банківські операції.

4. Предмет та методи банківського права.

5. Система та принципи банківського права.

6. Джерела банківського права.

7. Банківсько-правові норми та банківсько-правові відносини.

8. Загальна характеристика банківської системи України.

9. Статус та функції НБУ.

10. Структура НБУ.

11. Права НБУ.

12. Статус та види комерційних банків.

13. Загальна характеристика структури комерційного банку.

14. Загальна характеристика організаційно-правових форм комерційних банків.

15. Порівняльна характеристика комерційних банків, створених у формі товариства з обмеженою відповідальністю та у формі відкритого акціонерного товариства.

16. Вимоги до установчих документів комерційного банку.

17. Вимоги до формування статутного фонду комерційного банку.

18. Процедура реєстрації комерційного банку.

19. Реєстрація філії та представництв комерційного банку.

20. Особливості реєстрації банків за участю іноземного комітету.

21. Форми реєстрації комерційних банків.

22. Форми та підстави ліквідації комерційних банків.

23. Загальна та особливі вимоги щодо надання ліцензії на здійснення банківських операцій.

24. Процедура отримання ліцензії.

25. Підстави та процедура відкликання ліцензії.

26. Загальні вимоги до здійснення міжбанківських розрахунків.

27. Кореспондентські відносини банків.

28. Моделі обслуговування банків в системі електронних платежів.

29. Загальні засади використання рахунків.

30. Вади і відкриття рахунків у національній валюті.

31. Види і відкриття рахунків в іноземній валюті.

32. Підстави та процедури закриття рахунків.

33. Загальні засади безготівкових розрахунків.

34. Види розрахункових документів.

35. Вимоги до оформлення розрахункових документів.

36. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів.

37. Відповідальність по розрахунках і проведенню платежів.

38. Правовий режим готівкових розрахунків.

39. Організація емісійно-касової роботи банків.

40. Сутність, види та оформлення кредитних правовідносин.

41. Сутність, види та оформлення депозитних правовідносин.

42. Сутність, види та оформлення лізингових правовідносин.

43. Сутність, види та оформлення факторингових правовідносин.

44. Способи забезпечення виконання кредитного виконання.

45. Порука і гарантія.

46. Застава та її види. Вимоги до договору. Реалізація предмету застави.

47. Страхування та його види. Вимоги до договору страхування.

48. Поняття “цінних паперів”. Види цінних паперів.

49. Діяльність по випуску цінних паперів, комісійна та комерційна діяльність з цінними паперами.

50. Пасивні операції банків з іншими паперами (власні облігації, ощадні сертифікати).

51. Активні операції банків з цінними паперами.

52. Операції банків з векселями.

53. Депозитарна діяльність та обслуговування обігу цінних паперів.

54. Операції банків з валютними цінностями.

55. Банки як агенти валютного контролю.

56. Нормативи діяльності банків.

57. Санкції за порушення вимог щодо здійснення банківських операцій.

58. Фінансові та інші звіти комерційного банку.

59. Комерційна та банківська таємниця.

60. Накладення арешту і звернення стягнення на грошові кошти інше майно клієнтів у банках.

 

Джерела

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України 1996 р. із змінами та доповненнями

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435

3. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. № 436

4. Закон України „Про Національний банк України” від 20.05.99 р. № 679-ХІУ.

5. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121-Ш.

4. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.01р. № 2664

5. Закон України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28.11.02 № 249

6. Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з питань запобіганню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 06.02.03. № 485.

7. Закон України „Про цінні папери і фондовий ринок” у реадкції від 30.04.2009 р. № 514-17

8. Закон України „ Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.01 р. № 2346

10. Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

Навчальна та наукова література:

1. Агарков Л/. М Основы банковского права: Курс лекций. М.: БЕК. 1994.

2. Алексеев Л/ Ю. Рынок ценных бумаг. М.: Финансы и статистика, 1992.

3. Алексеева Д. Г. Банковское право: Схемы и комментарии,- М., 2003.

4. Алехин Б. И. Рынок ценных бумаг.- М.: Финансы и статистика, 1991.

5. Алисов Е. А. Правовое регулирование валютных отношений в Украи-
не,-X.: Консум,1998.

6. Балабанов И. Т. Валютный рынок и валютные операции в России.-
М.: Финансы и статистика, 1994.

7. Банківський менеджмент: Підручник / За ред. О. А. Кириченка, В. І. МІ-
щенка,- К.: Знання, 2005.

8. Банківське законодавство України,- К.: Юрінком Інтер, 2006.

9. Банки Львова: минуле і сучасне / За ред. Я. В. Грудзевича і 3. М. Ко-
маринської,-Л.: ЛБ1 НБУ, 2002.

10. Банковское право Российской Федерации. Особенная часть 1 / Отв.
ред. Г. А. Тосунян,- М.: Юрист, 2001.

11. Братко А.Г. Банковское право (теория и практика). – М.: Приор, 2000.

12. Васильченко З.М. Комерційні банки: реструктуризація та реорганізація. – К.: Кондор, 2003.

13. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч.посібник. – К.: Знання, 2006.

14. Ващенко Ю.В. Банківське право. – К.: Центр навч.літератури, 2006.

15. Гетьман В.П., Килимник Ю.В. Національний банк у системі влади. – К., 1997.

16. Грушко В.І. Банківський нагляд: Навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2004.

17. Закон України про банки і банківську діяльність. Науково-практичний коментар / За заг.ред. В.С. Стельмаха. – К.: Видавничий дім, 2006.

18. Заверуха І.Б. Банківське право. Навч. Посібник. – Л: Астролябія, 2002.

19. Карманов Е.В. Банковское право Украины. – Х.: Консум, 2000.

20. Качан О.О. Банківське право. – К.: Вид-во «Школа», 2004.

21. О.А. Костюченко. Банківське право: Підручник / 2-ге вид. – К.: Атіка, 2011.

22. Коцовська Р.Р., Павлишин О.П., Хміль Л.М. Банківські операції – К.: УБУ НБУ «Знання», 2010.

23. Косова Т.В. Ценральний банк і грошово-кредитна політика: – Навч.посібник. – К.: ЦНЛ, 2011.

24. Мельник П.В., Таранцул Л.Л., Гордей О.Д. Банківські системи зарубіжних країн. – К.: Алерта, 2010.

25. Орлюк О.П. Теоретичні питаня банківського права і банківського законодавства. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

26. Орлюк О.П. Банківське право України. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

27. Саперов С.А. Банковское право: Теория и практика. – М., 2003.

28. Фролов С.Ф., Деркач М.А. Банківська справа: Навч.посібник. – Суми, 2001.

29. Філіпенко Т.В. Правове регулювання валютного ринку України. – Донецьк, 2010.

30. Эриашвили Н.Д. Банковское право. – 5-е изд. – Закон и право. – М., 2007.

31. Ющенко В., Міщенко В. Валютне регулювання. – К.: Знання, 1999.