Компоновка конструктивної схеми міжповерхового перекриття.

Конструктивну схему будівлі, що проектується, рекомендується приймати каркасного типу з несучими зовнішніми стінами (неповний каркас).

Спочатку визначається кількість прогінів (звичайно 3) і у залежності від ширини будівлі згідно з завданням приймається довжина прогінів будівлі. Після цього встановлюється крок колон з використанням довжини будівлі згідно з завданням. При цьому крок колон не повинен перевищувати величини прогіну.

Рис. 1. Конструктивний план будівлі.

Ширина плити В ₁ встановлюється у залежності від прогіну будівлі і приймається рівною , при цьому одна плита встановлюється своєю серединою по поздовжній осі колони.

Розрахунок і конструювання плити перекриття.

Поперечний переріз плити.

Поперечний переріз плити з розмірами і схемою армування необхідно накреслити у масштабі 1:10 у пояснювальній записці.

Номінальна ширина плити В ₁ встановлюється при компоновці конструктивної схеми.

Конструктивна її ширина приймається меншена величину t = 10 мм, тобто

	(2.1)
b¢f = Bк – 30   15 15 t = 10 bp = 65…90 t 5 4 4 5 C- 1 К-1 C- 2 B 1 Bк = В 1 – 10 20…30 C- 2
Рис. 2. Схема армування ребристої плити.

Ребриста плита армується двома однаковими каркасами К-1 у ребрах і трьома сітками С-1 та С-2 у полці плити (рис. 2). Каркаси і сітки, як правило, зварні. У каркаси об’єднуються:

1 – робоча поздовжня арматура, що установлюється по розрахунку плити на дію згинального моменту, що виникає при експлуатації;

2 – поперечна арматура, що установлюється по розрахунку на дію поперечної сили;

3 – монтажна арматура, що установлюється по розрахунку плити на дію згинального моменту, що виникає при її підйомі та монтажу.

У сітки об’єднуються:

4 – робоча розтягнена арматура, що установлюється по розрахунку полиці плити на місцевий згин;

5 – конструктивна (розподільна) арматура, що установлюється без розрахунку.

Ширина ребра і висота плити приймається в залежності від прогіну і величини навантажень. Товщина полиці плити приймається також у залежності від величини навантажень та ширини плити і приймається рівною h′_f = 50 ¸ 60 мм.

Для виконання розрахунків фактичний поперечний переріз ребристої плити замінюють розрахунковим таврової форми (рис. 3), ширина і висота якого дорівнює ширині і висоті плити, ширина ребра – сумі ширин ребер плити понизу, товщина полиці перерізу – товщині полиці плити.

b¢f

Аs b= 2 bp

Рис. 3. Розрахунковий поперечний переріз ребристої плити.

Розрахунковий прогін і навантаження

Для встановлення розрахункового прогіну плити попередньо задаються розмірами перерізу ригелю у залежності від величини його прогіну і величини навантажень:

, при цьому h_p і b_p повинні бути кратними 50 мм. При обпиранні на ригель зверху розрахунковий прогін плити .

Підрахування навантажень, що діють на плиту перекриття, виконується у табличній формі (табл. 1).

Таблиця 1

Нормативне і розрахункове навантаження на 1 м² перекриття.

Вид навантаження	Нормативне навантаження, Н/м^2	Коефіцієнт надійності по навантаженню gf	Розрахункове навантаження, Н/м^2
Постійне:
Власна вага ребристої плити		1.1
Власна вага підлоги		1.2
Разом:
Тимчасове повне:		1.2
У тому числі:
Тривале:		1.2
Короткочасне:		1.2
Повне навантаження:

Примітка до таблиці 1:

і – відповідно нормативне навантаження на 1 м² перекриття від власної ваги плити перекриття і підлоги;

, , – відповідно тимчасові нормативні навантаження: повне, тривале і короткочасне.

Величини навантажень визначають наступним чином:

,

(2.2)

де А – площа поперечного перерізу плити;

r_зб – середня щільність залізобетону (r_зб = 25 kН/м³)

В ₁ – номінальна ширина плити.

,

(2.3)

де h ₂ – товщина підлоги, яку приймають конструктивно;

r_п – середня щільність матеріалу підлоги (для підлоги з бетону прийняти r_п = 22 kН/м³; для підлоги з асфальтобетону – r_п = 16 kН/м³);

; .

(2.4)

де приймається по завданню.

Зусилля від розрахункових навантажень.

Від розрахункового навантаження

, kН×м;	(2.5)
, kН,	(2.6)

де g_n – коефіцієнт надійності за призначенням будівлі (g_n = 0.95).