Графічна інтерпретація часу виготовлення виробничої програми

Виробнича програма цеху, що встановлена на місяць, є основою для розробки завдань для кожної дільниці та робочого місця. Розробка місячних завдань виробничим дільницям починається з складання по-детальних планів за такими даними:

-конструкторсько-технологічних специфікацій;

-карт технологічних процесів;

-карт розшифровки комплектів;

-термінів початку і закінчення робіт.

Після складання подетальних планів дільницям, проводяться об’ємно-календарні розрахунки за групами устаткування і використанням площ. В результаті таких розрахунків встановлюється змінність роботи дільниць, окремих груп устаткування і уточнюється потреба у робітниках визначених професій. При складанні зведеного графіка виконуються розрахунки завантаження устаткування і площ роботами з виготовленням різних замовлень в усіх підрозділах підприємства.

При цьому необхідно забезпечити таке завантаження усіх ланок виробництва, щоб воно було на рівні їхньої пропускної спроможності та рівномірним протягом планового періоду.

30. Просторова характеристика виробничого процесу:планіровка обладнання при різних формах спеціалізації цехів та дільниць.Оптимізація планіровки обладнання

Просторова структура організації виробництва визначається кількістю технологічного обладнання, зосередженого на робочому майданчику (числом робочих місць), і розташуванням його щодо напрямку руху предметів праці в навколишньому просторі. Залежно від кількості технологічного обладнання (робочих місць) розрізняють одноланкову виробничу систему і відповідну їй структуру відокремленого робочого місця і багатоланкову систему з цехової, лінійної або комірчастою структурою.

Цехова структура характеризується створенням ділянок, на яких устаткування (робочі місця) розташоване паралельно потоку заготовок, що передбачає їх спеціалізацію за ознакою технологічної однорідності. У цьому випадку партія деталей, що надходить на ділянку, направляється на одне з вільних робочих місць, де проходить необхідний цикл обробки, після чого передається на іншу ділянку (в цех).

На ділянці с лінійної просторової структурою обладнання (робочі місця) розташовується по ходу технологічного процесу і партія деталей, оброблювана на ділянці, передається з одного робочого місця на інше послідовно.

Комірчаста структура організації виробництва об'єднує ознаки лінійної та цехової. Комбінація просторової і тимчасової структур виробничого процесу при певному рівні інтеграції часткових процесів обумовлює різні форми організації виробництва: технологічну, предметну, прямоточну, точкову, інтегровану.

Технологічна форма організації виробничого процесу характеризується цехової структурою з послідовною передачею предметів праці. У той же час застосування технологічної форми організації виробничого процесу має ряд негативних наслідків. Велика кількість деталей і їх багаторазове переміщення в процесі обробки призводять до зростання обсягу незавершеного виробництва і збільшенню числа пунктів проміжного складування. Значну частину виробничого циклу становлять втрати часу, обумовлені складною межучастковой зв'язком.

Рис.. 1. Варіанти просторової структури виробничого процесу

 

Предметна форма організації виробництва має порожнисту структуру з паралельно-послідовною (послідовної) передачею предметів праці у виробництві. На предметному ділянці встановлюється, як правило, все обладнання, необхідне для обробки групи деталей з початку і до кінця технологічного процесу. Якщо технологічний цикл обробки замикається в межах ділянки, він називається предметно-замкнутим.

Крім того, розширення номенклатури продукції, що випускається, її оновлення вимагають періодичної перепланування виробничих ділянок, зміни структури парку обладнання. Прямоточна форма організації виробництва характеризується лінійною структурою з поштучної передачею предметів праці. Така форма забезпечує реалізацію низки принципів організації: спеціалізації, прямо точності, безперервності, паралельності. Її застосування призводить до скорочення тривалості виробничого циклу, більш ефективному використанню робочої сили за рахунок більшої спеціалізації праці, зменшення обсягу незавершеного виробництва.

Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика

Тип виробництва — це класифікаційна категорія комплексної характеристики організаійно-технічного рівня виробництва, яка зумовлена широтою номенклатури, регулярністю, стабільністю та обсягом випуску продукції, а також формою руху виробів по робочих місцях.

Тип виробництва визначає структуру підприємства і цехів, характер завантаження робочих місць та руху предметів праці в процесі виробництва. Кожний тип виробництва має свої особливості організації виробництва, праці, технологічних процесів і устаткування, що застосовуються, складу і кваліфікації кадрів, а також матеріально-технічного забезпечення. Конкретний організаційний тип виробництва визначає особливості формування системи планування, обліку та оперативного управління процесами.