Р. -«велика блокада»-операція нквс проти упа

1950р.-загибель Р.Шухевича-згортання бойових дій УПА

Р.-заарештований останній командир УПА-В.Кук

Р.-вбивство С.Бандери.

Хрущовська відлига (1953-1964)

1949 р.- 1953 р.- перший секретар ЦК і КП(б)У Л. Мельников

1953-1957р.р- перший секретар ЦК і КП(б)У О. Кириченко.

Р.р- перший секретар ЦК М. Підгорний

З 1963 по 1972 р. першим секретарем КП(б)У- П. Шелест.

Десталінізація:

ü березень 1953р.-амністія засудженим до 5 років за господарські, посадові і військові злочини+вагітні жінки та неповнолітні

ü Восени 1953р.-ліквідовані військові трибунали внутрішніх військ-один з головних інструментів масового терору

ü 1954р.-Комісія Президії ЦК КПРС з вивчення матеріалів репресій в період «великої чистки»

ü 1955р.-оголошена амністія громадянам, які співробітничали з німцями в період окупації

ü 14-25 лютого 1956р- ХХ з'їзд КПРС -визнавався культ особи Й. Сталіна, його прояви і наслідки за минулі два десятиріччя

ü 30 червня 1956р.-Постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його наслідків»

ü 26 червня 1956р.-«Про усунення наслідків брутальних порушень законності стосовно колишніх військовополонених і членів їхніх родин»

ü реабілітація невинно засуджених:

І етап-1953р.

ІІ етап-1954-1955рр.

ІІІ етап-1956р.-створено 90 комісій з реабілітації

ü перейменування геоеграфічних назв, пов’язаних з Сталіним

М.Ворошиловград перейменовано на Луганськ(1958)

М.Сталіно-на Донецьк (1961)

ü 1954р-м.Проскурів-Хмельницький-Кам’янець-Подільська область-Хмель-ницька

ü 19 лютого 1954р.-Указ «Про передачу Кримської області з складу РРФСР до складу УРСР»-це рішення грунтувалося на «спільній економіці, теріторіальній близькості і тісних господарських і культурних зв’язках між Кримом і Україною»

ü посилення ролі громадських організацій

-передання мілких злочинців на поруки колективу

-запровадження народних дружин

ü ухвалено рішення про реабілітацію репресованих народів -повернулися до рідних місць чеченці, інгуші, карачаївці, балкарці, калмики-у праві на реа- білітацію відмовлено поволзьким німцям, кримським татарам

ü 1961р.-ХХІІ з’їзд КПРС-«Нинішнє покоління радянських людей житиме за комунізму».

ü партійно-державна номенклатура- не сприйняла спроби лібералізації- замах на свої кастові інтереси.

ü 1962 р.- партію було поділено на дві частини: промислову й аграрну

ü рішення про систематичне оновлення складу парторганів- керівні посади в КПРС обійматимуть не більше, ніж двічі по чотири роки-страх втратити «теплі» місця згуртував в опозицію до М. Хрущова

ü Реформи в політичній сфері сприяли певній лібералізації та демократизації суспільно-політичного життя:

- люди отримали можливість більш вільно висловлювати свої думки;

- відновилися демократичні норми діяльності КПРС;

- зросла роль Рад;

- розпочалася реабілітація жертв масових репресій-з 1962 р. комісії по реабі- літації поступово припинили свою діяльність-паралельно з реабілітацією жертв сталінських репресій відбувалися нові політичні репресії- 25 грудня І958 р. Верховна Рада СРСР прийняла закон "Про кримінальну відпові- дальність за державні злочини", у кримінальний кодекс було введено статтю "антирадянська агітація та пропаганда";

ü засуджено культ особи Сталіна. Це зробив особисто М.Хрущов на XX з'їзді КПРС (лютий 1956 р.) у доповіді "Про культ особи і його наслідки". З'їзд засудив репресивну політику сталінського режиму і проголосив курс на демократизацію суспільства- культ особи Сталіна не був розвінчаний до кінця: доповідь Хрущова не була опублікована, не були розкриті причини культу особи і репресій -реформи в політичній сфері були половинчастими і непослідовними

ü Спроба розширення прав республік:

-українці частіше висувалися на керівні посади в республіці 1953 р. перший секретар ЦК КПУ -призначено Кириченка - першого україн- ця на цій посаді (1953-1957 рр.)-відтоді першими секретарями КПУ призна- чалися тільки українці: М.Підгорний (1957-1963 рр.), П.Шелест (1963-1972 рр.), В.Щербицький (1972-1989 рр.);

-активізувалася діяльність України на міжнародній арені;

- унаслідок реформи управління економікою в 1957 р. під контроль України перейшло 97% заводів республіки проти 34% в 1953 р.

- всі ці заходи здійснювалися під суворим контролем центру, до якого згодом знову повернулися його командні функції.

Економічні реформи:

Ø Після 1953 р. Хрущов починає ліквідовувати недоліки в системі управління на мікро- та макрорівнях і здійснює наступні зміни:

Ø розширення прав і самостійності директорів;

Ø впровадження нового порядку планування, що обмежує число директивних показників згори;

Ø скорочення звітності керівним організаціям, що дублювала офіційну статис- тичну звітність;

Ø скорочення і спрощення управлінського апарату.

Ø 1957 р. - реорганізація управління промисловістю за територіальним принципом, суть якої - в ліквідації галузевих міністерств в областях Рад народного господарства (раднаргоспів)- територія країни була розподілена на 11 районів, у кожному з яких створювався раднаргосп як орган управління господарством

Ø зміни в організацію планування -розробка плану починалася безпосередньо на підприємствах-раднаргоспах-у Держплані республіки і завершувалася в Держ- плані СРСР краще використання місцевих ресурсів, виробничих потуж-ностей

спочатку дало позитивний ефект:

· скорочення бездумних зустрічних перевезень вантажів з одного кінця країни в інший,

· з'явилися додаткові стимули розвитку для підприємств місцевого підпоряд-

Кування,