Система управління конкурентоспроможністю підприємства: основні елементи та їх взаємозв’язок, організаційна побудова.

 

Основними елементами системи управління конкурентоспроможністю є мета, об’єкт і суб’єкт, методологія та принципи, процес та функції управління.

Метою управління підприємства за будь-яких економічних, політичних, соціальних та інших змін у його конкурентоспроможністю підприємства є забезпечення життєздатності та сталого функціонування зовнішньому середовищі.

Об’єктом управління конкурентоспроможністю підприємства є рівень конкурентоспроможності, необхідний і достатній для забезпечення життєздатності підприємства як суб’єкта економічної конкуренції

Суб’єктами управління конкурентоспроможністю підприємства є певне коло осіб, що реалізують його (управління) мету:

1. власник підприємства

2. вищий управлінський персонал підприємства

3. лінійні менеджери операційних підрозділів підприємства

4. менеджери-економісти консалтингових фірм,

5. державні та відомчі управлінські структури та органи

Методологічною основою управління конкурентоспроможністю підприємства є ключові положення теорії ринку, теорії конкуренції та конкурентних переваг, концепції стратегічного управління, а також базові принципи та прикладні інструменти, напрацьовані в рамках сучасних управлінських підходів, зокрема – процесного, системного, ситуаційного.

З позиції процесного підходу управління конкурентоспроможністю підприємства являє собою процес реалізації певної сукупності управлінських функцій - цілевстановлення, планування, організації, мотивації та контролю

- функція “цілевстановлення”

- функція “планування”

- функція “організація”

- функція “мотивація ”

- функція “контроль”

До базових принципів управління конкурентоспроможністю слід віднести:

· принцип єдності теорії та практики управління конкурентоспроможністю

· принцип системності управління

· принцип наукової обґрунтованості управління

· принцип ранжування об’єктів управління за їх важливістю

· принцип багатоваріантності

· принцип співставності управлінських рішень при аналізі їх варіантів

· принцип збереження та розвитку конкурентних переваг підприємства

· принцип ринкової орієнтації

· принцип цільової спрямованості

· принцип комплексності

 

 

Конкурентоспроможність продукції та послуг як основа формування конкурентоспроможності підприємства.

 

Конкурентоспроможність товару є головною умовою конкурентоспроможності фірми на ринку і важливою основою прибутковості її діяльності. Найчастіше під конкурентоспроможністю товару мають на увазі:

властивість (сукупність властивостей) товару та його сервісу, яка характеризується ступенем реального або потенційного задоволення ним конкретної потреби, порівняно з аналогічними товарами, представленими на цьому ринку;

характеристику товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі та за витратами на її задоволення;

спроможність товару відповідати вимогам даного ринку у період, що аналізується;

здатність витримувати конкуренцію на ринку (наявність вагомих переваг над виробами інших товаровиробників).

 

 

Критерії конкурентоспроможності товарів. Чинники, що визначають конкурентоспроможність товару на ринку.

 

Критерій конкурентоспроможності товару - це якісна та (або) кількісна характеристика продукції, що виступає основою для оцінки її конкурентоспроможності. До основних к ритеріїв конкурентоспроможності належать:

- Рівень якості товару та його стабільність: рівень якості -відносна характеристика, заснована на порівнянні показників якості продукції й аналога конкурента; Стабільність рівня якості товарів визначається значеннями показників якості. Показники стабільності якості: рівень браку, число повернень бракованих партій, число і сума рекламацій; незмінність ряду органолептичних характеристик;

- Соціальна адресність -відповідність характеристик продукції специфічним потребам соціальної групи споживачів

- Достовірність -безпосереднім свідчення достовірності є спеціальне і захисне маркування товарів; сертифікати відповідності тощо

- Безпечність - безпека для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього середовища за звичних умов його використання, зберігання, транспортування і утилізації, а також безпека виконання роботи;

- Споживча новизна товару – виникає у випадку, коли Якщо об'єктом оцінки новизни є новизна споживчих властивостей, а суб'єктом — кваліфікований споживач

- Імідж товару -Для підтримки високого іміджу потрібні ефективна реклама, постійний контакт із ЗМІ і найголовніше — забезпечення стабільного рівня якості товару.

Конкурентоспроможність продукції (послуги) залежить від ряду чинників:

- техніко-економічних чинників

- комерційних чинників

- нормативно-правових чинників

Окрім перелічених вище ряду чинників існує ще й така їх класифікація:

За сферою дії: Макроекономічні Мікроекономічні

За походженням:

· Основні (природні) – природні ресурси, кліматичні умови, географічне положення країни, некваліфікована і напівкваліфікована робоча сила;

· Розвинені (штучні) – часто є результатом інтелектуальної

За спеціалізацією:

· Загальні – чинники, що діють в широкому спектрі галузей;

· Спеціалізовані – чинники, що діють в обмеженому колі галузей

За стадіями життєвого циклу:

· Виробничі – (чинники, що формують якість продукції; чинники, що формують ціну продукції; керівники;

· Збутові – створення розгалуженої дилерської мережі; рекламне забезпечення; форма розрахунку з постачальником товару; транспортабельність товару; надійність постачання; ланковість руху;

· Сервісні – (діють на стадії обігу та враховуються в діяльності як організацій-виробників, що надають сервісні послуги, так і підприємств сфери побутових послуг)

· Ринкові – гострота конкуренції; місткість ринку; стабільність і перспективність ринку; підготовленість ринку; патентно-правові;

За соціально-економічною природою:

· Ресурсні – трудові ресурси; фізичні ресурси; ресурс знань; грошові ресурси;

· Інфраструктурні – Якість інфраструктури і плата за користування нею.

Принципи та загальний порядок оцінки конкурентоспроможності товарів.

 

Оцінка конкурентоспроможності продукції – визначення її рівня, що дає відносну характеристику здатності продукції задовольняти вимоги конкретного ринку в даний період, порівняно з продукцією конкурентів.

Принцип протилежності цілей і засобів – у процесі оцінки і управління конкурентоспроможністю необхідно враховувати інтереси обох суб'єктів ринкових відносин (споживачів і виробників)

Принцип врахування особливостей різних сегментів ринку -Конкурентоспроможність продукції на різних сегментах споживчого ринку є різною, оскільки кожен споживач оцінює її суто індивідуально

Принцип квазістабільності ринкової кон'юнктури -Для уникнення внутрішньої неузгодженості основних параметрів оцінки конкурентоспроможності товару, необхідно розглядати такий часовий період, протягом якого повинні бути незмінними психологічні аспекти сприйняття корисності товару суб'єктами ринкових відносин, виробничі можливості виробників і купівельна спроможність споживачів, ринкові позиції конкурентів тощо.

Принцип переважно раціональної поведінки суб'єктів ринку -Суб'єкт вибирає раціональні цілі лише відповідно до його природних і розумних соціальних потреб, ретельно розраховує оптимальний шлях до задоволення потреб

Принцип оцінки з позиції певного суб'єкта ринку: виробника, продавця, споживача.

Орієнтація на певний тип ринку (внутрішній, зовнішній)

Орієнтація на конкретний сегмент ринку -Оптимальним вважається сегмент ринку, до якого відносяться 20% споживачів, які купують приблизно 80% товару

Принцип відповідності вимогам технічного законодавства, нормативних і юридичних документів