ТЕМА 10. Правовий захист прав і законних інтересів

Суб’єктів господарювання

Апеляційна скарга або подання – подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, котрий у п’ятиденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду.

 

Арбітражна угода – це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Відповідачами – є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу.

Вступна частина рішення господарського суду – має містити найменування господарського суду, номер справи, дату прийняття рішення, найменування сторін, ціну позову, прізвище судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб.

 

Господарські спори – спори, що виникають при укладанні, зміні, припиненні та виконанні господарських договорів, а також спори, що виникають при погодженні стандартів і технічних умов, встановленні цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт) та деякі інші, які випливають з договорів і угод, укладених між юридичними особами.

Господарський суд – спеціалізований судовий орган в системі судів загальної юрисдикції, що здійснює правосуддя в господарських відносинах.

 

Загальна позовна давність – встановлюється тривалістю у три роки.

 

Заходи досудового врегулювання господарського спору – сторони застосовують між собою, якщо це обумовлено договором, а також у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом.

 

Зміст позову – вид судового захисту, за яким позивач звертається до суду.

 

Касаційна скарга (подання) – подається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

 

Компетентний орган - орган управління юридичної особи, який
відповідно до її статуту чи положення має право приймати рішення
про утворення постійно діючого третейського суду, затверджувати
Положення про постійно діючий третейський суд, регламент
третейського суду та списки третейських суддів.

 

Компетентний суд - місцевий загальний суд чи місцевий
господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

 

Міжнародний комерційний арбітражний суд є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

 

У мотивувальній частині рішення господарського суду – вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

 

Непрямі докази – які прямо не вказують на обставини, а встановлюють побічні факти, які в сукупності дозволяють зробити правильний висновок про обставини у справі (квитанція про поштовий переказ тощо).

 

Окрема ухвала - виноситься господарським судом при виявленні під час вирішення господарського спору порушення законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу.

 

Описова частина рішення господарського суду – має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв. Пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників господарського процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження).

 

Письмові докази – це документи, і матеріали, які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

 

Підвідомчість – коло справ, розгляд і вирішення яких належить до компетенції того чи іншого органу, в нашому випадку – господарського суду.

 

Підстава позову – обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правових відносин. Це не є доказами по справі.

 

Підсудність – це сукупність справ, що підлягають розгляду і вирішенню по суті в тій чи іншій ланці судової системи або в тому чи іншому суді.

 

Позивачами – є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

 

Позов – це процесуальний засіб порушення справи.

 

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

 

Правові презумпції – специфічні норми права, які передбачають відповідні факти і правила поведінки, що базуються на більшій мірі достовірності і досвіді, перевіреному фактами.

 

Предмет позову – матеріально-правова вимога до відповідача, що якої суд повинен винести рішення. Ця вимога повинна нести правовий характер, тобто бути урегульованою нормами матеріального права, а також бути підвідомчою суду.

 

Преюдиціальні факти – факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

 

Прямі докази – які безпосередньо вказують на факт, що має значення для справи (розписка, акт тощо).

 

Резолютивна частина рішення господарського суду – має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній із заявлених вимог.

 

Речові докази – це предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

 

Рішення господарського суду – приймає господарський суд при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково), викладається у письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. Рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

 

Склад учасників господарського процесу – сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом.

 

Спеціальна позовна давність – може встановлюватися законом для окремих видів вимог: вона є скороченою або більш тривалою порівняно із загальною позовною давністю.

 

Сторонами в судовому процесі (позивачами і відповідачами) – можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

 

Сторони третейського розгляду (далі - сторони) - позивач та
відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред'явили
позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або
охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та
юридичні особи, яким пред'явлено позовні вимоги.

 

Строк – це певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Він визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

 

Термін – це певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Він визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

 

Третейська угода – угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

 

Третейський розгляд - процес вирішення спору і прийняття рішення третейським судом.

 

Третейський суд – недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та /або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

 

Ухвала – виноситься господарським судом, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо).

 

 

Рекомендовані нормативні акти та література:

 

1. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

2. Про третейські суди: Закон України від 11 травня 2004 року.

 

3. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 року № 3018-III.

 

4. Про Міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 року.

 

5. Господарське право: Підручник / Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М./ Керівник автор-

ського коллективу доктор екон.наук, проф., академік УЕАН Жук Л.А., - К.: Кондор,

2009. – 434 с.

6. Господарське право: Підручник / О.П. Подцерковний, О.О. Квасніцька та ін. / За ред.

О.П. Подцерковного. – Х.: Одіссей, 2010. – 640 с.