![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Рівні організації живої матеріїСтр 1 из 29Следующая ⇒
Основні ознаки живого
- живлення – процес надходження до організму поживних речовин та їх засвоєння; за типом живлення організми розрізняють: o автотрофи – для живлення самостійно утворюють органічні речовини з неорганічних; o гетеротрофи – живляться готовими органічними речовинами із навколишнього середовища; - біосинтез – процес утворення в організмі складних органічних речовин з використанням енергії; - дихання – процес окиснення органічних речовин із вивільненням енергії; за способом дихання організми розрізняють: o аероби – для окиснення використовують О2; o анероби – для окиснення не використовують О2; - виділення – процес виведення з організму непотрібних і шкідливих продуктів життєдіяльності.
o обмежений – припиняється після досягнення певних розмірів; o необмежений – не припиняється впродовж життя.
o нестатеве – відбувається частинами організму (вегетативне) або за допомогою спеціальних утворень (спор, конідій, бруньок тощо);
o статеве – відбувається з утворенням гамет (статевих клітин), які зливаються в зиготу.
Основні систематичні категорії (таксони)
ІМПЕРІЯ НЕКЛІТИННІ ЦАРСТВО ВІРУСИ
Початок вірусології поклали праці російського вченого Івановського Д.І. (у 1852 році досліджував вірус тютюнової мозаїки). Віруси – паразитичні живі системи неклітинної будови (внутрішньоклітинні паразити). Походять від клітинних організмів (тому їх не слід вважати попередниками клітинних форм життя). Поза клітиною організму-хазяїна ознак життєдіяльності не проявляють. Мають високу специфічність щодо організмів-хазяїв. Розміри – 20-300 нм. Форма – різноманітна, геометрично правильна, має високий ступінь симетрії, що обумовлено здатністю вірусів до кристалізації. Структурні компоненти вірусів: - нуклеокапсид: o серцевина – генетичний матеріал, представлений одноланцюговою чи дволанцюговою молекулою ДНК або РНК; o капсид – білкова оболонка, що оточує серцевину; складається з капсомерів (ідентичних структурних одиниць); - зовнішні оболонки – додаткові ліпопротеїдні (утворені ліпідами і білками) комплекси, що виникають із плазматичної мембрани клітини-хазяїна (можуть мати складні відростки). Типи вірусів за будовою: - прості – представлені тільки нуклеокапсидом; - складні – представлені нуклеокапсидом і зовнішніми оболонками.
Життєвий цикл віруса
Бактеріофаги (фаги) – віруси, які паразитують у бактеріях (складні, пуголовкоподібної форми; у будові розрізняють головку, хвіст, хвостові відростки). До бактеріофагів належать Т-фаг, фаг λ. Ретровіруси – РНК-вмісні віруси, у яких відбувається зворотна транскрипція (інформація зчитується з РНК на ДНК). До ретровірусів належить ВІЛ. Віруси є збудниками захворювань рослин (мозаїчна хвороба тютюну, гороху), тварин (ящур, чумка, сказ), людини.
Вірусні захворювання людини
ІМПЕРІЯ КЛІТИННІ. НАДЦАРСТВО ПРОКАРІОТИ
ЦАРСТВО ДРОБ’ЯНКИ
Відділ Бактерії
Бактерії – прокаріотичні (без’ядерні) одноклітинні організми. Є найдревнішою групою живих організмів – з’явились близько 3,5 млрд. років тому. Живуть у найрізноманітніших середовищах, зустрічаються на відстані до 3 км у літосфері і до 20 км в атмосфері. В 1 г ґрунту чи в 1 см3 молока може бути кілька мільярдів бактеріальних клітин. Розміри: довжина – 0,1-10 мкм, діаметр – 1 мкм. Форми бактеріальних клітин: - коки – кулясті: o монококи – одиночні (наприклад, qonococcus (гонокок) – збудник гонореї); o диплококи – з’єднані попарно (наприклад, diplococcus pneumoniae (пневмокок) – збудник пневмонії); o тетракоки – з’єднані по чотири; o стрептококи – з’єднані у ланцюжок (наприклад, streptococcus pyoqenes – збудник ангіни, скарлатини); o стафілококи – з’єднані у групу, схожу на виноградне гроно (наприклад, staphylococcus aureus (золотистий стафілокок) – спричиняє інфекцію різних органів); - бацили – паличкоподібні: o монобацили – одиночні бацили (наприклад, bacillus diphtheriae (дифтерійна паличка) – збудник дифтерії); o стрептобацили – з’єднані у ланцюжок (наприклад, bacillus anthracis – збудник сибірської язви);
- вібріони – паличкоподібні, у вигляді коми із джгутиком (наприклад, vibrio cholerae (холерний вібріон)– збудник холери); - спірили – паличкоподібні, у вигляді спіралі, що має 2-3 оберти, із джгутиком; - спірохети – паличкоподібні, у вигляді спіралі, що має більше, ніж 3 оберти, із джгутиком (наприклад, treponema pallidum (бліда спірохета) – збудник сифілісу). Структурні компоненти бактеріальної клітини: - плазматична мембрана; - цитоплазма; - нуклеоїд (кільцева молекула ДНК, довжиною близько 1 мм); - плазміди (невеликі фрагменти ДНК, які не зв’язані з нуклеоїдом); - мезосоми (внутрішні вирости плазматичної мембрани, які служать для дихання); - фотосинтетичні мембрани (внутрішні вирости плазматичної мембрани, які служать для фотосинтезу; є тільки у фотосинтезуючих бактерій); - 70S-рибосоми (дрібні щільні тільця, які служать для біосинтезу білків); - клітинні включення (запасні поживні речовини, нерозчинні продукти обміну); - клітинна стінка (утворена полісахаридом муреїном; у грампозитивних (забарвлюються по Граму) бактерій містить ще вуглеводи і білки, у грамнегативних (не забарвлюються по Граму) – вуглеводи і ліпіди); - джгутик (простої будови, служить для руху; клітина може мати один або кілька джгутиків); - пілі або фімбрії (вирости клітинної стінки, які служать для «злипання» клітин); - капсула або слизовий шар (зовнішнє утворення, яке служить для додаткового захисту або для прилипання до різних поверхонь). Для перенесення несприятливих умов бактерії можуть утворювати: - ендоспори –товстостінні довгоживучі утворення всередині бактеріальної клітини; - цисти –товстостінні довгоживучі утворення із цілої бактеріальної клітини (капсульовані клітини). Групи бактерій за способом живлення: - фотоавтотрофи – зелені і пурпурні сіркобактерії (джерело енергії – світло; джерело карбону – СО2); - хемоавтотрофи – нітрифікуючі бактерії (джерело енергії – окиснення неорганічних речовин; джерело карбону – СО2); - фотогетеротрофи – пурпурні несірчані бактерії (джерело енергії – світло; джерело карбону – органічні речовини); - хемогетеротрофи – більшість бактерій (джерело енергії – окиснення органічних речовин; джерело карбону – органічні речовини): o сапрофіти – живляться органічними речовинами відмерлих організмів, або продуктами життєдіяльності (гнильні, молочнокислі бактерії);
o паразити – живляться органічними речовинами живих організмів, використовуючи їх як середовище існування (всі хвороботворні бактерії); o симбіонти (мутуалісти) – живляться у взаємовигідному співжитті з іншими організмами (бульбочкові азотфіксуючі бактерії, кишкова паличка). Групи бактерій за способом дихання: - аероби – отримують енергію в процесі кисневого розщеплення органічних речовин; - анаероби – отримують енергію в процесі безкисневого розщеплення органічних речовин. Розмноження бактерій: - нестатеве – бінарний поділ (материнська клітина ділиться на дві дочірні); деякі бактерії діляться через кожні 20-30 хв.; - статеве (генетична рекомбінація) – відбувається без утворення гамет: o кон’югація – між бактеріальними клітинами виникають місточки (участь в їх утворенні беруть пілі), через які відбувається обмін плазмідами (цей процес протікає повільно, тому клітини встигають кілька разів поділитись; таким чином у популяції одночасно зберігаються копії материнських організмів і з’являються генетично видозмінені клітини); o трансдукція – фрагменти ДНК переносяться з клітини в клітину бактеріофагами; o трансформація – фрагменти ДНК потрапляють у бактеріальну клітину із навколишнього середовища (вивільняються з клітини, що загинула).
Значення бактерій
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 231; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.62.197 (0.034 с.) |