Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Костистих риб пізнього міоцену півдня України
Прісноводна іхтіофауна дозволяє з’ясувати особливості екології водойм і шляхи формування гідромережі. Викопні рештки костистих риб, які є компонентом та індикатором палеоландшафтів, можна успішно використовувати для палеоекологічних і палеогеографічних реконструкцій. Пізній сармат (11,0-9,88 млн. р.т.) У пізньому сарматі з’являються більшість сучасних родів, частина з яких продовжують існувати у водоймах півдня України у меотисі і понті (табл. 2). Щуковидні марени відсутні у складі сучасної іхтіофауни України, натомість диз’юнктивний ареал роду наразі охоплює Центральну Азію, Північну Африку і Піренейський півострів. Palaeocarassius зникає у Центральній і Західній Європі на межі середнього і пізнього міоцену. Наші дані підтверджують той факт, що палеокарась продовжував існувати у пізньому міоцені півдня України. Імовірно, представники роду населяли водойми Східної Європи і Центральної Азії до початку пліоцену, тобто відбулося скорочення ареалу у східному напрямку. Іхтіокомплекси пізнього сармату характеризуються значним таксономічним багатством і високим рівнем різноманіття. Частка коропових риб у цих палеоугрупованнях коливається у межах 45-94% за кількістю решток і від 46 до 89% – за кількістю видів. Домінантами виступають представники родів Rutilus, Scardinius, Luciobarbus, Palaeocarassius. Середнє значення індексу домінування для прісноводних іхтіокомплексів пізнього сармату становить 0,233. Близькі за таксономічним складом угруповання костистих риб описані з близьких за геологічним віком відкладів Австрії (Sandberg, Schernham b. Haag, Richardhof-Golfplatz), Німеччини (Hammerschmiede, Höwenegg, Mörgen, München-Aufmeister, München-Fröttmannig, Ungerried), Молдови (Pocşeşti), Словаччини (Borský Svätý Jur), Туреччини (Ambareliköy 78-79, Kocgasi ASK, Sofca), Угорщини (Csákvár) та Ірану (Baghmisheh-Marzdaran).
Таблиця 2 Біостратиграфічний розподіл угруповань іхтіофауни пізнього міоцену півдня України
Меотис (9,88-7,1 млн. р.т.) Палеоугруповання меотису порівняно з пізнім сарматом характеризуються зниженням таксономічного різноманіття і збідненням фауністичного складу, особливо на рівні родин (табл. 3). Аналогічно відбувається незначне скорочення частки коропових риб у перерахунку на кількість ідентифікованих решток і таксонів видового рангу. Середнє значення індексу домінування (0,199) є нижчим порівняно з таким для пізнього сармату. Близькі за таксономічним складом угруповання відомі з близьких за віком місцезнаходжень на території Греції (Vorio), Росії (Голу, Морська 2) і Туреччини (Hayranli, Yalova). Таблиця 3 Порівняльна характеристика різновікових угруповань іхтіофауни пізнього міоцену півдня України
Понт (7,1-5,4 млн. р.т.) Прісноводні іхтіокомплекси, датовані понтом, представлені трьома угрупованнями, що, можливо, пояснює майже двократне зниження видового і родового різноманіття (табл. 3). При цьому різноманіття на вищих таксономічних рівнях залишається сталим. Частка коропових риб за кількістю решток дещо зростає порівняно із меотисом і наближається до значень, отриманих для пізнього сармату. У той же час спостерігається зниження питомої частки представників родини Cyprinidae за кількістю видів. Значення індексу домінування коливається у широких межах і становить у середньому 0,306, що значно перевищує показники, отримані для пізньосарматських і меотичних іхтіокомплексів. Прісноводні іхтіокомплекси понтичного віку півдня України виявляють подібність за фауністичним складом до близьких за геологічним віком угруповань Греції (Lava 2, Ptolemais 96´1A), Іспанії (Lomas de Casares 2, Tolosa), Італії (Ciabot Cagna) і Туреччини (Develiköy 111/112).
Для встановлення зв’язку між показниками стану палеобіоценозів нами були розраховані значення коефіцієнту кореляції (табл. 4). Максимальна пряма (позитивна) кореляція (+97,7%) характеризує відношення між видовим і таксономічним багатством. Максимальне значення оберненої (негативної) кореляції (81,1%) отримане для пари “складність (кількісна)-індекс домінування”. Встановлено наявність значної позитивної кореляції між таксономічним багатством і якісною складністю (+0,840), якісним видовим різноманіття (Hspe) і якісною складністю (+0,828), кількісним Hspe і кількісною складністю (+0,793), між показниками складності з урахуванням і без урахування кількості решток (+0,685).
Таблиця 4 Показники коефіцієнтів кореляції параметрів стану іхтіокомплексів пізнього міоцену півдня України
Дендрограма подібності фауністичних списків побудована на основі ієрархічного кластерного аналізу за методом Варда (рис. 3). Досліджувані угруповання чітко розділяються на дві групи, кожна з яких включає до свого складу гетерохронні іхтіокомплекси. До першої входять асоціації костистих риб, які тяжіють до пригирлових ділянок річок або водойм лагуно-лиманного типу з підвищеною солоністю води. Друга група є більш чисельною і об’єднує угруповання стагнофільної озерно-річкової іхтіофауни, які існували у середній течії рівнинних річок, крупних проточних і безпроточних озерах, старицях та невеликих водотоках. Менші кластери (І-ІХ) відображають локальні особливості біотопів і репрезентують групи ориктоценозів, які сформувалися в однотипних водоймах. На підставі результатів вивчення викопних решток коропових та інших груп костистих риб, з урахуванням наявних палеонтологічних даних можливим є відтворення палеогеографічної обстановки на півдні України у пізньому міоцені. Наприкінці пізнього сармату відбулася регресія морського басейну, за рахунок чого усе Причорномор’я стає суходолом. На півдні України в цей час існує алювіальна рівнина, по якій протікають крупні ріки, які формують свої долини і утворюють розгалужену гідрографічну мережу, до складу якої входять рівнинні річки, крупні озера, опріснені лимани і пригирлові ділянки русел із підвищеною солоністю води.
Рис. 3. Дендрограма подібності угруповань іхтіофауни (ієрархічний кластерний аналіз за методом Варда). І-ІХ – локальні кластерні групи ориктоценозів
У ранньому меотисі морський басейн досягав сучасних розмірів Чорного та Азовського морів. Прісноводні екосистеми цього часу характеризуються збідненим таксономічним складом (рис. 4). Прорив вод із нормальною солоністю у середньому меотисі спричинив підняття рівня Меотичного моря. У результаті затопленими виявилися низинні ділянки річок. Суттєво збільшилася площа водойм лагуно-лиманного типу. Кінець меотичної епохи ознаменувався скороченням морського басейну і його опрісненням за рахунок збільшення поверхневого стоку. На початку понту відбулася чергова трансгресія, у результаті чого Понтичне море затопило частину долин річок, які впадали в нього з вододільної рівнини. Коливальні рухи земної поверхні наприкінці понтичної епохи спричинили відтік морських вод на південь, падіння рівня моря і перебудову гідрографічної мережі. Періодичні зміни гідрологічного режиму є визначальним фактором впливу на таксономічне багатство, різноманіття і складність прісноводних екосистем. Формування іхтіокомплексів півдня України відбувалося паралельно з трансформацією гідрографічної мережі під впливом трансгресій і регресій морських басейнів Східного Паратетису.
Рис. 4. Динаміка таксономічного багатства іхтіофауни у пізньому міоцені півдня України. Показники: кількість видів (1), кількість родів (2), сумарна кількість таксонів (3). Крива – лінія тренду динаміки сумарного таксономічного багатства
ВИСНОВКИ 1. Місцезнаходження решток коропових риб пізнього міоцену півдня України пов’язані з річковими та авандельтовими відкладами і сформувалися шляхом алювіального тафогенезу. Частина з них пов’язана з річичною фацією, окремі являють собою комплекс старичних, озерних і руслових фацій. Прибережно-морські місцезнаходження мають лиманно-морську природу. 2. Із 24 кістковмісних горизонтів 20 місцезнаходжень, датованих пізнім сарматом, меотисом і понтом, визначені 26 видів і 16 родів риб родини Cyprinidae. 3. Описані два нових для науки вимерлих види – Rutilus robustus i Scardinius ponticus. Їхнє минуле поширення обмежене територією півдня України і Молдови. 4. Уперше для досліджуваної території ідентифіковані рештки Scardinius haueri, родів Luciobarbus i Palaeocarassius, відсутні у складі сучасної іхтіофауни України.
5. Встановлено значний ступінь подібності фауністичного складу і таксономічного різноманіття угруповань костистих риб пізнього міоцену півдня України до асоціацій в ізохронних місцезнаходженнях Австрії, Греції, Іспанії, Італії, Німеччини, Молдови, Росії, Словаччини, Туреччини і Угорщини. Прісноводні іхтіокомплекси пізнього міоцену можуть бути охарактеризовані в якості компонентів теплолюбної лімнофільної фауни середземноморського типу. 6. З’ясовано, що гетерохронні іхтіокомплекси пізнього міоцену півдня України за екотопічною специфікою можуть бути об’єднані у дві великих групи. До складу першої входять асоціації костистих риб, які тяжіють до пригирлових ділянок річок або водойм лагуно-лиманного типу з підвищеною солоністю води. Друга група об’єднує угруповання озерно-річкової іхтіофауни, які існували у середній течії річок, крупних проточних і безпроточних озерах, старицях та невеликих водотоках. 7. Встановлено, що суттєві зміни палеоіхтікомплексів пізнього міоцену були обумовлені динамікою гідрологічного режиму як визначального фактора впливу на таксономічне багатство, різноманіття і складність угруповань костистих риб, у тому числі представників родини Cyprinidae. Формування прісноводних іхтіокомплексів у пізньому міоцені півдня України відбувалося паралельно з трансформацією континентальної гідрографічної мережі під безпосереднім впливом трансгресій і регресій Східного Паратетису.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 67; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.222.116.233 (0.026 с.) |