![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Дієслівний спосіб позначення дії ⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8
Особливу групу становлять вислови з розщепленими присудками, що описують дію двома словами: дієсловом-присудком, який указує тільки на те, що щось відбувається, і віддієслівним іменником-додатком, який показує, що саме відбувається. Навчальні та наукові праці рясніють такими висловами: вести (здійснювати, проводити, реалізувати тощо ) вимірювання (випробування, дослідження, зміцнення тощо), які майже витіснили з ужитку правильне і стисле вимірювати, випробовувати, досліджувати, зміцнювати тощо. Радимо замість розщеплених присудків, що не становлять усталених дієслівно-іменникових сполук, уживати дієслова. Там, де в російській діловій та фаховій мові вживають мовні конструкції типу дієслово + віддієслівний іменник, в українській мові часто-густо є дієслово, яке влучно передає те саме значення, наприклад: моделювати, аналізувати, гармонізувати, контролювати, тестувати. Духові української мови (у тому числі її наукового стилю) відповідає вживання дієприслівникових зворотів чи підрядних речень замість багатьох російських прийменникових конструкцій з віддієслівними іменниками, наприклад: одержавши, підписавши, розглянувши; щоб довести, щоб з’ясувати, щоб описати. Отже, наведені вище приклади показують, що притаманні українській літературній мові дієприслівникові вислови доцільно ширше вживати в навчальній і науково-технічній літературі та офіційно-ділових документах, оскільки вони надають текстам стислості та ясності. Але з наведених рекомендацій не слід робитихибний висновок, ніби віддієслівних іменників треба уникати скрізь. По-перше, їх зазвичай використовують у дефініціях та заголовках наукових праць, а також у реченнях, де ці іменники: – виконують функцію підмета або додатка, наприклад: програмування – це така навчальна дисципліна...; шукати виправдання; – входять до складу термінологічних словосполук: розробити алгоритм виконання завдань. Отже, уживати віддієслівні іменники у певних, властивих українській мові конструкціях цілком виправдано, проте в багатьох випадках, особливо коли речення переобтяжено віддієслівними іменниками на -ння, щоб уникати «ннякання» доцільніше вживати інші засоби, а саме дієслова та дієприслівники.
Безособові конструкції на -но, -то В українській мові для позначання дії, яка не передбачає точного означення її виконавця, уживають безособові конструкції з віддієприкметниковими формами на -но, -то, які використовують у діловому стилі від XIV ст. і які становлять національну специфіку української мови. Їх уживають замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці. Наприклад: Нове рішення виробленозгідно з обставинами. Безособові конструкції на -но, -то керують іменником у знахідному відмінку без прийменника, наприклад, вироблено (що?) новий підхід (нове рішення, нову методику). Уживаючи безособові конструкції, автори часто-густо допускають помилку, уводячи в речення виконавця дії у формі іменника чи займенника в орудному відмінку. Не можна писати Комісією виробленонове рішення, згідно з обставинами, бо в цьому реченні є виконавець дії – комісія, причому це слово стоїть у орудному відмінку. Тому наведена конструкція є помилковою, її треба перебудувати так: Комісія виробиланове рішення згідно з обставинами. Так само, як у розглянутих у пасивних конструкціях з дієсловами на -ся, в орудному відмінку може стояти іменник (займенник), що означає знаряддя дії, наприклад, правильнописати: Лист написано олівцем, бо олівець — це знаряддя дії, але неправильно: Лист написано державним службовцем. В останньому прикладі треба вжити активну конструкцію: Державний службовець написав листа. Отже, безособову форму дієслова на -но, -то можна вживати лише в реченнях, де явно не зазначено виконавця дії. Тому правильно писати: його змінено (реорганізовано)десь (за певних умов); але його змінив(реорганізував) хтось. Форми на -но, -то надають реченню певного відтінку минулості і доконаності: вони виражають минулу недавно дію. Тому їх зазвичай уживають без допоміжного дієслова було,наприклад: одержано результати, проведено дослід, якість гарантовано. Конструкції з допоміжним словом було вживають зрідка, коли підкреслюють, що одна минула дія відбулася перед іншою дією в минулому часі (давноминулий час). У висловах книгу буде написано, це буде зроблено підкреслено, що дія обов'язково відбудеться і завершиться в майбутньому (доконаність дії в майбутньому). Хоча в літературі є різні думки щодо правильності таких висловів.
На нашу думку, між висловами якість гарантовано та якість гарантуємо є певна стилістична відмінність. Перший вислів підкреслює, що вже (у минулому)хтось ужив заходів, щоб забезпечити якість. А в другому підкреслено, що потрібні заходи ми продовжуємо вживати ще й зараз. Норми сполучуваності слів Наведено (вагомий статистичний матеріал стосовно (чого?); відомості (про що?); типологія (чого?)). Досліджено (проблему (чого?); ряд (яких?)проблем; зміст і форму (чого?); застосування (чого?); форми і методи (чого?); (які?) категорії; (яку?) парадигму; стан (чого?)). Обґрунтовано (тезу (про що?); погляди науковців (на що? стосовно чого?); перспективи (чого?); авторське розуміння (чого?); систему (чого?); шляхи розв’язання (чого?)). Узагальнено (досвід (кого? чого?); висновки (кого? про що?); результати дослідження; результати експерименту; матеріали дослідження; експериментальні дані; статистичні дані; матеріали науково-практичної конференції; матеріали дослідження). Висвітлено (закономірності (чого?); тенденції (чого?); концепцію (кого? чого?); хід та результати (чого?); зміст поняття; сутність (чого?); перспективи (чого?)). Підлягає/підлягають (критиці; аналізу; подальшому обговоренню; сумніву; розмежуванню; перевірці на практиці; додатковому аналізу; обговоренню на). З’ясовано (причини (чого?); сутність (чого?); особливості (чого?); умови (чого?); природу й структуру (чого?); основні принципи (чого?); помилковість (чого?); недостатність (чого?); параметри (чого?); закономірності (чого?)). Зіставлено (різні підходи до розв’язання (чого?); наукові концепції (кого? чого?); результати (чиї? чого?); погляди (кого? на що?); особливості (чого?); ознаки (чого?)). Охарактеризовано (сутність (чого?); сучасний етап (чого?); значення (чого?); механізми (чого?); основні напрямки (чого?); особливості (чого?); передумови (чого?); зміст (чого?); попередні етапи (чого?); причини (чого?); принципи (чого?)). Запропоновано (нові підходи (до чого?); шляхи розв’язання; підвищення ефективності (чого?); класифікацію (чого?); нову методику дослідження (чого?); здійснити (що?); рекомендації щодо (чого?); план (чого?)). Підкреслено (актуальність (чого?); важливість (чого?); складність розв’язання (чого?); необхідність (чого?); суперечливість (чого?); перспективність (чого?)). Сформульовано (принципи (чого?); завдання, закони (чого?); правила (чого?); висновки (про що?); рекомендації стосовно (чого?); позиція щодо (чого?)).
Службові частини мови Уживання конструкцій з прийменником по Найбільше помилок у науковому мовленні спричиняє незнання особливостей уживання конструкцій з прийменником по, відтворення в українській мові аналогічних російських конструкцій. Прийменник по в українській мові вживається з місцевим і родовим відмінками на позначення: – мети дії (звернутися по допомогу до державного службовця); – місця дії (по всій площині); – галузі, виду чи сфери діяльності людини, колективу (колега по роботі); – певної кількості осіб, предметів, дій (по двадцять п'ять студентів у групі, по вісім годин на добу). Російським конструкціям з по в українській мові відповідають такі конструкції:
1) безприйменникові (по телефону – телефоном; по электронной почте – електронною поштою); 2) з прийменником з (знаю по опыту – знаю з досвіду; учебник по макроэкономике – підручник з макроекономіки); 3) з прийменником за (всё идёт по плану – все йде за планом; по специальности – за фахом); 4) з прийменником на (по заказу – на замовлення; по требованию – на вимогу; по имени – на ім'я); 5) з прийменником у(в) (по делу – у справі; по вопросу – в питанні; по мере повышения – в міру підвищення); 6) з прийменником для (комиссия по изучению состояния дел – комісія для вивчення стану справ); 7) з прийменником через (по болезни – через хворобу; по недоразумению – через непорозуміння; по незнанию – через незнання); 8) прийменником щодо (по отношению к нему – щодо нього; меры по улучшению – заходи щодо поліпшення); 9) з прийменником під (не по силам – не під силу); 10) з прийменником до (по следующий вторник включительно – до наступного вівторка включно); 11) з прийменником після (по возвращению – після повернення; по рассмотрению – після розгляду). Уживання конструкцій з прийменником при Прийменник при в українській мові вживається на позначення: – особи чи предмета, біля яких хтось, щось є (при мені); – предмета чи ін., включеного до складу чогось; місця, установи (комісія при Президентові України); – дії, одночасно з якою відбувається інша дія (Він допомагав колегам по роботі, при цьому встигав виконувати свої службові обов’язки). Російським конструкціям з при в українській мові відповідають конструкції з прийменниками: – під час (при рассмотрении вопроса – під час розгляду питання; при осмотре места происшествия – під час огляду місця пригоди). Тут також можна використати конструкції з відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими зворотами: розглядаючи питання, оглядаючи місце пригоди; – за (при условии – за умови; при температуре 40° – за температури 40°; при содействии – за сприяння); – з (при помощи – з допомогою; при увеличении одного показателя уменьшается другой – зі збільшенням одного показника зменшується інший); – у(в) (при решении вопроса использованы новые методы – у вирішенні питання використано нові методи); американских экономистов – для докладного вивчення питання треба звернутися до досвіду американських економістів); – біля (при входе - біля входу);
– в разі, у випадку (при достижении определённого возраста - в разі досягнення певного віку).
Уживання конструкцій з варіантами прийменника у–в У вживається для уникнення збігу приголосних, важких для вимови: – між приголосними (головний орган у системі центральних органів виконавчої влади); – на початку речення перед приголосним (У сфері державного управління…; У вітчизняній науковій літературі…); – незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв тощо (виготовлено у фотоательє; науковці описували у своїх працях; прийшла у Львівський національний університет); – після паузи, що на письмі позначена розділовим знаком, перед приголосним (Страйк має відбуватися в кількох виробничих об'єднаннях, в одній відомій фірмі – у шахтарів не заплановано жодної акції). В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних: – між голосними (в Олени та в Ольги); – на початку речення перед голосними (В умовах демократичної моделі державно-правового режиму…); – після голосного перед більшістю приголосних, крім в, ф, льв, св, тв, хв тощо (відображено в законах держави). У–В не чергуються (це стосується у–в на початку слів, а не прийменників у–в): – у словах, що вживаються тільки з в чи тільки з у (у дача і в дача, у права і в права, в лада, в ластивість, у мова, у ява, у станова); – у власних іменах і в словах іншомовного походження (В довенко, У довенко, У стиненко, В ласенко, у зурпатор, у льтрафіолетовий, у тилітарний, у фологія). Між українськими прийменниками у та в немає ніякої змістової різниці. Вибір у чи в зумовлено не змістом речення, а дотриманням правил чергування. Прийменники до та у / в синонімічні, коли позначають об'єктні відношення, зокрема дію, в яку хто-небудь втручається, або сфери діяльності, середовища тощо, до якої (якого) хтось переходить, вступає тощо. Отже, можна казати: втрутився у бійку та втрутився до бійки, піти у військо та піти до війська. Коли позначають просторові відношення, зокрема предмет, місце, простір, куди спрямована дія, то словосполуки з прийменниками до та у / в відрізняються лише певними відтінками у значенні: у / в указує, що дія спрямована всередину простору, предмета; до — що дія відбувається у напрямку до нього і може не закінчуватися проникненням усередину предмета чи простору. Отже, іти в університет означає, що особа заходить усередину, а вислів іти до університету підкреслює напрямок руху. Узагалі, коли йдеться про рух у напрямку міста, села, селища, тоді треба ставити прийменник до, наприклад, поїхав до Києва. Але, якщо мета руху в певному напрямку супроводжується ще додатковими поясненнями, тоді ставлять прийменник у / в, наприклад, поїхав у Київ на ярмарок. Коли йдеться про дію чи перебування в чомусь, тоді слід користуватися прийменником у / в, наприклад, у Києві на майдані. Для абстрактних понять здебільшого вживають у / в, наприклад, у переносному значенні, рос. зайти в тупик — це зайти в глухий кут. Рух до приміщення позначають дієсловами як з одним, так і з другим прийменником. Отже, можна сказати: зайшов у кабінет та зайшов до кабінету.
Уживання конструкцій з варіантами сполучника і–й Сполучник і та початковий ненаголошений і чергуються з й у тих самих позиціях, що й у–в. І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: – між приголосними (органів і підрозділі;, форм і методів); – після приголосного або після паузи, що на письмі позначена розділовим знаком, перед словами з початковим приголосним (Це стосується і випадків порушення прав громадян, і, наприклад…); – на початку речення (І за допомогою цієї моделі можна визначити стан економіки держави). Й уживається, щоб уникнути збігу голосних: – між голосними (організація й управління; мова й особистість); – після голосного перед приголосним (розкрито й проаналізовано). Чергування і–й не відбувається: – в разі зіставлення понять (Біле і чорне); – перед словами, що починаються на й, є, ї, ю, я (Олена і Йосип, Іра і Яна). Уживання конструкцій з варіантами прийменника з (із–зі–зо) Прийменники з–із–зі (зрідка зо) чергуються на тій же підставі, що й в– у. З уживається: – перед голосним на початку слова незалежно від паузи та закінчення попереднього слова (з огляду на це; з інтелектуально-кадровим наповненням); – перед приголосним (крім с, ш) чи перед сполученням приголосних, якщо попереднє слово закінчується голосним (державна політика з питань охорони культурної спадщини; згідно з таким підходом); – на початку речення, після паузи (3 урахуванням усього вищесказаного…); Із уживається переважно між свистячими й шиплячими звуками (позначеними літерами з, с, ц, ч, ш, щ) та між групами приголосних із цими звуками (із сільської місцевості, із центрального органу влади). Зі вживається перед сполученням двох і більше приголосних початку слова, зокрема, коли початковими виступають літери з, с, ш, щ та ін., незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: зі спеціальності, зі школи. Зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди вживається при числівниках два, три (зрідка з числівником п'ять), а також може вживатися із займенником мною: зо два гектари, зо мною.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 349; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.222.184.135 (0.052 с.) |