Будова найпростішого карбюратора

Будова найпростішого (елементарного) карбюратора представлена на малюнку 12.1. Карбюратор містить повітряний канал 1 з дифузором 2 і змішувальною камерою 9. У центрі вузького перетину дифузора встановлений розпилювач 8, через який у потік повітря з поплавкової камери надходить паливо. У поплавкову камеру паливо 4 попадає через голчастий клапан 6, а рівень палива регулюється поплавцем 7. При непрацюючому двигуні рівень палива в камері трохи нижче, ніж отвір розпилювача. При роботі двигуна паливо в потік повітря надходить за рахунок ежекції. Поплавкова камера повідомляється з вхідним патрубком через штуцер 3 у її верхній частині. Це забезпечує необхідну різницю тисків палива перед розпилювачем незалежно від утрат тиску у впускний системі двигуна, у тому числі гідравлічного опору фільтра очищення повітря. У сучасних карбюраторах забезпечується стабільний рівень палива в поплавковій камері при припустимих нахилах двигуна. Паливо в розпилювач надходить через калібрований отвір головного паливного жиклера 8.

Малюнок 12.1 - Будова елементарного карбюратора

Малюнок 12.2 - Характеристика ідеального карбюратора

 

Кількість паливної суміші, що надходить у циліндри двигуна, регулюється дросельним клапаном 10, який називають звичайно дросельною заслінкою.

Склад суміші залежить від розрідження в дифузорі. Ця залежність називається характеристикою карбюратора. Теоретичний аналіз показує, що зі збільшенням розрідження в дифузорі пальна суміш збагачується, як це показано на малюнку. Найбільш вигідні характеристики карбюратора при роботі двигуна в режимі максимальної економічності (т. зв. економічний склад суміші) і режимі максимальної потужності (потужневий склад суміші) представлені на малюнку 12.2. Зовсім очевидно, що для автотракторних двигунів забезпечення оптимального складу суміші на всіх можливих режимах їхньої роботи є досить складною задачею.

Корекція складу паливної суміші здійснюється головною дозуючою системою. Один зі способів здійснення такої корекції показаний на малюнку 12.3.

 

Малюнок 12.3 - Карбюратор з розрідженням у жиклера

 

Між головним паливним жиклером 4 і розпилювачем установлений колодязь 3 з повітряним жиклером 2. При високих значеннях розрідження в дифузорі через повітряний жиклер 2 у паливо починає додаватися повітря. Емульсія (суміш палива з повітрям), що утвориться, надходить у розпилювач. При цьому витрата палива через головний паливний жиклер трохи зменшується й у цілому суміш збіднюється. Головна дозуюча система подає основну кількість палива на більшій частині режимів роботи двигуна з навантаженням, здійснюючи виправлення характеристики найпростішого карбюратора на середніх навантаженнях.

В однокамерному карбюраторі гарне розпилювання палива забезпечується тільки в порівняно вузькому діапазоні зміни швидкості в дифузорі. Багатокамерні карбюратори можуть працювати з рівнобіжним і послідовним включенням камер у роботу. У карбюраторах з рівнобіжним включенням камер кожна з них живить окрему групу циліндрів, дросельні заслінки керуються синхронно. У сучасних автомобільних двигунах велике поширення одержали двокамерні карбюратори з послідовним включенням камер у роботу. Такі карбюратори більшою мірою, ніж однокамерні, забезпечують оптимізацію складу суміші в залежності від швидкості обертання колінчастого вала і навантаження двигуна. На восьмициліндрових V-образних двигунах іноді встановлюють чотирьохкамерні карбюратори, що представляють собою два параллельно з'єднані карбюратори з послідовним включенням камер.

У двигунах застосовують карбюратори й інші типи, що відрізняються конструкцією, способами компенсації складу суміші і складом допоміжних пристроїв, що поліпшують характеристики двигунів. Розрізняють наступні види головних дозуючих систем:

1) система з уведенням додаткового повітря, розглянуте раніше.

2) система з компенсаційним жиклером;

3) система з регулюванням розрідження в дифузорі;

4) система з регульованим перетином жиклера.