Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Динаміка розвитку організму дитини після її народженняСтр 1 из 35Следующая ⇒
Відомо, що з постійною швидкістю здійснюється так званий експоненціальний ріст – ріст всієї маси тіла, що спостерігається у таких простих організмів, як деякі види бактерій, і в недиференційованих тканинних культурах при постійних зовнішніх умовах. У більшості ж складних організмів швидкість росту змінюється з віком. Це відбувається через те, що в ході розвитку поряд з процесами росту відбуваються складні процеси диференціації тканин. Такий ускладнений ріст описується рівнянням параболічного росту, запропонованим І.І.Шмальгаузеном[1]: W = m × tk, де W – маса тіла у віці t, m – маса тіла в початковий період дослідження (в кінці першої одиниці часу після початку росту), t – вік – час, за який маса тіла збільшується від m до W, K – константа росту – фактор інтенсивності росту. Диференціюючи це рівняння, визначають величину приросту для кожного вікового проміжку t: Тоді істинна (відносна) швидкість росту Сw буде являти собою відношення цього приросту до маси тіла у віці t: Звідки К = Cwt. Проілюструємо у вигляді графіка, як змінюється константа росту з віком дитини (див. рис. 1).
Як видно із графіка, ростові процеси протягом першого року життя сповільнюються, константа росту з 4,38 зменшується до 0,428. Далі інтенсивність ростових процесів збільшується, особливо від 13-ти до 14-років (пубертатний період). Константа росту сягає тут 1,50 одиниць, а потім різко зменшується до 0,48 одиниць, вказуючи на те, що у 18-річному віці ростові процеси фактично припиняються. Впадає в очі те, що динаміка ростових процесів змінюється не плавно, а стрибкоподібно, являючи собою яскраву ілюстрацію одного із законів діалектики: переходу кількісних змін у якісні. Саме ця стрибкоподібність і дала підставу фахівцям, що вивчають онтогенез людини, відобразити його у вигляді певних періодів, кожний із яких характеризується своїми морфологічними, фізіологічними, моторними та психічними проявами. Що стосується дошкільного віку, то його поділяють на такі періоди: 1-10 днів – новонароджений;
до 1 року – грудний вік; 1-3 – раннє дитинство; 4-7 – перше дитинство. Вважають, що найбільш відповідальним, що потребує дуже великої уваги з боку дорослих, є перший період, особливо його перші 3 години і 3-4 дні. І ось чому. 1. Дитина починає дихати за допомогою легень. 2. З ліквідацією пуповини зразу ж змінюється кровотік - з’являється мале коло кровообігу (артеріальна кров тепер іде зверху, а не знизу). 3. Включається травна функція. В перші 24-28 годин відбувається заселення шлунково-кишкового тракту бактеріями, які надходять з їжею. Тому важливо, якою буде ця їжа. 4. Середовище проживання змінюється на сухо-повітряне, що може призвести до перегріву новонародженого. 5. Дитина втрачає материнський захист на біоенергетичному рівні, тоді, коли вона його найбільш потребує. Дія цих факторів може призвести до дуже невтішних наслідків: великої смертності, закладання страху й агресивності на все життя, серйозних порушень у травній системі й багато чого іншого, що раптом проявляється у дорослому стані. Щоб їх уникнути, ні в якому разі не слід відривати дитину від матері, а з метою заселення шлунково-кишкового тракту необхідною мікрофлорою треба зразу ж годувати дитину материнським молоком. У новонародженого переважає внутрішньоклітинне травлення (піноцитоз), яке через декілька днів замінюється на мембранне (активізованими на мембранах ферментами). Якщо молоко матері замінити іншим, то при піноцитозі у внутрішнє середовище будуть потрапляти чужі білки-антигени і виникати патологічні реакції. Окрім цього, в молоці матері багато лактози, частина якої забезпечує сприятливе середовище в кишечнику для розвитку молочнокислих бактерій. При використанні коров’ячого молока (в ньому білків вдвічі більше) і інших замінників, поряд з молочнокислим бродінням відбуваються гнилісні процеси. Гниє надлишковий білок коров’ячого молока, що призводить до самоотруєння і викликає дисбактеріоз. До кінця першого року дитина уже може обходитись без ферментів, гормонів, антитіл, які вона отримує з материнським молоком. Можна вводити прикорм. Їжа повинна бути рідкою і включати структуровану воду. Тут необхідно дати невеличке пояснення. Справа в тому, що та вода, яку ми п’ємо, споживається організмом лише після її структуризації, для чого, звичайно, потрібна енергія. Якщо ж вода ще до вживання буде структурована, то цим самим буде зекономлено енергію, що може бути використана для забезпечення інших процесів в організмі. Така структурована вода міститься в овочах і фруктах. Отже, для прикорму ідеально підходять свіжо вижаті фруктові і овочеві соки. Чим старша дитина, тим більше в соках повинно бути м’якоті. Дуже добре, якщо мати спочатку потримає сік деякий час у себе в роті, це дозволяє злегка обробити його і знешкодити.
Дуже відповідальним з точки зору харчування є період раннього дитинства (1-3 роки). Саме в цей час може закладатися підґрунтя більшості шлунково-кишкових хвороб. Щоб таке підґрунтя не було створене, бажано при годуванні дитини не захоплюватися надмірно такими продуктами: - Молоком. Сама природа перериває діяльність ферменту лактази. - Кашами, борошняними виробами. Травна система дитини ще не досить потужна для засвоєння їх у великому об’ємі. При надлишковому їх споживанні організм наповнюється крохмалистою слиззю, яка є сприятливим середовищем для розмноження патогенних організмів, що викликають захворювання легень, горла, носа, діатез і т.д. У перспективі це сприяє виникненню нирково-камінних хвороб. - Концентрованими білковими продуктами: м’ясо, яйця, сир. Білок ще погано розкладається ферментами дитини. - Рафінованими і штучними продуктами: цукор, цукерки, печиво і т.д., які є ударним навантаженням на підшлункову залозу. Швидко всмоктуючись, вони потребують прив’язки: мінеральних солей, вітамінів і т.д. Все це береться із тканин самого організму: кальцій – із зубів, вітаміни – із печінки. В результаті псуються зуби, розладнується робота підшлункової залози. - Різнохарактерними продуктами (наприклад, білковими і крохмалистими, білковими і сахаристими). Травній системі дитини ще важко впоратись з такими поєднаннями. Зразу доцільно дати дитині рідину, потім свіжу їжу із фруктів, овочів і тільки після цього щось білкове чи крохмалисте.
|
||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 280; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.140.231 (0.007 с.) |