Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Видання як вид документа: сутність, види, ознаки, класифікаціяСтр 1 из 4Следующая ⇒
ТЕМА 11 ВИДАННЯ ЯК ВИД ДОКУМЕНТА: СУТНІСТЬ, ВИДИ, ОЗНАКИ, КЛАСИФІКАЦІЯ 1. Видання як вид документа 2. Класифікація і типологізація видань 3. Особливості електронного видання. Електронні ресурси 4. Класифікація електронних видань 5. Особливості електронних ресурсів 6. Класифікація електронних видань ВИДАННЯ ЯК ВИД ДОКУМЕНТА Одне і те ж повідомлення (твір) може існувати в різних формах: в рукописі, у вигляді магнітофонного запису, після публікації у формі видання і т. п. Кожне з позначень вносить в характеристику повідомлення щось інше, по-іншому розкриває суть документа, виділяючи в ньому ті або інші особливості, специфічні ознаки, які враховуються при створенні, поширенні, обробці, зберіганні, використанні документів, що функціонують в системі документних комунікацій. Особливе місце в документній комунікації займають книги, журнали, газети, плакати, карти, ноти і т. п., що становлять групу видань. Видання – це теж документ, але воно має свої специфічні особливості, що відрізняють його від інших видів документів. Різні підходи до визначення поняття «видання» наведено в таблиці 1. Таблиця 1
Перші три визначення поняття «видання» стосуються документів, головною частиною яких є друкований текст, тобто традиційних видань, але нічого не сказано про видання, у яких головним є звукозапис або запис зображень на непаперових носіях. Останні зовсім не розглядаються в цих визначеннях. Тобто не можуть бути віднесеними до обсягу поняття «видання».
В останньому визначенні, наведеному в таблиці, подане універсальне тлумачення, що включає й поняття «електронне видання», як категорію інформаційних ресурсів. Видання, що поряд з друкованим текстом містять записи звуків чи зображення на інших матеріальних носіях (платівках, дисках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо- та відеокасетах), або такі, що мають супровідну допоміжну інформацію (диски з записом контрольних вправ тощо), звуться комбінованими. Сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями) є видавничою продукцією. У нашому курсі ми використовуватимемо таке визначення видання: Видання – це документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення й поліграфічного виконання. До видань можуть бути зараховані усі документи, випущені по планах видавництв або позапланово, на основі договорів з авторами, будь-якими способами поліграфічного друку. Приймаючи це визначення за початкове, виявляють істотну відмінність видання від інших видів документів. За межами видань залишаються усі письмові документи, що не піддавалися редакційно-видавничій обробці і з цієї причини не включені в процес масової комунікації. Сюди не входять і усі твори в усній формі. До видань також не відносяться документи на магнітофонній або відеомагнітофонній стрічці, диску, дискеті, перфокарті, перфострічці і т. п.
Загальноприйнятим є поділ видань на книжкові, журнальні і аркушеві. Книжкове видання – це видання у вигляді блоку скріплених в корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату, в обкладинці або палітурці. До нього відносять книгу (обсягом понад 48 сторінок) і брошуру (обсягом понад 4, але не більше 48 сторінок). Журнальне видання – це видання у вигляді скріплених в корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосованого до специфіки даного періодичного видання, в обкладинці або палітурці. Основним різновидом цього виду видання є журнал. Сюди можна віднести частину газет, якщо аркуші газети скріплені. Тоді використовується термін «газетно-журнальне видання». Аркушеве видання – це видання у вигляді одного або декількох листів друкарського матеріалу будь-якого формату без скріплення. Різновидом цього виду видання є газетне і карткове видання. Газетне видання – це аркушеве видання у вигляді одного або декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосованого до специфіки даного періодичного видання. Карткове видання – це аркушеве видання у вигляді картки встановленого формату, віддруковане на матеріалі підвищеної щільності. До аркушевих видань відносять газету, плакат, буклет, листівку і т. д. До творів друку, окрім книг, брошур, журналів, газет, плакатів, відносять також малі друкарські форми: буклети, листівки, програми, квитки, листівки, етикетки, бланки. Окрім творів друку до поліграфічної продукції відносяться так звані «білові» товари (зошити), акциденція (бланки) та ін. В сукупності цієї продукції видання відрізняється наявністю інформації, призначеної для поширення, а також особливим видавничим оформленням. В результаті можна створити такий класифікаційний ряд: документ – поліграфічна продукція – твір друку – видання. Найбільш широке поняття тут – «документ», найбільш вузьке – «видання». Воно є діалектичною єдністю семіотичної (знаковою) інформації і матеріального носія і містить завершену інформацію (повідомлення, текст), виражену природною мовою, зафіксовану, як правило, на паперовому носії, має більш менш офіційний характер (відомості про видання), розраховане на безпосереднє візуальне сприйняття. Видання як друкований документ (твір друку) як би протистоїть документам нецензурного походження (фільмам, звуковим записам, мікрофішам), а також носіям інформації для комп’ютерного читання (дискетам, відеодискам і т. п.). Найважливішою ознакою видання є наявність тиражу – загального числа екземплярів видання, що друкується. Тиражування характерне для усіх видів опублікованих документів. Особливість видання полягає в тому, що воно тиражується, як правило, поліграфічним способом. Останніми роками розширилися засоби розмноження видань. Тому до видань можна віднести усі документи, які відповідно до видавничих планів (чи окремих договорів авторів з видавництвами) випускаються поліграфічним або іншим способом (набірним, засобами оперативної поліграфії, копіювально-розмножувальною технікою, засобами друку ЕОМ та ін.). Видання відрізняється від інших видів документів своєю конструкцією, специфікою оформлення і поліграфічним виконанням. Набір типових конструктивних елементів видання, а також вимоги до його оформлення регламентовані спеціальними стандартами. В той же час конструкція кожного виду видання залежить від цільового і читацького призначення, характеру інформації і може конкретизуватися.
Особливу роль у виданні відіграє довідковий апарат, який умовно поділяється на дві частини: 1) матеріали, що розкривають зміст книги (передмова, післямова, коментарі, видавнича анотація і т. т.); 2) елементи, що мають суто довідковий характер і немислимі без самого видання. Вони складають своєрідний путівник по виданню (допоміжні покажчики, зміст, прикнижкова і внутрішньокнижкова бібліографія і т. д.). Видання – найважливіший вид документу, головне джерело інформації, універсальний засіб соціальної комунікації. Нині воно не має аналогів по своїй функціональності, простоті і доступності. Тривалий час – аж до XX ст. – видання залишалися практично єдиним засобом зберігання і передачі інформації, виконували відразу усі функції документу. Зараз видання набули специфіки, поступилися частиною функцій іншим видам документів, які виконують ці функції краще, ніж вони. ТЕМА 11 ВИДАННЯ ЯК ВИД ДОКУМЕНТА: СУТНІСТЬ, ВИДИ, ОЗНАКИ, КЛАСИФІКАЦІЯ 1. Видання як вид документа 2. Класифікація і типологізація видань 3. Особливості електронного видання. Електронні ресурси 4. Класифікація електронних видань 5. Особливості електронних ресурсів 6. Класифікація електронних видань ВИДАННЯ ЯК ВИД ДОКУМЕНТА Одне і те ж повідомлення (твір) може існувати в різних формах: в рукописі, у вигляді магнітофонного запису, після публікації у формі видання і т. п. Кожне з позначень вносить в характеристику повідомлення щось інше, по-іншому розкриває суть документа, виділяючи в ньому ті або інші особливості, специфічні ознаки, які враховуються при створенні, поширенні, обробці, зберіганні, використанні документів, що функціонують в системі документних комунікацій. Особливе місце в документній комунікації займають книги, журнали, газети, плакати, карти, ноти і т. п., що становлять групу видань. Видання – це теж документ, але воно має свої специфічні особливості, що відрізняють його від інших видів документів. Різні підходи до визначення поняття «видання» наведено в таблиці 1. Таблиця 1
Перші три визначення поняття «видання» стосуються документів, головною частиною яких є друкований текст, тобто традиційних видань, але нічого не сказано про видання, у яких головним є звукозапис або запис зображень на непаперових носіях. Останні зовсім не розглядаються в цих визначеннях. Тобто не можуть бути віднесеними до обсягу поняття «видання».
В останньому визначенні, наведеному в таблиці, подане універсальне тлумачення, що включає й поняття «електронне видання», як категорію інформаційних ресурсів. Видання, що поряд з друкованим текстом містять записи звуків чи зображення на інших матеріальних носіях (платівках, дисках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо- та відеокасетах), або такі, що мають супровідну допоміжну інформацію (диски з записом контрольних вправ тощо), звуться комбінованими. Сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями) є видавничою продукцією. У нашому курсі ми використовуватимемо таке визначення видання: Видання – це документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення й поліграфічного виконання. До видань можуть бути зараховані усі документи, випущені по планах видавництв або позапланово, на основі договорів з авторами, будь-якими способами поліграфічного друку. Приймаючи це визначення за початкове, виявляють істотну відмінність видання від інших видів документів. За межами видань залишаються усі письмові документи, що не піддавалися редакційно-видавничій обробці і з цієї причини не включені в процес масової комунікації. Сюди не входять і усі твори в усній формі. До видань також не відносяться документи на магнітофонній або відеомагнітофонній стрічці, диску, дискеті, перфокарті, перфострічці і т. п.
Загальноприйнятим є поділ видань на книжкові, журнальні і аркушеві. Книжкове видання – це видання у вигляді блоку скріплених в корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату, в обкладинці або палітурці. До нього відносять книгу (обсягом понад 48 сторінок) і брошуру (обсягом понад 4, але не більше 48 сторінок). Журнальне видання – це видання у вигляді скріплених в корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосованого до специфіки даного періодичного видання, в обкладинці або палітурці. Основним різновидом цього виду видання є журнал. Сюди можна віднести частину газет, якщо аркуші газети скріплені. Тоді використовується термін «газетно-журнальне видання». Аркушеве видання – це видання у вигляді одного або декількох листів друкарського матеріалу будь-якого формату без скріплення. Різновидом цього виду видання є газетне і карткове видання. Газетне видання – це аркушеве видання у вигляді одного або декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосованого до специфіки даного періодичного видання. Карткове видання – це аркушеве видання у вигляді картки встановленого формату, віддруковане на матеріалі підвищеної щільності. До аркушевих видань відносять газету, плакат, буклет, листівку і т. д. До творів друку, окрім книг, брошур, журналів, газет, плакатів, відносять також малі друкарські форми: буклети, листівки, програми, квитки, листівки, етикетки, бланки. Окрім творів друку до поліграфічної продукції відносяться так звані «білові» товари (зошити), акциденція (бланки) та ін. В сукупності цієї продукції видання відрізняється наявністю інформації, призначеної для поширення, а також особливим видавничим оформленням. В результаті можна створити такий класифікаційний ряд: документ – поліграфічна продукція – твір друку – видання. Найбільш широке поняття тут – «документ», найбільш вузьке – «видання». Воно є діалектичною єдністю семіотичної (знаковою) інформації і матеріального носія і містить завершену інформацію (повідомлення, текст), виражену природною мовою, зафіксовану, як правило, на паперовому носії, має більш менш офіційний характер (відомості про видання), розраховане на безпосереднє візуальне сприйняття. Видання як друкований документ (твір друку) як би протистоїть документам нецензурного походження (фільмам, звуковим записам, мікрофішам), а також носіям інформації для комп’ютерного читання (дискетам, відеодискам і т. п.). Найважливішою ознакою видання є наявність тиражу – загального числа екземплярів видання, що друкується. Тиражування характерне для усіх видів опублікованих документів. Особливість видання полягає в тому, що воно тиражується, як правило, поліграфічним способом. Останніми роками розширилися засоби розмноження видань. Тому до видань можна віднести усі документи, які відповідно до видавничих планів (чи окремих договорів авторів з видавництвами) випускаються поліграфічним або іншим способом (набірним, засобами оперативної поліграфії, копіювально-розмножувальною технікою, засобами друку ЕОМ та ін.). Видання відрізняється від інших видів документів своєю конструкцією, специфікою оформлення і поліграфічним виконанням. Набір типових конструктивних елементів видання, а також вимоги до його оформлення регламентовані спеціальними стандартами. В той же час конструкція кожного виду видання залежить від цільового і читацького призначення, характеру інформації і може конкретизуватися. Особливу роль у виданні відіграє довідковий апарат, який умовно поділяється на дві частини: 1) матеріали, що розкривають зміст книги (передмова, післямова, коментарі, видавнича анотація і т. т.); 2) елементи, що мають суто довідковий характер і немислимі без самого видання. Вони складають своєрідний путівник по виданню (допоміжні покажчики, зміст, прикнижкова і внутрішньокнижкова бібліографія і т. д.). Видання – найважливіший вид документу, головне джерело інформації, універсальний засіб соціальної комунікації. Нині воно не має аналогів по своїй функціональності, простоті і доступності. Тривалий час – аж до XX ст. – видання залишалися практично єдиним засобом зберігання і передачі інформації, виконували відразу усі функції документу. Зараз видання набули специфіки, поступилися частиною функцій іншим видам документів, які виконують ці функції краще, ніж вони.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 39; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.119.185 (0.026 с.) |