Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Теорія конфліктів Людвіга ГумпловичаСодержание книги
Поиск на нашем сайте Людвіг Гумплович (1838-1909)-польський учений, походив з небагатої сім'ї польських євреїв. Здобув освіту та розпочав наукову кар'єру в Австро-Угорській монархії. Основні праці з питань держави та права: "Раса і держава", "Дослідження закону формування держави", "Загальне державне право", "Боротьба рас" тощо. У них вчений: -доводив, що провідним фактором суспільного життя є боротьба за існування, що виливається в боротьбу між різними людськими групами; - кожна з груп прагне підкорити собі іншу та встановити над нею панування. Групи можуть боротися на економічному, релігійному й політичному ґрунті; -у боротьбі група консолідується, стає зібраним індивідом, "колективною душею", позбавленою будь-яких людських почуттів, окрім хижацького егоїзму, до мети її приводить не розум, а сліпий інстинкт; - основна причина соціальних конфліктів - прагнення людей задовольнити своїматеріальні потреби; - вважав, що держава формується в результаті підкорення однієї групи людей іншою, як засіб забезпечення порядку панування підкорення, але її не можна назвати органом примирення суперечливих інтересів; - існування суспільства без державного примусу неможливе; - перебільшував роль державності та вважав, що всім, чим людина володіє як своїм найвищим надбанням (свободою, власністю, сім'єю, особистими правами), вона зобов'язана державі; - вирішальна роль у виникненні права й у подальшому його розвиткові відводив державі (у додержавному стані права не було, а існували моральні норми, що стали правом, втілившись у державних законах); - суспіпьство в своєму розвитку, за Л. Гумпловичем, пройшло три основні форми: примітивна орда (відносини будувалися на кровно-споріднених і родинних зв'язках), рід кочовиків (вже існував поділ на панівних та підлеглих, кочовий державний народ і рухома держава), державний лад (постає на визначеній території, опанованій людьми); - кожне суспільство державної форми поділене на підданих і панівних; - провідну роль у справі утворення та розбудови держави визнавав за панівним класом, який найменше дбає про суспільні справи, атому особливе значення має середній стан; - суспільні класи поділяв на "первинні" (панівний, середній, підданий) і "вторинні" (решта суспільних груп, які походять від трьох перших, духовенство, військові, управлінці); -основною соціальною одиницею визначав групу, зякоїтворить-ся індивід; - критикував соціалістичні ідеї К. Маркса, котрі називав утопічними. Правова теорія "реалістів" Правовий реалізм як доктрина був започаткований у 30-х pp. XX ст. в США. Його засновниками були: викладач Колумбійського університету Карл Ллевелін (1893-1962) і адвокат з Чикаго Дже-ром Френк (1889-1957). Свою доктрину правового реалізму вони виклали в таких працях: "Судові рішення та матеріали про купів-лю-продаж", "Курс лекцій", "Кущ ожини" (К. Ллевеліна); монографії "Право і сучасна свідомість" (Дж. Френка). У них вони: - піддали критиці юридичний позитивізм і закликали досліджувати не тільки правові норми, встановлені в законах та судових рішеннях, але й власне процес упливу права на поведінку людей; -відкидали формально-догматичні прийоми вивчення правових актів і пропонували вивчати їх під кутом прагматичного та соціально-психологічного змісту; - вважали, що основу правової системи становлять судова й адміністративна практика, котру юристам потрібно узагальнювати; - були переконані, що справді дієве право створюється не законодавче, а судовими й адміністративними органами в процесі вирішення ними конкретних справ; - розуміли під правом сукупність індивідуальних приписів, встановлених компетентними органами держави для конкретних ситуацій; - вважали, що дія високоморальних норм набирає сили тоді, коли суддя завдяки своїй психології та інтуїції виносить правильне рішення (спочатку він приймає рішення, керуючись виключно інтуїцією, а вже потім за допомогою логічних умовиводів підшукує для неї правові аргументи (посилання на статті закону)); - усіляко намагалися довести, що прикладно-правова проблематика в праві має превалювати над теоретичним змістом.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 90; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.39 (0.006 с.) |