![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вищий навчальний комунальний заклад
«Одеське педагогічне училище» Циклова комісія природничо-математичних дисциплін та технологій навчання
Відкрите заняття
Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії природничо-математичних дисциплін та технологій навчання Протокол № 7 від 07 лютого 2014 року Голова циклової комісії О.Л. Норчук ЛЕКЦІЯ № 2 Стандарт шкільної освіти з інформатики Мета: сформувати у студентів розуміння нових стандартів навчання інформатиці, допомогти осмислити зміст та обсяг навчального матеріалу необхідного для засвоєння учнями початкових класів у процесі вивчення інформатики.
Вид заняття: лекція
План
Список інформаційних джерел
Аналіз стандарту, як загальнопедагогічної категорії дозволяє визначити його основні ознаки. Освітній стандарт (ОС) характеризується: - рівнем загальної і професійної культури суспільства; - формуванням в учнів картини світу, адекватної сучасному рівневі знань і рівневі освітньої програми (ступені навчання); - інтеграцією особистості в національну і світову культуру; - формуванням людини і громадянина, інтегрованого в сучасне йому суспільство і націленого на вдосконалювання цього суспільства; - відтворенням і розвитком кадрового потенціалу суспільства. Функції освітнього стандарту це способи його впливу на освіту, як на систему, на суб'єкти освітнього процесу, а також інтегративні форми взаємодії "споживачів" освіти. Можна виділити наступні функції освітнього стандарту:
1) організаційно-управлінську; 2) розвививальну; 3) прогностичну; 4) наступності; 5) конвертувальну. Організаційно-управлінська функція ОС це упорядкування і регламентація якісних і кількісних характеристик освітньої системи, за допомогою яких забезпечується контроль за освітою з боку особистості, держави, суспільства, роботодавця й ін. Розвивальна функція це функція оптимізації освітнього процесу й освітніх політик з погляду надання особистості умов для її актуального і потенційного розвитку. Прогностична функція ОС це функція, що дозволяє об’єктивно підійти до оцінки результатів освіти, забезпечуючи тим самим престиж освіти, освіченості і достатню"висоту" освітнього стандарту. Функція наступності ОС це забезпечення взаємозв'язку і взаємозалежності всіх ланок і ступенів освіти в умовах диверсифікації освітньої системи (диверсифікація освіти –одне із соціально-педагогічних явищ, що характеризує сучасний період розвитку освітньої системи й виступає як педагогічна інновація. У це поняття вкладають різний зміст. Сучасний словник іноземних слів тлумачить як різноманітність, різнобічний розвиток. Даний термін описує проблеми освіти як диверсифікація освіти: за термінами, змістом, методами навчання; освітніх структур і програм; механізм посилення індивідуалізації навчання; цілей і діяльності навчальних закладів; як тенденція зміни складу і змісту соціально-гуманітарних дисциплін, розширення кола соціальних гуманітарних наук; систем підготовки фахівців). Конвертувальна функція ОС– це інтернаціоналізація якості освіти, що гарантує особистостігеографічну мобільність у плані її компетентності. Освітній стандарт як загальнопедагогічна категорія концентровано вміщує в собі такі категорії загальної педагогіки, як мета, цінності, зміст освіти, навчальний план і навчальна програма. Освітній стандарт, інтерпретований як інформаційна знакова модель і соціально-педагогічний проект, як інформаційний"ген" стає об'єктом системної методології, що складається з трьох послідовних і взаємодіючих етапів, які розташовані протягом"життєвого циклу" стандарту: системного аналізу, системного синтезу(проектування) і системного використання. Формалізований підхід до системного проектування освітніх стандартів і освітніх програм, що розроблені в педагогічній науці, дозволяють в єдиному процесі соціально-педагогічного проектування враховувати прийняті критерії якості стандартів і програм, а також ресурсні обмеження, з одного боку, і одержувати задовольняючі ці критерії та обмеження, проектні рішення освітніх стандартів і освітніх програм, – з іншої. Один з підходів до стандартизації освіти визначає елементи педагогічної системи, яка поєднує в собі: • елементи, що формулюють завдання; • елементи, що описують технологію. Педагогічні технології, що суб’єктивно визначаються формами і методами навчання, особистістю педагога і наявними засобами навчання, загалом не можуть підлягати стандартизації і залишаються на вибір конкретного педагога. Елементи, що формулюють завдання, містять у собі три компоненти:
• суб'єкт освітнього процессу – власне тих, кого навчають; • мету навчання (освіти); • зміст навчання (освіти). Перший компонент визначає вимоги до вихідної підготовленості учнів(інтелектуальної, моральної, фізичної, соціальної і т.д.), мотивованість навчання, матеріальне забезпечення і т.п. Другий компонент визначає кінцеву мету навчання(освіти) і формулюється у професіограмі, моделі фахівця– суб'єкту навчання, що відповідає пропонованим вимогам, обумовленим, з одного боку, практичним споживачем, з іншого боку, загальною системою неперервної освіти. Третій компонент, а саме зміст навчання, розкривається навчальним планом, що визначає обсяг теоретичних і практичних знань, умінь, співвідношення різних видів занять і задовольняючих вимог, що забезпечують якість освіти.
Закон України "Про загальну середню освіту" визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні. П’ятий розділ присвяченй ДЕРЖАВНОМУ СТАНДАРТУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ. Так, Державний стандарт загальної середньої освіти - зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні. Додержання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти є обов'язковим для загальноосвітніх навчальних закладів, а також професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності. Державний стандарт загальної середньої освіти розробляється Міністерством освіти України разом з Національною академією наук України та Академією педагогічних наук України. Державний стандарт загальної середньої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України і переглядається не рідше одного разу на 10 років. Зміна змісту і обсягу Державного стандарту загальної середньої освіти іншими органами виконавчої влади не допускається. Навчально-методичне забезпечення реалізації Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється Міністерством освіти України. Структуру Державного стандарту загальної середньої освіти складають: Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів; загальна характеристика інваріантної та варіативної складових змісту загальної середньої освіти; державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (вихованців).
Обов'язком загальноосвітнього навчального закладу щодо додержання Державного стандарту загальної середньої освіти є: - виконання інваріантної складової змісту загальної середньої освіти; - визначення предметної спрямованості варіативної складової змісту загальної середньої освіти, її змістовного наповнення і форм реалізації на кожному ступені загальної середньої освіти за погодженням з відповідними органами управління освітою; - вибір і використання освітніх програм, навчальних курсів, посібників до варіативної складової змісту загальної середньої освіти у порядку, встановленому Міністерством освіти України. Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів (вихованців), які закінчили загальноосвітній навчальний заклад I, II і III ступенів, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації. Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються Міністерством освіти України. Шкільний курс інформатики, згідно з Державним стандартом початкової освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» та згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою КМУ № 1392 від 23 листопада 2011 р., віднесено до галузі «Технологія» Успішне впровадження навчального курсу «Інформатика» залежить від обов’язкової саме для нього складової – стандарту можливостей для навчання, в якому зазначаються обов’язкові умови та ресурси, потрібні для реалізації державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів молодшого, середнього та старшого шкільного віку. До обов’язкових умов успішного впровадження курсу слід віднести: - підготовленість учителів інформатики до навчання курсу «Інформатика»; - забезпечення кожного навчального закладу сучасною комп’ютерною технікою відповідно до чинних норм (специфікацій навчальних комп’ютерних комплексів (НКК); - під’єднання до Інтернету всіх комп’ютерів НКК, якість якого забезпечує виконання кожним учнем завдань роботи із сервісами Інтернету, та наявність у навчальному закладі локальної комп’ютерної мережі. Державний стандарт початкової загальної освіти (далі — Державний стандарт), розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.
У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні: - громадянська компетентність — здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства; - ключова компетентність — спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів; - ключова компетенція — об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій); - компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна; - компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці; - компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини; - комунікативна компетентність — здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями; - міжпредметна компетентність — здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей; - міжпредметні естетичні компетентності — здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва; - предметна компетентність — освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням; - предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює; - предметна математична компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач; - предметна природознавча компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин “людина — природа”; - соціальна компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі. Освітня галузь «ТЕХНОЛОГІЇ» Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: - формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами; - розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки матеріалів, уміння користуватися технічною термінологією, художньою та графічною інформацією, вміння працювати з комп’ютером; - виховання готовності до вирішення побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях. Зміст галузі “Технології” визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 45; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.149.251.6 (0.034 с.) |