Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
У 602 році антська держава впала під тиском кочових племен аварів. Після цього анти В писемних джерелах уже не згадуються, а В літературі починає вживатися назва «слов’яни».
Як же загинуло Антське царство? У другій половині VІ ст. кочові племена аварів (вчені пишуть, що це були тюрки, але це визначення дискутується) навалою пройшли південноукраїнськими степами, завдали значної шкоди місцевому населенню, пройшли на захід у Тисо-дунайську низовину, де створили свою державу – Аварський каганат (на VІІ ст. уже три каганати – Аварський, Хазарський і Уйгурський будуть складати єдине велике державне утворення – Великий Тюркський каганат, який на початок VІІІ ст. розкладеться на окремі каганати). Аварське ярмо було дуже важким, але візантійське – теж тяжким, хоча й по-своєму. І в 602 році велике військо Антської держави піде в похід проти аварів, вирішальна битва відбудеться десь у Донецьких степах (точно не відомо). Свідків цієї битви не залишилося жодного, бо авари перемогли й добили усіх антів – і поранених, і покалічених, які брали в ній участь. Після цього анти в писемних джерелах уже не згадуються, а в літературі починає вживатися назва «слов’яни». Не можна пройти повз того факту, що деякі римські джерела ІІ ст. фіксують не тільки антів-полян (які, власне, й створили Антське царство), а й циссі-антів – у регіоні Приазов’я – Донець – Дон. Можна припустити, зважаючи на традицію деяких степових народів наших земель, виділяти зі свого середовища «царських скіфів»», «сарматів царських», з яких і виходили династії, що й анти виділили зі свого середовища «антів царських» (або «цісарських», римляни просто могли перекрутити звучання терміну). З їх середовища, можливо, й походила антська династія, яку знищив у 380 році Вінітарій. І тут же (що унікально!), у тому ж ІV ст. виникає назва «рос». Що це могло означати? Перш за все, те, що в циссі-антів могла постати нова династія, але вони її антам-полянам не дали, бо ті не змогли зберегти ту, яка у них уже була до цього. Анти-поляни починають існувати окремо (можливий стан сильної розсвареності з циссі-антами) й вибирають собі вождів, а циссі-анти, виділивши новий рід, на який кладуть обов’язок стати династією в державі, яку треба створити при першій же нагоді, міняють етнонім, стаючи «росами». Вони звертають свої погляди на Схід і разом з хазарами створюють у VІ ст. Хазарський каганат. Але з VІІІ ст. тут почнеться іудаїзація й руси (вже під цим іменем і будучи християнами) виломлюються з Хазарського каганату й створюють свій, Руський каганат зі столицею в Тмутаракані. Є джерельні дані, які нині досліджує В. Г. Крюков, що у VІІІ ст. в наших степах точилася велика релігійна війна. В такому разі – це була війна християн-русів проти іудео-хазар. І вона ще цілком невідома історикам.
У VІ ст. одночасно з Антським царством на Волині існувало й інше крупне державне утворення. Ал-Мас’уді називає його Валінана, а ім’я царя подає так: Мадж.к. Ще В. О. Ключевський писав про цю державу й зазначав, що цей крупний військовий союз VІ ст. у Карпатах можна ставити в початки історії східного слов’янства. Тож ґенеза української державності не була перепинена падінням Антії у 602 році, хоча довгий час не робилося спроб встановити єдину державу усіх східних слов’ян. Кожне з них існує в режимі власного княжіння. Формування елементів державності проходить у рамках окремих князівств (полісно-федеративну традицію управління не можна не помітити). Але головне те, що переривання ґенези державності не було. ЛЕКЦІЯ 3 Східні слов’яни: проблема походження, прабатьківщини Та початків державності. *Проблема прабатьківщини слов’янства та його етноґенези. Перші історичні відомості про слов’ян. Географія розселення слов’ян. *Дискусія щодо концепції походження українського народу. *Проблема нетотожності русів і слов’ян. * Хазари й Русь та Крим. Основні поняття: народ, етнос, етногенеза, слов’яни, прабатьківщина, автохтонний, руси, каганат, нормани, варяги, свеони, міграціоністська концепція, автохтоністська концепція, кочів’я, номади, фема, базилевс, порфіра, кондомініум, агіографи.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 66; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.115.92 (0.006 с.) |