Відродження української свідомості

 

Освіта	Наука і техніка	Літера- тура	Театр і музика	Архі- тектура  і живо-пис
1804 р. – від­криття комер­ційної гімназії в Одесі, 1805 р. – відкриття Харківсь-кого уні­верситету, 1805 р. – від­криття Волин­ського ліцею, 1817 р. – заснування Рішельєв­ського ліцею в Одесі,  1820 р. – відкриття Ніжинської гім­назії вищих наук, 1850 р. – відкриття першої жіночої гімназії в Києві, 1857 р. – П. Ку­ліш створив українську граматику	1804– 1860 рр. – І. Маркевич, іс­торик, етнограф; 1804– 1873 рр. М. Макси-мович, історик, філолог, перший ректор Київського університету; 1812 р. – заснування Ботанічного саду в Ялті; 1817– 1885 рр. – М. Косто­маров, історик; 1822 р. – перше видання "Истории Малой России" Бан­тиша-Камен- ського; 1852 р. – заснування централь­ного архіву давніх актів	Є. Гребінка видав "Ма­лоросійські приказки", 1840 р. –"Кобзар" Т. Шев­ченка, А. Метлин-ський "Думи і пісні" 1827 р., М. Мак­симо­вич "Мало-рос­сийские песни", 1843– 1844 рр. – видання альманаху "Молодик"	1805 р. – відкриття стаціонар-ного театру в Києві; 1814 р. – створення першої професіо- нальної театраль-ної трупи;          1813 р. – Маркевич видав "Україн-ські мелодії"	1809 р. – за­вер­шення будів-ництва Оперного театру в Одесі; 1823 – 1824 рр. – будів- ництво пам’ят-ника А. Рі­шельє в Одесі; 1843– 1948 рр. – споруд-ження в Києві інституту шляхет-них дів-чат архі­тектором В. Бе­ретті; 1853 р. – відкриття пам’ят­ника князю Володи-миру в Києві

 

СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ

        

        

 

    Революційна українська партія (РУП) – створена в 1900 р. у Харкові на зборах студентських громад. Заснов-
ники – Антонович, Русов, Матусевич, Познанський. У 1902 р. складалася з 6 організацій: у Києві, Харкові, Полтаві, Лубнах, Прилуках та Катеринославі – на чолі з Центральним комітетом. Мета партії – боротьба за національні права та соціальну революцію. Відстоювали соціальні інтереси селян­ства, яке вважали основою української нації. Свої програмні вимоги викладали у нелегальних виданнях: газета "Селянин" та журнал "Гасло".

Ф р а к ц і ї:

    1. Більшість членів РУП на чолі з Поршем, Винни­ченком, Петлюрою вважала, що ця організація повинна бути національною партією, в котру входять лише українці і яка об’єднує марксизм та націоналізм.

    2. Група Міхновського виступала з націоналістичних позицій за "Самостійну Україну" під гаслом "Україна для українців".

    3. Група Меленевського вважала, що РУП повинна відмовитися від національної орієнтації, стати автономною частиною Російської соціалістичної партії. В умовах революції, що наближалася, розпад був неминучий.

 

–

Народна українська партія (НУП)

у 1902 р. група Міхновського вийшла з РУП та утворила невелику за чисельністю НУП

 

–

“Спілка”

у 1904 р. із РУП вийшла група під керівництвом Меленев­ського і Скоропис-Йолтухов­ського. Вона проголосила себе українським соціал-демокра­тичним союзом і на початку 1905 р. влилася до меншо­вицької організації РСДРП на правах автономної частини. Чисельність у роки револю-

ції – до 6 тис.

 

–

УСДРП

у 1905 р. частина РУП, що залишилася, перейменувалася в УСДРП (3 тис.). Лідери – Винниченко, Порш, Анто­нович, Петлюра. Вимоги: де­мократизація суспільного уст­рою, автономія України, конфіскація крупної земельної власності

 

–

Українська радикальна партія

виникла у 1904 р. на чолі з письменниками Грінченком, Єфремовим, Дорошенком

	Українська демократична партія

– виникла у 1904 р.на чолі з
М. Лотоцьким та Є. Чикален­ком

 

 

Обидві партії малочисельні за складом, стояли на ліберально-буржуазних позиціях, близьких до російської кадетської партії. Вони виступали за конституційну монархію в Росії з наданням автономії Україні, за земельну реформу.

 

	ЗАГАЛЬНОРОСІЙСЬКІ ПАРТІЇ НА УКРАЇНІ

 

 

    Крім національних партій на Україні активно діяли загальноросійські партії.

 

РСДРП__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Партія

соціалістів-революціонерів___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Конституційно-демократична

Партія, або партія демократичної

Свободи_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

«Союз

17 жовтня»_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

«Союз

російського народу»_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

3.Австро-Угорська політика у західноукраїнських землях.

 

 

Терто рія	Політич ний статус	Адміністра­тивний апарат	Населен ня (кін. ХVІІІ–поч. ХІХ ст.), млн чол.	Густота населення, чол. на 1 кв. км
Галичина	Коронний край	Губернатор, пізніше намісник, із 1849 р. – президент крайового управління	2,3–8	93
Буковина	Окреме королівство	Крайові сейми (1861–1914 рр.)	0,7–0,57	70
Закарпаття	Авто-номний округ	Жупани (наджупани), періодично скликалися збори дворянства	0,25–0,50	41,8

 

Професійна структура населення (1900 р.)

 

Територія	Сільське господарство, %	Промисловість, %
Галичина	Понад 90	5,8
Буковина	71,3	11
Закарпаття	85	10

 

Етнічний склад населення Західноукраїнських земель

(кінець ХІХ ст.)

 

Галичина               Пн. Буковина               Закарпаття

 

 

українці – 62,8% українці – 58,5%           українці – 69,7%

поляки – 22,7%   румуни – 34,4%            угорці – 28%

інші – 1%             інші – 7,1%                    інші – 2,3%

 

 

Наслідки реформування народного господарства
та суспільного устрою українських земель у складі Австро-Угорщини (кінець ХVІІІ ст.)

 

· дворянство усунуто від керівництва місцевою адміністрацією

· запроваджено управління за допомогою державних чиновників

· скасовано внутрішні митні кордони і численні збори

· запроваджено податок із доходів

· упорядковано систему обліку і контролю

· запроваджено політику протекціонізму

· змінено систему комплектування війська на основі обов’яз­ко­вої військової повинності

· обмежено і впорядковано селянські повинності на користь дідичів, обмежено останніх чинити суд над кріпаками

 

"Урбаніальний патент" від 10 лютого 1789 р.

 

· скасування панщини

· заміна панщини чиншем (17,8% прибутку)

· селянам залишено 70 % їх прибутку (12,2 % податок)

 

 

Зміни в культурному житті населення українців у складі Австро-Угорщини (кінець ХVІІІ ст.)

 

Церква	Освіта

 

Висновки

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Запитання для самоконтролю

1. Які причини скасування кріпосного права?

2. Розкажіть про реформи, проведені після скасування кріпосного права.

3. Дайте аналіз розвитку капіталізму в Наддніпрянській Україні.

4. Підтвердіть фактичними даними будівництво залізничного транспорту в Україні.

5. Дайте характеристику народницького руху в Україні.