Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Бесіда за запитаннями та завданнями.
           1). Назвіть основні риси клімату Південної Америки.
           2). Які кліматичні пояси наявні на території материка?
           3). Чим обумовлена повноводність річок Південної Америки?
           4). Назвіть найбільші річки Південної Америки. Покажіть їх на карті.
           5). Що таке природна зона? Від чого залежить поширення природних зон?
           6). Як відбувається зміна природних комплексів у горах?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Природні зони Південної Америки;
2. Висотна поясність в Андах;
3. Населення і політична карта Південної Америки.

1

Природні зони

Вологі екваторіальні ліси у Південній Америці називають сельвою. Ця природна зона сформувалась на Амазонській низовині, прилеглих до неї схилах Анд, а також у північній частині тихоокеанського узбережжя, і обіймає більшу площу, ніж аналогічні ліси в Африці. Тут на червоно-жовтих фералітних ґрунтах ростуть тисячі видів рослин.

 Дерева утворюють до дванадцяти ярусів, найбільший з яких сягає 80 м у висоту та 4 м у діаметрі (сейба). Нижні яруси – справжні непрохідні хащі (гевея, какао, динне дерева, папороті). У заводях річок росте вікторія-регія – латаття з листям до 2 м.

 Такий же багатий і тваринний світ (мавпа, лінивець, ягуар, анаконда тощо). Особливої уваги заслуговують колібрі – найменший птах на землі та піранья – винятково кровожерлива риба. Тутешні ліси кишать комахами і павуками. 

Зони саван і рідколісся північної і південної частини материка відрізняються між собою. Савани і рідколісся Ґвіанського плоскогір'я й Орінокської низовини нагадують африканські савани з пальмами замість баобабів. Савани на півдні материка посушливіші, тому дерева тут – рідкість, а на червоних та червоно-коричневих ґрунтах домінують чагарники, деревоподібні кактуси, та дерева з бочкоподібним стовбуром.

Своєрідний тут і тваринний світ: на відміну від африканських саван, тут мало копитних. Тапір, пекарі, пума, мурашкоїд разом із великою кількістю мурахів і термітів – типові мешканці цих місць.

На південь савани поступово переходять у зону субтропічних трав'янистих степів (пампа).

Типовим для цих місць є клімат з великою різницею в опадах: від м‘якого з рівномірним зволоженням на сході він змінюється до більш посушливого із значними перепадами температур на півдні і заході зони.

 Значної шкоди тутешній природній рослинності завдають значне розорювання і безсистемне випасання худоби.

З тварин цієї зони трапляються страус нанду, пампасний олень, гуанако, багато в цих місцях різних гризунів.

У південній частині материка, що називають Патагонією, сформувалась зона напівпустельі пустель – єдине в світі місце, де вони виходять на узбережжя океану в межах помірного поясу. За умови незначної кількості опадів тут досить бідний живий світ: на сіроземних і бурих ґрунтах зростають злаки, кактуси та подушкоподібні чагарники.

 Тваринний світ представлений в основному плазунами і гризунами, хоча трапляються пума, лама, страус нанду. Берегові пустелі і напівпустелі простягаються вузькою смугою і на західному узбережжі материка. Найсухіша частина природної зони – пустеля Атакама –найпосушливіше місце на планеті. Переважаючі повітряні маси, а також охолоджене Перуанською течією повітря не утворюють дощових хмар. Тому буває, що дощі не випадають тут по 10-20 років.

2

Завдяки значній висоті в Андах розвинута висотна поясність: від вологих екваторіальних лісів (гілея) на підніжжях гір в екваторіальному поясі до гірських луків на високогір'ях. Вище 5 000 м сніг ніколи не тане, перетворюючись на лід

3

Корінне населення – індіанці – належить до американської гілки монголоїдної раси. Впродовж декількох століть європейські колонізатори завозили на материк для роботи на плантаціях негрів. А починаючи з XIX ст. сюди суттєво збільшився потік переселенців з Європи (переважно з романомовних країн Іспанії, Португалії, Італії) і, меншою мірою, з Азії. Таким чином населення Південної Америки складається з корінного (індіанці), змішаного (мулати, самбо, метиси) і прийшлого.

 

Іспанські та португальські колонізатори визначили структуру віросповідання. Практично повсюдно державною релігією є католицизм, тільки частина населення Ґайани та Суринаму є протестантами.

 Серед племен, що мешкають у важкодоступних районах Амазонської низовини, поширені традиційні релігії та культи.

Досить однорідним є мовний склад населення континенту. В більшості країн державною є іспанська мова (яка має чимало запозичень з італійської, французької, німецької, англійської). Друге місце займає португальська мова, що стала державною в Бразилії – найбільшій країні континенту. До англомовних країн належать Ґайана, а також острівні Ямайка та Барбадос.

Населення на континенті розміщене нерівномірно. Найбільш заселені східне узбережжя, а також північно-західна його частина. Разом з тим велетенські простори Амазонії, деякі області Анд і пустелі заселені дуже мало. А деякі частини з цих територій взагалі є безлюдними.

Останнім часом активно освоюються внутрішні райони материка. З розвитком промисловості збільшується переміщення населення до міст. Для країн регіону характерною є несправжня урбанізація, за якої частка міського населення набагато перевищує частку економічно активного міського населення, задіяного у виробничій та невиробничій сферах. Причина цьому – прибуття до міст бідного сільського населеня, яке міста не в змозі забезпечити роботою та житлом.

 Нині в Південній Америці налічується понад 200 великих міст, найбільші з них: Буенос-Айрес, Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Сантьяґо.

Найбільшою за площею і населенням у Південній Америці є Бразилія.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ (згідно до навчальних питань)

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручника, конспект, підготуватись до тематичної атестації.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 27

Тема: Антарктида та Антарктика. Географічне положення. Історія відкритя та дослідження.

Мета: Н: сформувати в учнів систему знань про географічне положення антарктиди, схарактеризувати історію відкриття та дослідження, повідомити учням про роль українських дослідників у вивченні Антарктиди.

В: Виховувати цікавість до предмету, екологічну культуру, гордість за співвітчизників.

Р: Розвивати логічне мислення, пам'ять, формувати науковий світогляд, вміння працювати з джерелами знань.

Обладнання: карта Антарктиди, портрети дослідників материка, атласи, підручники.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ