Змівст розрахунків наступна.

1. Визначення необхідної кількості робочих місць та одиниць обладнання для кожної операції:

,

де і = 1,2,3,..., n –кількість операцій в технологічному процесі.

Для масового і великосерійного виробництва розраховують такт випуску виробу t:

.

Для цих типів виробництва визначити необхідну кількість робочих місць можемо з допомогою такту випуску:

.

2. Розрахункова величина С _{р_і} є дробовим числом, тому її необхідно заокруглити до більшого цілого числа, яке визначає фактичну кількість робочих місць С _{ф_і}., необхідних для виконання річної програми виробів на і – ій операції.

3. Фактичний коефіцієнт завантаження робочого місця h_ф для кожної операції визначається як співвідношення між розрахунковою і прийнятою кількістю робочих місць, тобто:

.

Отримане значення необхідно порівняти з нормативним коефіцієнтом - h_н, величина якого залежить від рівня автоматизації і організації виробництва і може знаходитися в межах: 0,7 < h_н < 0,95 (більші значення відповідають вищому рівню автоматизації). Якщо h_н операції виявиться більшим за нормативний, то для цієї операції треба прийняти більшу кількість верстатів для виконання умови:

h_ф < h_н

4. На основі визначеної кількості робочих місць та коефіцієнта завантаження обладнання треба знайти кількість операцій, які при даному завантаженні можна виконати на одному робочому місці:

.

5. Розрахунок коефіцієнта закріплення операцій k _зо. Величина k _зо характеризує середню кількість операцій, які для даних початкових умов (річної програми, працемісткості і виду операцій, річного фонду робоого часу обладнання) можна виконати на одному робочому місці протягом року:

.

Коефіцієнт закріплення операцій характеризує рівень спеціалізації робочих місць, ступінь регулярності, стабільності та повторюваності виробничих процесів. Залежно від величини k _зо виробництво може бути:

масове, якщо k _зо < 1 - за робочим місцем закріплено тільки одну операцію;

серійне, якщо 1 < k _зо < 40 - за робочим місцем закріплено від одної до 40 операцій;

одиничне, якщо k _зо > 40 - за робочим місцем закріплено понад 40 різних операцій.

У свою чергу серійне виробництво поділяється на підвиди:

при 1< k _зо <10 великосерійне виробництво,

при 10< k _зо <20 – середньосерійне виробництво,

при 20< k _зо <40 – мало серійне виробництво.

Поділ серійного виробництва на велико-, середньо- та малосерійне умовний. У різних галузях машинобудування при однаковій кількості машин в серії, але різних розмірах, складності і працемісткості виробництво може належати до різних типів.

У випадках, якщо визначити коефіцієнт закріплення операцій неможливо або важко, наприклад, при проектуванні нових виробничих потужностей, тип виробництва може бути орієнтовно визначений за річною програмою випуску та за проектною працемісткістю виробу.