![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Основні види скла за хімічним складом
Силікатне скло є найбільш поширеним у побуті і будівництві. Базовий метод отримання силікатного скла полягає в плавленні суміші кварцевого піску (SiO2), соди (Na2CO3) і вапна (CaO). В результаті виходить хімічний комплекс зі складом Na2O*CaO*6SiO2. Борсилікатне скло (пірекс) отримують включення оксиду бору замість лужних складових. Це надає склу тугоплавкості, стійкості до різких температурних перепадів і агресивних середовищ. Має малий коефіцієнт температурного розширення – до 0,33´10-6 К-1. Це дозволяє склу не тріскатися при різких змінах температури. Цим зумовлено його застосування у випадках, коли потрібна термічна стійкість. Застосовується як матеріал для виготовлення лабораторного посуду, посуду для відкритого вогню, а також для хімічної промисловості. З боросиликатного скла виготовляють дзеркала для телескопів-рефлекторів. Однак воно значно дорожче за звичайние силікатне скло. Свинцеве скло (кришталь) – різновид скла, що містить значну кількість оксиду свинцю PbO чи окисел барію BaO. Воно досить м'яке і плавке, але важке. Відрізняється сильним блиском і високим коефіцієнтом світлопереломлення, розкладаючи світлові промені на усі барви веселки. Добавка оксиду свинцю збільшує показник переломлення скла і дисперсію світла (гра кольору). Добавка оксиду барію в основному збільшує тільки показник переломлення. Добавка оксиду свинцю також збільшує пластичні властивості скла і, відповідно, можливості його механічної обробки - огранення, різьблення і тому подібне. Виготовляють свинцеве скло сплавленням оксиду свинцю PbO з кремнеземом, а також з з'єднаннями натрію або калію (содою або поташем) і малими добавками інших оксидів. З кришталевого скла виготовляють високоякісний посуд і декоративні вироби. Кварцове скло отримують плавленням кремнеземної сировини високої чистоти (зазвичай кварцит, гірський кришталь), його хімічна формула - SiO2. Залежно від способу отримання буває двох типів: оптично прозоре і непрозоре. Кварцове скло відрізняється високою жаростійкістю (до 1400°С), низьким температурним коефіцієнтом лінійного розширення (0,5´10-6 К-1), високою термічною і хімічною стійкістю, особливо до дії кислот (окрім плавикової) і води. Кварцове скло має високі діелектричні характеристики, прозоре у видимій, ультрафіолетовій і частково інфрачервоною областях. Застосовується для виготовлення тиглів, електровакуумних виробів, хімічно стійкої тари, труб, лабораторного посуду. Для захисту деталей від корозії при температурах до 500-600°С використовують склоемалі з кварцового скла.
Піноскло отримують введенням газотворних речовин (подрібнених вапняку, крейди, вугілля) до рідкої скляної маси при високій температурі. Піноскло має малу густину, низьку теплопровідність і характеризується високим звукопоглинанням. Це негорючий, термостійкий і хімічно стійкий матеріал. Сітал – новий перспективний вид склоподібних матеріалів, що отримують шляхом майже повної кристалізації скла спеціального складу (назва "сітал" - скорочення слів "силікат" і "кристал"). Сітал займає проміжне положення між звичайним склом і керамікою (тому іноді сітал називають склокерамікою). Сітал - щільний, непрозоріий, газонепроникний, жорсткий і твердий матеріал. Його механічна міцність не поступається сталям. Він добре чинить опір абразивному зношуванню. Поєднання низького температурного коефіцієнта лінійного розширення і високої механічної міцності надає йому високої термостійкості. Сітал характеризується високою хімічною стійкістю до дії кислот і лугів і не схильний до корозії при нагріванні до високих температур. Сітал абсолютно не поглинає вологу. З сіталу виготовляють підшипники ковзання, що працюють без мастила при температурі до 550°С, поршні і деталі вихлопу двигунів внутрішнього згоряння, хімічну апаратуру, філь’єри для витягування синтетичних волокон, робочі колеса і лопатки насосів, що перекачують агресивні рідини з абразивами. Сітал використовують як жаро- і зносостійкі емалі для захисту металевих деталей, які працюють при температурах до 800-900°С. Триплекс є комбінованим склом, що складається з двох і більше загартованих шарів, склеєних прозорою полімерною плівкою. Має високу статичну і динамічну міцність. Використовується для виготовлення корпусів приладів, працюючих при підвищеному тиску і ударному навантаженні.
ВИДИ СКЛА ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ Хіміко-лабораторне скло - скло, що має високу хімічну і термічну стійкість і використовується для виготовлення хімічного посуду, ємностей, труб і т.п. Головним чином для таких цілей використовують борсилікатне скло. Оптичне скло призначене для виготовлення світлопроникних елементів оптичних приладів, наприклад лінз, призм та ін. До оптичного скла пред'являють особливі технічні вимоги, перше з яких - однорідність, що оцінюється на основі експертного аналізу прозорості у заданому діапазоні спектру. Оптичне скло ділять на два типи – крон і флінт, в залежності від показника переломлення світла (у кронів – менше, у флінтів – більше) і коефіцієнта дисперсії. Основою сучасних оптичних стекол типу флінтів є потрійна система з оксидів кремнію, свинцю і калію. Деякі марки флінтів містять двоокис титану. До складу скла типу крон входить окрім оксиду кремнію натрій (чи калій) і кальцій. Електротехнічне скло. Скло – хороший діелектрик. Об'ємний питомий електричний опір при нормальних умовах може бути в межах rv=106…1015Ом×м. Розрізняють шість типів електротехнічного скла: 1. Конденсаторне - використовується як діелектрик конденсаторів, застосовуваних у високовольтних фільтрах, в імпульсних генераторах, у коливальних контурах високочастотних пристроїв. 2. Монтажне - служить для виготовлення кріпильних деталей, ізоляторів (телеграфних, антенних, опорних, прохідних і ін.). 3. Лампове - застосовуються для виготовлення балонів освітлювальних і вакуумних ламп, кінескопів. 4. Склоемалі - легкоплавкі непрозорі емалі, що призначаються для покриття поверхонь різних виробів. 5. Скло з наповнювачем - пластмаса гарячого пресування зі скла і слюдяного порошку (мікалексу). Кольорове скло отримують для виготовлення світлофільтрів, для зменшення світлопроникності скла, для надання склу товарних властивостей. Скло можна забарвити додаванням тих або інших оксидів металів, які в процесі варіння змінюють його структуру. З'єднання заліза забарвлюють скло в кольори від блакитнувато-зелених і жовтих до червоно-бурих, окисел марганцю - від жовтих і коричневих до фіолетових, окисел хрому - в трав'янисто-зелений, окисел урану - в жовтувато-зелений (уранове скло), окисел кобальту - в синій (кобальтове скло), окисел нікелю - від фіолетового до сіро-коричневого, окисел сурьми або сульфід натрію - в жовтий, колоїдне срібло - в золотисто-жовтий, окисел міді - в червоний (так званий мідний рубін на відміну від золотого рубіна, що отримується додаванням колоїдного золота). Кістяне скло отримують додаванням до скломаси перепаленої кістки, а молочне - додаванням суміші польового і плавикового шпату. Смарт-скло - клас скляних матеріалів, що є композитом з шарів скла і різних хімічних матеріалів, використовуваний в архітектурі і виробництві для виготовлення світлопрозорих конструкцій (вікон, перегородок, дверей і т. п.), що змінює свої оптичні властивості (матовість, коефіцієнт пропускання світла, коефіцієнт поглинання тепла і т. д.) при зміні зовнішніх умов, наприклад, освітленості, температури або при подачі електричної напруги. Скловолокно і склотканина. Із скла отримують тонкі і гнучкі нитки – скловолокна – різного призначення. У сучасній техніці скловолокно із спеціальних марок скла використовується у волоконній оптиці для виготовлення композиційних (фіберглас), електроізолюючих (наприклад, склотканина, склотекстоліт) і теплоізолюючих (скловата) матеріалів.
Запитання для самоперевірки: 1. Що таке скло, з яких компонентів воно складається? 2. Які основні переваги і недоліки скла? 3. Назвіть основні види скла за хімічним складом. 4. Назвіть основні види скла за призначенням складом.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 153; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.74.205 (0.01 с.) |