Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Чим ще відрізняється лідер від керівника?⇐ ПредыдущаяСтр 26 из 26
1. Керівник всебічно спрямований на завдання, а лідер більш зорієнтований на внутрішні інтереси групи; 2. Тільки в наукових колективах є можливим поєднання в одній особі лідера і керівника (керівник є лідером у науковій діяльності групи); Основним інструментом психологічного впливу керівника на групу є його авторитет. Розмір авторитету керівника залежить від: 1. особистісних особливостей; 2. організаторського і мотиваційного потенціалу; 3. ціннісної привабливості особистості керівника для членів групи (готовність поділити його принципи та ідеали); 4. стилю керівництва, який реалізується управлінцем. Стиль управління колективом – це інтегральна характеристика індивідуальних особливостей і здатності особистості керувати, а також найчастіше вживаних нею способів і засобів управлінської діяльності, які системно характеризують її здібності і особливості вирішення управлінських завдань. У стилі – цій дуже ємній характеристиці особистості керівника – находять віддзеркалення гідності і недоліки, її сильні і слабкі якості. У літературі з теорії і практиці управління колективом ми знаходимо вельми широкий спектр стилів сучасного керівника. Дамо їм коротку характеристику. Авторитарний. Стиль, для якого характерна єдиноначальність керівника у вирішенні як великих, так і малих завдань, що стоять перед колективом. У організації, де домінує авторитарний стиль управління, всі чекають, що скаже «Іван Іванич». При авторитарному стилі керівництва ініціатива і останнє слово, як правило, залишається за керівником, як і всі найбільш значимі вказівки і розпорядження. Проте в авторитарному стилі є, як і в будь-якому стилі, не лише мінуси, але і свої плюси. Здатність керівника узяти на себе персональну відповідальність, особливо в критичній ситуації, - це безперечна його гідність. Але авторитарний стиль пригнічує ініціативу і творчі почини, які йдуть знизу. У цьому головний його мінус. Колегіальний. Для керівника, якому характерний цей стиль, головною установкою є: «Треба порадитися з колективом». Останнім словом в даному випадку буде те, як і що вирішить колектив. Поряд з очевидними достоїнствами в рамках цього стилю є і недоліки. Суть їх особливо виявляється в тих ситуаціях, коли навіть питання, що не вимагають детального обговорення, часто виносяться на колективне обговорення.
Плановий. Для керівника цього стилю головне – план, програма. Керівник такого стилю дуже багато приділяє уваги всіляким планам і програмам. Управління на основі чіткий і плану, що глибоко пропрацював, – вельми позитивна якість. Проте дуже точне, надмірно пунктуальне дотримання плану часто створює і певне гальмо для маневру, ініціативи і оперативної перебудови діяльності. Авральний. Це стиль поспіху і компанійщини, коли мета часто досягається за будь-яку ціну. Здатність керівника мобілізувати себе на рішення пріоритетної задачі з блага перетворюється на лихо для колективу, який в умовах авральної роботи помітно знижує її якість. При такому стилі керівництва з неминучістю виникають і конфліктні ситуації. Ліберальний. Цей стиль часто небезпідставно ще називають і потуранням. При такому стилі керівництва колектив як би "пливе по волі хвиль". Підлеглі переважно самі не лише вирішують проблеми, що виникають перед ними, але і мають можливість не особливо вважатися з думкою свого керівника. При всіх очевидних недоліках цього стилю позитивним є те, що ініціатива підлеглих не пригнічується. Але ліберальний стиль небезпечний тим, що він характеризує керівника як безпринципного і не ділового. Регламентуючий, або його можна також назвати контролюючий. Для цього стилю, в протилежність ліберальному, характерна постійна регламентація того, що необхідно робити, як і в які терміни. Для підлеглих постійна регламентація і контроль з блага перетворюються на лихо. Постійна регламентація і контроль в колективі створюють знервовану обстановку. Перебудови. У керівника цього стилю завжди маса ідей і проектів. Він постійно видозмінює цілі, завдання роботи підрозділів. Організація такого керівника постійно знаходиться як би в стані налагодження справ. При безперечній гідності і благих намірах керівника удосконалити роботу його організації часто перебудова здійснюється ради перебудови. Консервативний. Це стиль керівника, який в главу кута ставить непорушність традицій і раз і назавжди встановлених ритуалів, принципів і способів вирішення управлінських завдань. При, здавалося б, очевидному негативному характері даного стилю в нім є і деякі позитивні елементи. Він несе упевненість в стабільності, стійкості колективу, але такий колектив найчастіше плентається в хвості подій.
Дипломатичний. Керівник цього стилю славиться в колективі дипломатом, який здатний домовитися і вирішити проблему там, де, здавалося б, немає жодних реальних можливостей. Він робить головну ставку в ухваленні рішень на особисті контакти, а часто і особисті зв'язки. Проте гнучкість його поведінки в складних ситуаціях ділового спілкування часто перетворюється на демагогію. Керівник дипломатичного стилю часто міняє свої вимоги, вказівки так, як йому це вигідно виходячи з ситуації, що складається. Документальний. Керівник цього стилю надає виключно велике значення документам, письмовим розпорядженням і як наслідок скачується до "писанини". Витрачаючи багато сил і часу на підготовку різного роду документів і довідок, такий керівник прагне перестрахувати себе на випадок всяких перевірок, але у нього вже не залишається часу на живе спілкування з колегами, на безпосереднє керівництво колективом. Позитивним моментом в цьому стилі є той факт, що у такого керівника документи, різного роду плани і звіти, ділове листування завжди знаходяться в належному порядку. Лідерський. Стиль характеризується тим, що керівник захоплює, надихає колектив на вирішення тих проблем, в які він глибоко вірить і в можливість вирішення яких йому удається переконати, якщо не всіх, то більшість членів колективу. Лідер упевнений в собі і в реальності виконання тих планів, програм, які він висуває. Він, як правило, володіє оптимізмом і проявляє його у вирішенні тих проблем, які стоять перед колективом. Якщо лідер до того ж має високий рівень творчих здібностей, то він стає творчим керівником колективу. До недоліків лідерського типа слід віднести те, що лідер часто нехтує адміністративними засобами керівництва колективом, і це, як правило, приводить до того, що не всі резервні можливості колективу і особливо ініціативних членів колективу залишаються використаними. Адміністративний. Стиль характерний для керівників, які строго слідують всім вказівкам, розпорядженням, які йдуть зверху і доводять їх виконання до логічного кінця, що б це ні коштувало. Керівник-адміністратор здатний наполягти на своєму, здолати опір «інакодумців», використовуючи свій адміністративний тиск. Гірший варіант адміністративного стилю характеризується адміністративним маніпулюванням, комбінуванням "справ", "дозволом конфліктних ситуацій", джерелом яких часто є не ХТО інший, як сам керівник-адміністратор. Можливо, до деяких позитивних елементів цього стилю керівництва колективом слід віднести те, що він володіє знанням механізму адміністративного управління організацією, знанням посадових інструкцій і інших атрибутів влади. Головна межа ефективного керівництва – гнучкість. Залежно від специфіки ситуації керівник повинен уміло використовувати переваги того або іншого стилю керівництва і нейтралізувати його слабкі сторони.
У своїй повсякденній діяльності сучасному ефективному керівникові необхідно спиратися на своїх сильних, найбільш розвинені стильові компоненти, якості, при цьому постійно розвиваючи слабкі. Пам'ятаючи при цьому, що ідеальним стилем управління колективом є творчий стиль, для якого характерний, що керівник в рішенні кожної нової управлінської задачі гнучко, неординарно застосовує той або інший прийом, спосіб, засіб, що є для ситуації, що складається, найбільш оптимальним і результативним. По суті творчий стиль управління колективом – це вживання всіляких стилів залежно від реально виникаючої управлінської ситуації, від цілей і умов і засобів її дозволу. Для творчого стилю управління надзвичайно характерне варіювання стилів залежно від новизни і самого характеру виникаючої управлінської проблеми.
Контрольні питання 1. Що таке група та колектив? Яка між ними відмінність. 2. Охарактеризуйте соціально-психологічний клімат у групі. 3. Яка відміна між лідером та керівником? 4. Назвіть стилі управління колективом.
Список літератури 1. Психология. [Электронный ресурс] доступ http://magazine.mospsy.ru/dictionary/dictionary.php?term=1004000 2. Предмет и задачи психологии. [Электронный ресурс] доступ http://www.grandars.ru/college/psihologiya/istoriya-psihologii.html 3. Место психологии в системе наук. http://www.coolreferat.com/Место_психологии_в_системе_наук 4. Гуревич П.С. Современный. гуманитарный словарь-справочник. - М„ 1999г. 5. Габай Т.В. Педагогическая психология. - М., 1995г. 6. Заброцький М. Педагогічна психологія. - К.; МАУП, 2000р. 7. Зимняя Н.А. Педагогическая психология. - Р/Д, 1999г. 8. Карпов А.В. Психология менеджмента. - М.: Гардарика, 1999г 9. Максименко С.Д.. Соловієнко В.О. Загальна психологія. - Київ, МАУП, 2000р. 10. М’ясоїд П. Загальна психологія. - К.: Вища школа, 2000р. 11. Немов Р.С. Психология. - Т.Л. - М., 1990г. 12. Общая психология (курс лекций). - М.: Владос, 1998г. 13. Основи психології. Підручник /за заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - К.: Либідь, 1997р. 14. Психология и этика делового общения / под ред. проф-.В.Н.-Лавриненко. - М.: ЮНИТИ, 2000г. 15. Психология. Учебник для технических вузов. Под ред. В.Н. Дружинина. - С. Пб., М., Харьков, 2000г. , 16. Практическая психология для менеджеров. - М., 1999г. 17. Трофимов Ю. Психологія. Підручник. - К.: Либідь, 2000р. 18. Алехина И. Имидж и этикет делового человека. - М., 1996г. 19. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология. - М.: Изд. ЮНИТИ, 1999г. 20. Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. Учебное пособие. - Р/Д., Феникс, 2000г.
21. Борзовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. Учебник для вузов. - С.Пб.: Питер, 2000г. 22. Герет Томас М. Етика бізнесу. - К.; Основи, 1999р. 23. Деловой зтикет. - К.: Альтер пресе, 2000г. 24. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту. - Київ, 1996р. 25. Курбатов В.М. Стратегия делового успеха. - Р/Д, 1995г. 26. Культура ділового спілкування. Навчальний посібник /Укладачі Л.Г. Зубенко, В.Д. Нємцов, - К.: ЕксОб, 2000р. 27. Леонтьев А.А. Психология общения. - М., 1997г. 28. Предпринимательство в АПК / С.Н. Градов, Н.Т. Крячков, В.А. Удалов і др. Учебник. - М.: Колос, 1997г. 29. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер? - М.: Дело, 2000г. 30. Почепцов Г. Имиджелогия. - М.: Рефл-бук, 2000г. 31. Соловьев Э.Я. Современный этикет. Деловой протокол. - М.: Ось -89, 2000г. 32. Сухарев В.А. Быть деловым человеком. - Симферополь, 1996г. 33. Уедерспан Г. Изящное искусство ведення междугородних переговоров // 1993г. 34. Чмут Т.К., Чайка Г.Л., Лукашевич М.П., Осечінська І.Б. Етика ділового спілкування. Курс лекцій. - К., 1999р. 35. Чмут Т.К. Культура общения. - Хмельницкий, 1996г. 36. Экономическая психология в системе рыночных отношений. Под ред. Потемкина В.К. - С.Пб.: ИСЗПРАН, 1999г.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 35; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.89.238 (0.024 с.) |