Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Карпо Тим часом прийшов додому й застав уже батька й матір дома. Тільки що він увійшов у двір, батько спитав його:
— Де ж це ти, Карпе, був? Може, розкопував шлях через гору? — Через яку гору? — спитав Карпо, не дивлячись на батька. — А через оту-о! Хіба не бачиш? — сказав Кайдаш, показуючи рукою на крутий шпиль, що трохи не висів над його садком. — Я ж вам обом казав, щоб ви трохи розкопали дорогу навскоси. Одначе сьогодні не можна жати, а копать можна. — Хіба я здурів, щоб гори розкопував, — сердито обізвався Карпо. — А як же ми возитимемо снопи? — сказав батько.
— Так, як і воз`или (так, как и возили), — зн`ехотя сказ`ав Карп`о (нехотя сказал Карп). — А хіб`а ж м`ало `осів ми там полам`али (а разве ж мало осей мы там поломали)? — То ще з одн`у `або зо дві полам`аємо (то ещё примерно одну или две поломаем). Ц`ілий кут`ок `їздить ч`ерез г`ору (весь угол ездит через гору), а я б`уду ї`ї розк`опувать (а я буду её раскапывать). Оц`е спр`авді шт`ука (вот уж в самом деле штука)! — А хто ж ї`ї розкоп`ає, як ми не почнем`о (а кто ж её раскопает, если мы не начнём)? Ком`усь тр`еба поч`ать (кому-то нужно начать), — сказ`ав б`атько (сказал отец). — Як хтось почн`е, то й я копирсн`у з`аступом ск`ільки там раз`ів (если кто-то начнёт, то и я ковырну лопатой сколько-то там раз), — сказ`ав Карп`о і піш`ов у х`ату (сказал Карп и пошёл в хату). — І я так с`амо (и я так же), — обізв`ався Лавр`ін та й соб`і піш`ов у х`ату (отозвался Лаврин да и себе = тоже пошёл в хату).
— Так, як і возили, — знехотя сказав Карпо. — А хіба ж мало осів ми там поламали? — То ще з одну або зо дві поламаємо. Цілий куток їздить через гору, а я буду її розкопувать. Оце справді штука! — А хто ж її розкопає, як ми не почнемо? Комусь треба почать, — сказав батько. — Як хтось почне, то й я копирсну заступом скільки там разів, — сказав Карпо і пішов у хату. — І я так само, — обізвався Лаврін та й собі пішов у хату.
Стар`ий Кайд`аш т`ільки рук`ою махн`ув (старый Кайдаш только рукой махнул), розпряг`аючи вол`и (распрягая волов): бул`и пан`и, шл`яху не розкоп`али (были господа, дороги не раскопали), наст`ала в`олость, а шлях вс`е-таки не розк`опаний (настала волость, а дорога всё-таки не раскопана). — Не б`уду ж і я йог`о коп`ать (не буду же я её копать). Нех`ай йог`о чорт`и розк`опують (пусть её черти раскапывают), кол`и знайд`уть у й`ому смак (если найдут в этом вкус), — бубн`ів сам до с`ебе Кайд`аш (бубнил себе под нос Кайдаш).
На дзвін`иці вд`арили в дзвін (на колокольне ударили в колокол). Стар`ий Кайд`аш зняв ш`апку (старый Кайдаш снял шапку), тр`ичі перехрест`ився і піш`ов до ц`еркви (трижды перекрестился и пошёл в церковь), загад`авши син`ам ладн`ати два воз`и з рубл`ями для возов`иці (поручив сыновьям подготавливать = приводить в порядок, налаживать дв е телеги с жердями для привоза; “ руб ` ель ” — гнёт, жердь для прижимания сена, солом ы, снопов на телеге). Друг`ого дня св`ітом вон`и збир`ались `їхать на п`оле по сноп`и (на следующий день на рассвете они собирались ехать на поле за снопами), незваж`аючи на те (не считаясь с тем), що бул`а нед`іля (что / завтра / было воскресенье). Сел`яни поваж`ають нед`ілю й пр`азники (крестьяне уважают воскресенье и праздники) і не р`облять ні`якої роб`оти (и не выполняют никакой работы), ал`е не м`ають за гріх одног`о д`іла (но не считают грехом одно дело): воз`ити в нед`ілю та в пр`азник сноп`и (возить в воскресенье и в праздник снопы).
Старий Кайдаш тільки рукою махнув, розпрягаючи воли: були пани, шляху не розкопали, настала волость, а шлях все-таки не розкопаний. — Не буду ж і я його копать. Нехай його чорти розкопують, коли знайдуть у йому смак, — бубнів сам до себе Кайдаш. На дзвіниці вдарили в дзвін. Старий Кайдаш зняв шапку, тричі перехрестився і пішов до церкви, загадавши синам ладнати два вози з рублями для возовиці. Другого дня світом вони збирались їхать на поле по снопи, незважаючи на те, що була неділя. Селяни поважають неділю й празники і не роблять ніякої роботи, але не мають за гріх одного діла: возити в неділю та в празник снопи.
В нед`ілю вр`анці п`еред сл`ужбою М`отря Довбиш`івна прибир`алась до ц`еркви (в воскресенье утром перед службой Мотря Довбыш наряжалась в церковь). Вон`а принесл`а з х`ижки зав'`язані в х`устці кв`іти та стрічк`и і розс`ипала їх по стол`і (она принесла из кладовки завязанные в платок цветы и ленты и рассыпала их на столе), заст`еленому б`ілою ск`атертю (застеленном белой скатертью); прин`есла й пост`авила на л`аві черв`оні сап'`янці (принесла и поставила на лавке красные сафьяновые сапоги; “ сап ’`ян” — сафьян, тонкая мягкая цветная кожа). Довбиш`івна с`іла на кр`углому дз`иґликові коло стол`а (Довбышевна села на круглый стульчик около стола), а п`одруга-сус`іда над`іла М`отрі на г`олову киб`алку (а подруга-соседка надела Мотре на голову кибалку / головной убор в форме полумесяца /), в`ирізану з т`овстого пап`еру, сх`ожу на він`ок (вырезанную из толстой бумаги, похожую на венок); на киб`алку, над с`амим л`обом, покл`ала вуз`еньку стр`ічку з зол`отої парч`і (на кибалку, над самым лбом, положила узенькую ленту из золотой парчи), а п`отім кл`ала стрічк`и одн`у в`ище од др`угої так (а потом накладывала ленты одну выше другой так), що над л`обом бул`о в`идно пруж`ок од к`ожної стр`ічки (что надо лбом было видно краешек каждой ленты). Всю киб`алку круг`ом і всі к`оси вон`а обт`икала квітк`ами (всю кибалку вокруг и все косы она утыкала цветами) з черв`оних, зел`ених, с`иніх і ж`овтих вуз`еньких сть`ожок (из красных, зелёных, синих и жёлтых ленточек). За в`уха вон`а позатик`ала пучк`и дрібн`енького барв`інку (за уши она понатыкала пучки мелкого барвинка), к`ачурині к`учері та пав`ині п`ера (селезнёвые кудри = кудряв ы е перья и павлиньи перья; “ к ` ачур ” — селезень) і п`отім розстел`ила по сп`ині дв`адцять д`овгих кінц`ів стріч`ок до с`амого п`ояса (а потом расстелила по спине двадцать длинных концов лент до самого пояса).
В неділю вранці перед службою Мотря Довбишівна прибиралась до церкви. Вона принесла з хижки зав'язані в хустці квіти та стрічки і розсипала їх по столі, застеленому білою скатертю; принесла й поставила на лаві червоні сап'янці. Довбишівна сіла на круглому дзиґликові коло стола, а подруга-сусіда наділа Мотрі на голову кибалку, вирізану з товстого паперу, схожу на вінок; на кибалку, над самим лобом, поклала вузеньку стрічку з золотої парчі, а потім клала стрічки одну вище од другої так, що над лобом було видно пружок од кожної стрічки. Всю кибалку кругом і всі коси вона обтикала квітками з червоних, зелених, синіх і жовтих вузеньких стьожок. За вуха вона позатикала пучки дрібненького барвінку, качурині кучері та павині пера і потім розстелила по спині двадцять довгих кінців стрічок до самого пояса.
— Н`ащо це ти, М`отре, так прибир`аєшся (для чего это ты, Мотря, так прибираешься)? — спит`ала в н`еї м`ати (спросила у неё мать). — Теп`ер же не вел`ике св`ято (теперь же не престольный праздник). Н`ащо ти надів`аєш всі квітк`и та стрічк`и (зачем ты надеваешь все цветы и ленты)? — Та кол`и залеж`ались у скр`ині (да ежели залежались в сундуке). Х`очу тр`охи пров`ітрить (хочу немного проветрить), — сказ`ала М`отря, ал`е в н`еї бул`а з`овсім `інша д`умка (сказала Мотря, но у неё была совсем другая мысль). Карп`о обіц`яв для н`еї найн`ять муз`ики (Карп обещал нанять для неё музыкантов). Вон`а сподів`алась поб`ачиться з ним у ц`еркві (она надеялась увидеться с ним в церкви). М`отря вбр`алася в зел`ену спідн`ицю (Мотря нарядилась в зелёную юбку), в черв`ону зап`аску (в красную запаску / верхняя запахивающаяся юбка, фартук /), підперез`алась д`овгим черв`оним п`оясом (подпоясалась длинным красным поясом) і попуск`ала кінц`і тр`охи не до с`амого д`олу (и отпустила концы чуть не до самого низу), одягл`ась в зел`ений з черв`оними квітк`ами горс`ет (оделась в зелёную с красными цветами корсетку = кофту), вз`улась в черв`оні ч`оботи (обулась в красные сапоги), над`іла д`обре нам`исто (надела хорошие бусы), взял`а в р`уки б`ілу х`усточку та й пішл`а до ц`еркви (взяля в руки белый платочек и пошла в церковь). Вся ї`ї голов`а аж н`іби гор`іла квітк`ами пр`оти с`онця (вся её голова будто горела цветами под солнцем). Пав`ине п`ір’я блищ`ало й мигот`іло (павлинье перья сверкали и мигали), а золот`ий пруж`ок парч`і на ч`орних кос`ах с`яв (а золотой краешек парчи на чёрных косах сиял) і надав`ав крас`и тонк`им ч`орним бров`ам та блиск`учим оч`ам (и придавал красоту тонким чёрным бровям и блестящим глазам).
— Нащо це ти, Мотре, так прибираєшся? — спитала в неї мати. — Тепер же не велике свято. Нащо ти надіваєш всі квітки та стрічки? — Та коли залежались у скрині. Хочу трохи провітрить, — сказала Мотря, але в неї була зовсім інша думка. Карпо обіцяв для неї найнять музики. Вона сподівалась побачиться з ним у церкві. Мотря вбралася в зелену спідницю, в червону запаску, підперезалась довгим червоним поясом і попускала кінці трохи не до самого долу, одяглась в зелений з червоними квітками горсет, взулась в червоні чоботи, наділа добре намисто, взяла в руки білу хусточку та й пішла до церкви. Вся її голова аж ніби горіла квітками проти сонця. Павине пір’я блищало й миготіло, а золотий пружок парчі на чорних косах сяв і надавав краси тонким чорним бровам та блискучим очам.
Вон`а дійшл`а до Кайдаш`евого дв`ору (она дошла до Кайдашового двора). С`аме тод`і з крут`ого шпил`я з'їждж`али два воз`и з сноп`ами (как раз тогда с крутой вершины съезжали две телеги со снопами), нен`аче два стіжк`и кот`ились з гор`и (будто два стожка катились с горы). То віз сноп`и Кайд`аш з двом`а син`ами (то вёз снопы Кайдаш с двумя сыновьями). Вис`окі воз`и посхил`ялись на вол`и й кол`оли їх в сп`ину г`острою сол`омою та остюк`ами (высокие телеги понаклонялись на волов и кололи их в спину острой соломою и усиками колосьев). Вол`и аж позадир`али г`олови вг`ору та повитріщ`али здор`ові `очі (волы аж позадирали головы вверх и таращили глаза). — К`арпе (Карп)! Держ`и-бо цаб`е (держи правее; “ цаб ` е! ” — окрик, котор ым велят коням или волам повернуть направо, “ соб! ” — приказ повернуть налево)! — кр`икнув б`атько на с`ина (крикнул отец на сына). — Помин`ай к`олесом от`ой к`аторжний горб`ок (обходи = / не наезжай / колесом вот тот каторжный холмик). — Цаб`е, с`ірий (правее, сер ый)! Цаб`е, мор`угий (правее, рыжий / с тёмн ы ми полосами /)! — кр`икнув Карп`о і крутн`ув батог`ом над рог`атими голов`ами (крикнул Карп и крутанул кнутом над рогатыми головами).
Вона дійшла до Кайдашевого двору. Саме тоді з крутого шпиля з'їжджали два вози з снопами, неначе два стіжки котились з гори. То віз снопи Кайдаш з двома синами. Високі вози посхилялись на воли й кололи їх в спину гострою соломою та остюками. Воли аж позадирали голови вгору та повитріщали здорові очі. — Карпе! Держи-бо цабе! — крикнув батько на сина. — Поминай колесом отой каторжний горбок. — Цабе, сірий! Цабе, моругий! — крикнув Карпо і крутнув батогом над рогатими головами.
Ал`е с`аме в той час він гл`янув ун`из (но как раз в это время он глянул вниз). Проз їх двір ішл`а М`отря в квітк`ах та стрічк`ах (мимо их двора шла Мотря в цветах и лентах). Черв`она зап`аска, черв`оні ч`оботи, як жар, п`ояс (красная запаска, красные сапоги, как жар, пояс) — все блищ`ало й с`яло пр`оти вр`анішнього с`онця, як щ`ире з`олото (всё блестело и сияло под утренним солнцем, как правдивое = чистое золото). Карп`о задив`ився на те д`иво (Карп засмотрелся на это чудо), а віз в`искочив уж`е одн`им к`олесом на крут`ий г`орбик (а телега выскочила уже одним колесом на крутой холмик). — Держ`и цаб`е (держи вправо)! — кр`икнув не сво`їм г`олосом стар`ий Кайд`аш (крикнул не своим голосом старый Кайдаш), поб`ачивши, що віз нахил`яється на од`ин бік (увидев, что телега наклоняется на один бок). — Чи ти огл`ух, чи ти осл`іп (то ли ты оглох, то ли ты ослеп)! К`арпе, держ`и-бо цаб`е (Карп, держи же правее)! Карп`о не міг одірв`ать оч`ей од М`отрі (Карп не мог оторвать глаз от Мотри), а віз ус`е нахил`явся н`абік (а телега всё наклонялась набок). Б`атько к`инув з`аднього в`оза і поб`іг з гор`и до пер`еднього та все крич`ав (отец покинул заднюю телегу и побежал сверху к передней да всё кричал): цаб`е, с`ірий, цаб`е (правее, серый, правее)! Віз в`искочив к`олесом на горб`ок і перек`инувся н`абік (телега выскочила колесом на холмик и перевернулась на бок). Пер`едня вісь хр`уснула, як тр`іска (передняя ось треснула, как щепка), а к`олесо зав'`язло в рівчак`у (а колесо застряло в канаве).
Але саме в той час він глянув униз. Проз їх двір ішла Мотря в квітках та стрічках. Червона запаска, червоні чоботи, як жар, пояс — все блищало й сяло проти вранішнього сонця, як щире золото. Карпо задивився на те диво, а віз вискочив уже одним колесом на крутий горбик. — Держи цабе! — крикнув не своїм голосом старий Кайдаш, побачивши, що віз нахиляється на один бік. — Чи ти оглух, чи ти осліп! Карпе, держи-бо цабе! Карпо не міг одірвать очей од Мотрі, а віз усе нахилявся набік. Батько кинув заднього воза і побіг з гори до переднього та все кричав: цабе, сірий, цабе! Віз вискочив колесом на горбок і перекинувся набік. Передня вісь хруснула, як тріска, а колесо зав'язло в рівчаку.
— Ой, лих`а мо`я год`ина та нещасл`ива (ой, горькая моя пора и несчастная)! — кр`икнув Кайд`аш (крикнул Кайдаш). — Це ж мен`е покар`ала свят`а нед`іля (это ж меня покарало святое воскресенье). І н`ащо бул`о сьог`одні `їхати по сноп`и (и зачем было сегодня ехать за снопами)?
Не встиг Кайд`аш наб`ідкаться (не успел Кайдаш нагореваться = нажаловаться), як з`адній віз нагн`ався на пер`едній і перек`инувся (как задняя телега нагнала переднюю и перевернулась). Тим ч`асом на дзвін`иці вд`арили в ус`і дзв`они (тем временем на колокольне ударили во все колокола). Вс`і л`юди, що сид`іли к`оло ц`еркви (все люди, что сидели около церкви), повстав`али й почал`и хрест`иться (поднялись и начали креститься). Кайдаш`еві бул`о в`идно ув`есь шпиль (Кайдашу было видно всю вершину), на котр`ому сто`яла ц`ерква, всіх люд`ей к`оло ц`еркви (на которой стояла церковь, всех людей около церкви). Він зняв ш`апку і поч`ав хрест`итись (он снял шапку и начал креститься). — Г`осподи м`илостивий та милос`ердний (Господи милостивый и милосердный)! Покар`ала мен`е й свят`а нед`іля, й свят`а п'`ятниця (наказало меня святое воскресенье, и святая пятница). Теп`ер хоч сядь та й плач (теперь хоть сядь да и плачь)! — говор`ив Кайд`аш і тр`охи не пл`акав (говорил Кайдаш и едва не плакал).
— Ой, лиха моя година та нещаслива! — крикнув Кайдаш. — Це ж мене покарала свята неділя. І нащо було сьогодні їхати по снопи?
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-02-07; просмотров: 88; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.245.245 (0.024 с.) |