Невербальні засоби спілкування

Подарунок: жестами, мімікою показати, який подарунок «дарують». Усі вгадують, який.

Повідомлення: повідомити жестами, пові­домлення слід вгадати.

Вправа «Передача почуттів»

Усі стають у шеренгу, перший поверта­ється до другого і передає йому мімікою почут­тя (радість, гнів, сум, подив тощо), другий має передати наступному це саме почуття. В останнього запитують, яке почуття він отри­мав, і порівнюють з тим, яке почуття було передано спочатку і як кожний розумів отри­мане ним почуття. (Невербальне спілкування)

Вправа «Інтерв'ю»

Дві групи: 1 - журналісти, що беруть інтерв'ю, 2- кожен вибирає, ким він буде, чию роль візьме (спортсмен, боксер тощо). Він має відповідати на запитання журналістів.

Обговорення: чи легко, спілкуватися від імені іншого?

Вправа «Спілкування без слів»

Інструкція: вправа виконується мовчки. Учасники стають у два кола обличчям один до одного. Зовнішнє і внутрішнє коло руха­ються в протилежні боки. Ті, що опинилися навпроти один одного, утворюють пару. Ведучий просить їх:

- Заплющте очі і привітайтеся за допо­могою рук.

- Відкрити очі і рухатися далі. Знову по команді утворюються пари, що одержують завдання.

- Покладіть руки на плечі один одному, подивіться протягом хвилини в очі партнеро­ві, посміхніться, відпустіть руки і починайте рухатися далі.

- «Стоп»: помиріться руками.

- Висловте підтримку за допомогою рук.

- Попрощайтеся,

Після вправи учасники обмінюються почуттями.

Вправа «Мої сильні сторони»

Інструкція: усі сідають у коло. Кожен член групи повинен розповісти про свої сильні сто­рони, про те, що він любить, цінує в собі, про те, що дає йому почуття внутрішньої впевне­ності і довіри до себе. Важливо, щоб він не при­меншував своїх переваг, не критикував себе, не говорив про свої помилки і недоліки (ця вправа спрямована на уміння позитивно мис­лити про себе і чітко викладати свої думки).

«Спілкування без слів»

Дітям пропонується сказати щось жестами, уявивши, що вони відділені склом, через яке не проникають звуки. Тему можна запропонувати, наприклад: «Ти забув надягти шапку, а на вулиці дуже холодно», «Принеси мені склянку води, я хочу пити». Після гри з'ясувати, наскільки точно діти зрозуміли один одного.

Гра спрямована на розвиток уміння пере­давати думки і почуття за допомогою міміки і виразних рухів.

«Способи підвищення настрою»

- усміхнутися собі в дзеркало;

- спробувати розсміятися;

- зробити добру справу іншому;

- згадати про щось хороше;

- намалювати собі картинку тощо.

 «Психологічний автопортрет»

Діти по черзі намагаються назвати якнай­більше відповідей на запитання: «Хто я?» Для опису себе використовуються характеристики, риси, інтереси і почуття, кожне речення починається із займенника «Я». Наприклад, «Я - дівчинка», «Я - людина, що займається спортом», «Я - хороша людина». Ця гра дає дітям можливість подивитися на себе з боку.

Додаток №5

ЦИКЛ БЕСІД, СПРЯМОВАНИХ НА ЕФЕКТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ

ДІТЕЙ

Наприклад, «Кого ми називаємо добрим (чесним, ввічливим тощо)».

Разом з дітьми виробляють правила того, як розвинути в собі ці якості.

 

Доброта

Правила доброти:

- допомагати слабким, маленьким, хворим, старим, знедоленим;

- пробачати помилки інших;

- не заздрити;

- жаліти інших.

Чесність. «Як дотриматися свого слова?»

Правила чесності:

- сказав - зроби;

- не впевнений - не обіцяй;

- помилився - зізнайся;

- забув - попроси пробачення;

- говори те, що думаєш;

- не можеш сказати правду - поясни чому;

- не видавай чужу таємницю.

Ввічливість

Правила ввічливості:

- це уміння поводитися так, щоб іншим було приємно з тобою;

- будь завжди привітний: вітайся при зустрічі, дякуй за допомогу, ідучи - попро­щайся;

- не змушуй про себе хвилюватися;

- не вередуй, не гарячкуй. Твій каприз може зіпсувати настрій іншим.

Додаток №6

ТРЕНІНГИ НА СПІЛКУВАННЯ

ВПРАВА "Потиснемо руки"

Ведучий пропонує всім встати і привітатися, потискаючи руку і називаючи своє ім'я (тренінгове ім'я). Головне - привітатися з кожним. Пі­сля того, як вправа зроблена ь всі стали в коло, ведучий запитує: "Подивіться один на одного уважно. Ви з усіма привіталися?". Якщо ви­явиться, що-якась пара не привіталася, їм пропонують потиснути один одному руку. Після того, як всі сіли в коло, ведучий запитує в групи: «Як себе почуваєте?», «Можна-розпочати роботу?». Можна запропонувати учасникам оцінити готов­ність до заняття за 10-бальною шкалою: 10 балів - повністю готовий працювати "тут і тепер"; 1 бал — зовсім-не готовий. Після того,, як учасники оцінюють свою готовність, можна запитати у того, чия готовність найнижча: "Що треба зроби­ти, щоб ваш стан змінився і ви могли розпочати •'.заняття?".

Вправа спрямована на створення в групі більш розкутої атмосфери, на досягнення стану, який дозволив би ефективно працювати.

 ВПРАВА "Мовчазне привітання"

Кожний учасник по черзі виходить у-коло і мо­вчки вітається з усіма. Члени групи повторюють його привітання. Наступний учасник має привіта­тися з групою способом, який не використовува­вся. Після виконання вправи можна, запитати у групи: "Як себе почуваєте? ", "Чиє..вітання вам особливо запам'яталося і чому?". Мета вправи - допомогти кожному..учаснику абстрагуватися від проблем, зануритися у ситуа­цію "тут і тепер". Обговорення вітання, яке сподобалося, допомагає встановленню. позитивного контакту при спілкуванні.

 ВПРАВА "Який я є і яким хотів би бути"

Кожен з учасників має продемонструва­ти жестами, мімікою, звуками, яким він є, і потім - яким хотів би бути. Ве­дучий акцентує увагу на тому, хто демонстрував, який він є. Ведучий може запропонувати учасникам відга­дувати почуття, які зображує їх товариш.

ВПРАВА "Розвеселити партнера"

Вправа виконується в парах. Один з учасни­ків згадує про щось сумне, набуває пригнічено­го вигляду. Інший учасник має розвеселити пар­тнера, викликати в нього посмішку. Забороня­ється застосовувати фізичний контакт. Коли вправа виконана, учасники міняються ролями. Після того, як вправу виконали обидва учасни­ки, їм пропонується обговорити, якими засоба­ми це було досягнуто, чи були складності у ви­конанні вправи.

Вправа сприяє усвідомленню, що успішність у зміні емоційного стану партнера залежить від врахування індивідуальних особливостей люди­ни, гнучкості у виборі засобів впливу.

ВПРАВА "Розвеселити сумного"

Групі пропонується розвеселити учасника, якому сумно (ведучий має отримати згоду цього учасника на участь у вправі). Досягти цього тре­ба, використовуючи тільки словесні засоби: мож­на говорити щось приємне, розповідати історії то­що. Після виконання вправи в учасника запиту­ють, що саме його розвеселило, а що залишило байдужим.

Вправа поліпшує клімат у колективі, дозволяє усвідомити широкі можливості впливу на емоцій­ний стан інших людей.